Ухвала

від 26.12.2023 по справі 911/3826/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"26" грудня 2023 р. Справа № 911/3826/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Технології Доріг»

про стягнення 168 984, 48 грн та розірвання договору

встановив:

20.12.2023 через підсистему «Електронний суд» Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області (далі - Білогородська сільська рада/позивач) подала позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Технології Доріг» (далі - ТОВ «СТД»/відповідач) про:

- стягнення 168 984, 48 грн, з яких: 74 928,76 грн основного боргу, 83 725, 29 грн пені, 2 293, 84 грн 3% річних, 8 036, 59 грн інфляційних втрат;

- розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.08.2014.

Відповідно до змісту вказаної позовної заяви позивач зазначив, що:

- договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014 було укладено між Петрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (надалі перейменовано у Святопетрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області) та ТОВ «СТД»;

- Законом України від 17.11.2020 № 1009-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій передбачено, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади, а тому правонаступником Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 02043485) є Білогородська сільська рада

- відповідач систематично протягом 2021 року 10 місяців 2023 не здійснював жодних платежів за вказаним договором

- з огляду на несплату відповідачем коштів за договором оренди, посилаючись на п. 37 вказаного договору та ч. 2 ст. 651, ст. 782 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, просить розірвати такий договір.

Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до п. 3, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Однак, позовна заява Білогородської сільської ради не містить письмових пояснень щодо:

- способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором, або іншого способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- того, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено в розрізі заявлених вимог та вказаних у позові обставин.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;

- під час вирішення спору про розірвання договору оренди за обставин систематичного невнесення орендної плати, встановленню підлягають обставини як щодо наявності/відсутності порушення відповідачем умов договору у вигляді систематичного невнесення орендної плати, зокрема щодо існування заборгованості з орендної плати, її розмір, період, за який вона виникла/упродовж якого не сплачувалась, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договору у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, обов`язок по доведенню якого покладається безпосередньо на позивача;

- для розірвання договору в межах правової конструкції ч. 2 ст. 651 ЦК України вимагає доведенню підлягають обставини позбавлення значною мірою особи того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, в порушенням п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України доданий до позовної заяви розрахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних збитків не містить:

- розрахунку сум орендної плати, яка за доводами позивача не сплачена відповідачем, із зазначенням періоду/місяців/років, за які виникли відповідні суми боргу;

- відомостей стосовно підстави походження зобов`язання (сукупність неоплачених/частково неоплачених місяців та/або рахунків на оплату), на яке здійснено відповідне нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, щодо кожного розрахункового періоду окремо (із зазначенням дат початкового (число, місяць, рік) та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), щодо кожної нарахованої суми інфляційних втрат, 3% річних та пені окремо).

Водночас вказані в колонці «кількість прострочених днів» дні не дозволяють ідентифікувати відповідні дати початку та кінця періодів здійснених розрахунків.

З огляду на вказане, суд звертає увагу позивача на те, що:

- зазначені норми процесуального права покладають на нього обов`язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;

- на нього покладено процесуальний обов`язок з подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, а тому наявність арифметичних помилок та/або описок у таких розрахунках може тлумачитись не на користь позивача, що спричинює для нього відповідні наслідки у вигляді прийняття судом рішення про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення сум;

- позиція щодо суті спору та реалізації особою права на здійснення нарахувань має бути однозначною та такою, яка б не змушувала суд тлумачити дії та волю сторони з подвійним змістом;

- згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позицію: з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Також, в порушення приписів та п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява Білогородської сільської ради не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин невнесення відповідачем орендної плати за оренди земельної ділянки від 01.08.2014 за вказаний у позовній заяві період з 2021 року по 10 місяців 2023 року.

Попри вказане позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:

- згідно приписів ст. 14, 74, 164 ГПК України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;

- приписи ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;

- у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

- приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, зокрема, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку;

- бухгалтерські довідки та/або акти звірки розрахунків є лише технічними (фіксуючими) документами, несуть інформаційний характер, попри те зазначені документи не є первинними обліковими документами, як наслідок можуть бути оцінені судом лише у сукупності з іншими доказами.

В розрізі вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно необхідності викладення у позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд звертає увагу позивача на таке.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Законом України від 17.11.2020 № 1009-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій, на який здійснено посилання у позові, внесено зміни до законів України: згідно п.п. 2 п. 1 ст. 1 у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту, зокрема:

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

5) якщо територія розформованої територіальної громади включена до територій кількох сформованих територіальних громад, кожна з цих громад стає правонаступником належних розформованій територіальній громаді:

- нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої територіальної громади;

- речей, призначених для обслуговування відповідних об`єктів нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв`язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг). Належність речей, призначених для обслуговування кожного об`єкта нерухомого майна і пов`язаних з цим майном спільним призначенням, визначається на підставі останньої суцільної інвентаризації;

- прав засновника (учасника) юридичної особи, заснованої розформованою територіальною громадою (у тому числі в особі відповідної сільської, селищної, міської ради), якщо місцезнаходженням такої юридичної особи є населений пункт, включений до території відповідної сформованої територіальної громади;

6) майнові зобов`язання, майнові та немайнові права юридичних осіб - органів місцевого самоврядування розформованої територіальної громади, територія якої включена до територій кількох сформованих територіальних громад, розподіляються між правонаступниками таких юридичних осіб відповідно до передавальних актів пропорційно обсягу розподілу майна, майнових прав та залишків бюджетних коштів між сформованими територіальними громадами.

В порушення приписів п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява Білогородської сільської ради не містить викладу обставин щодо підписання/не підписання передавального акта Святопетрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 02043485) та, відповідно, переходу до Білогородської сільської ради права і обов`язків Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області як орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2014.

Також, огляду наведених законодавчих приписів позивач не виклав жодних обставин про наявність/відсутність у нього відповідного передавального акта та причини неподання його разом із відповідним позовом.

Поряд з тим, оскільки для розірвання договору в межах правової конструкції ч. 2 ст. 651 ЦК України доведенню підлягають обставини позбавлення значною мірою особи того, на що вона розраховувала при укладенні договору, суд зауважує, що позовна заява Білогородської сільської ради не містить викладу обставин щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договорів, а також обставини позбавлення значною мірою особи того, на що вона розраховувала у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак у позовній заяві Білогородської сільської ради не викладено пояснень щодо того, яка з усіх заявлених вимог є основною, а яка похідною від основної вимоги.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення зазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Білогородської сільської ради без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

В розрізі вказаного, суд звертає увагу позивача на те, що:

- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною та не може зводитись лише до подання позивачем будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;

- позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання;

- реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов`язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, зокрема ст. 162 ГПК України;

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду;

- саме лише небажання позивача або його суб`єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин не є підставою від звільнення позивача від обов`язку виконати покладені на нього процесуальні обов`язки передбачені наведеними приписами ГПК України.

Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку.

Керуючись ст. 91, 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області без руху.

2. Усунути виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду письмових пояснень із зазначенням:

- відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги;

- того, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено в розрізі заявлених вимог та вказаних у позові обставин;

- детального та обґрунтованого розрахунку сум орендної плати, яка за доводами позивача не сплачена відповідачем, із зазначенням періоду/місяців/років, за які виникли відповідні суми боргу;

- детального та обґрунтованого розрахунку із викладом відомостей стосовно підстави походження зобов`язання (сукупність неоплачених/частково неоплачених місяців та/або рахунків на оплату), на яке здійснено відповідне нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, щодо кожного розрахункового періоду окремо (із зазначенням дат початкового (число, місяць, рік) та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), щодо кожної нарахованої суми інфляційних втрат, 3% річних та пені окремо);

- наявності/відсутності критерію істотності порушення договору оренди земельної ділянки від 01.08.2014, з викладом обставин позбавлення позивача значною мірою особи того, на що він розраховував у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України;

- наявності підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві вимог про стягнення сум боргу, нарахованих на них пені, інфляційних втрат, 3% річних та розірвання договору, із наведенням, відповідно, яка з заявлених вимог є основною, а яка похідною від основної вимоги;

- письмових пояснень з викладом обставин щодо підписання/непідписання передавального акта та, відповідно, переходу до Білогородської сільської ради права і обов`язків Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області як орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2014;

- письмових пояснень про наявність/відсутність у Білогородської сільської ради передавального акта Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та причини неподання його разом із відповідним позовом;

- доказів та, відповідно, наданням самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин невнесення відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2014 за вказаний у позові період - з 2021 року по 10 місяців 2023 року як-то: банківські виписки/довідка по рахунку позивача та/або бухгалтерська довідка, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

3. Повідомити учасників справи про можливість:

- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку;

- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя П.В.Горбасенко