Рішення

від 26.12.2023 по справі 910/17354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2023Справа № 910/17354/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ"

про стягнення 84 152,18 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" (далі - позивач, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ" (далі - відповідач, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ") про стягнення 84 152,18 грн на підставі Договору поставки № ТД-01/23/311 від 02.01.2023, з яких: 70 000,00 грн основного боргу, 12 585,80 грн пені, 11 566,38 грн штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № ТД-01/23/311 від 02.01.2023 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 позовну заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17354/23, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/17354/23.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 про відкриття провадження у справі № 910/17354/23 направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана останнім 15.11.2023 о 20:12, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа. Отже, враховуючи приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 про відкриття провадження у справі № 910/17354/23 вручено позивачу 16.11.2023.

В матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 про відкриття провадження у справі № 910/17354/23, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600061084220.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

02.01.2023 між ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" (далі - постачальник, позивач) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ" (далі - покупець, відповідач) був укладений Договір поставки № ТД-01/23/311 (далі - Договір) з додатком №29/08 до Договору, а саме з Специфікацією № №29/08 від 29.08.2023.

Відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар на умовах та в порядку, визначеному цим Договором.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дані норми кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого позивачем товару у встановлений укладеним між сторонами правочином строк.

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони визнають, що загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати визначається сторонами у заявках, які є додатками до цього Договору і становлять його невід?ємну частину, та за своєю суттю та змістом являються Специфікацією.

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих до виконання (погоджених) постачальником заявок покупця. Заявки підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін у порядку, згідно п.п. 4.1.-4.7. Договору. ( п. 1.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в заявках до даного Договору, які є його невід?ємною частиною.

Згідно з п. 3.2. Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому Договорі та/або в Заявках.

Умовами п. 3.4 Договору передбачено, що датою здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.3 Договору, датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата отримання товару покупцем у місці його приймання за видатковою та/або товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п. 9.1. Договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2023 року, а в частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань сторонами.

На виконання умов Договору, 29.08.2023 між постачальником та покупцем було підписано Специфікацію №29/08, згідно з якої поставляється товар загальною вартістю 77 109,24 грн, а саме:

- натрію гідрокис (сода каустична пластівці);

- АБСК (Алкилбензолсульфокислота);

- трилон «Б» (EDTA 4 Na);

- гліцерин харчовий;

- Натрію лауреат сульфат (SLES)-Sulforokanol.

Згідно з умовами Специфікації №29/08 сторони погодили, що умови оплати - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару покупцеві.

На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №ТД-00006192 від 29.08.2023 на суму 77 109,24 грн.

Судом встановлено, що 01.09.2023 позивач поставив відповідачу на умовах Договору поставки № ТД-01/23/311 від 02.01.2023 товар на загальну суму 77 109,24 грн, що підтверджується видатковою накладною №ТД-00004327 від 01.09.2023, яка підписана уповноваженими представниками сторін Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ".

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується постачання позивачем на умовах Договору поставки № ТД-01/23/311 від 02.01.2023 відповідачу товару на загальну суму 77 109,24 грн.

Суд встановив, що відповідно до умов Договору № ТД-01/23/311 від 02.01.2023 та Специфікації №29/08, відповідач повинен був оплатити товар до 01.10.2023 (включно).

Відповідачем, до подання позивачем позову до суду, було частково сплачено позивачу заборгованість за товар на загальну суму 7 109,24 грн, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №200 від 03.11.2023. В призначенні платежу вказано «оплата за каустичну соду зг. рах №6192 від 29.08.2023 р. у сумі 5 924,37 грн, ПДВ - 20% 1 184,87 грн».

Проте, відповідач не сплатив решту суми заборговності за поставлений товар у розмірі 70 000,00 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого за Договором поставки № ТД-01/23/311 від 02.01.2023 товару, позивач звернувся з даним позовом до суду. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2 585,80 грн та штрафу у розмірі 11 566,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ" в частині стягнення основого боргу підлягають повному задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 70 000,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі п. 6.3. Договору пені у розмірі 2 585,80 грн та штрафу у розмірі 11 566,38 грн.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення, та штраф у розмірі 5% (п`яти відсотків) від вартості неоплачених в строк товарів. У разі прострочення оплати за поставлену партію товару понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 15% (п`ятнадцяти відсотків) від вартості неоплачених в строк товарів (п. 6.3. Договору).

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення пені у сумі 2 585,80 грн підлягають повному задоволенню у розмірі 2 585,80 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 11 566,38 грн підлягають повному задоволенню у розмірі 11 566,38 грн.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають повному задоволенню у розмірі 70 000,00 грн основного боргу, 2 585,80 грн пені та 11 566,38 грн штрафу.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, понесених позивачем, який складається з суми судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат позивачем було подано копії Договору № 01/02/21 від 01.02.2021 про надання правничої (правової) допомоги, Додатку №7 до Договору № 01/02/21 від 01.02.2021 про надання правничої (правової) допомоги від 07.11.2023, рахунку №07/11/23 від 07.11.2023, заключної виписки за період з 08.11.2023 по 08.11.2023, довіреності від 02.01.2022, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №00372.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з огляду на повне задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІ" (Україна, 03151, місто Київ, вул. Ушинського, будинок 40; ідентифікаційний код 43247920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" (Україна, 04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 16, офіс 12; ідентифікаційний код 38799405) 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 2 585,80 грн (дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 80 коп.) пені, 11 566,38 грн (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень 38 коп.) штрафу, 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору та 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп) витрат на правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.12.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА