Рішення

від 19.12.2023 по справі 914/2852/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 Справа № 914/2852/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом позивача- 1: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів,

позивача - 2: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо»,

м. Львів,

про: стягнення 49 393,52 грн, розірвання договору та виселення із займаних приміщень

за участю представників сторін:

від позивача - 1: Горак Я.П.;

від позивача - 2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» про стягнення 49 393,52 грн, розірвання договору та виселення із займаних приміщень.

Ухвалою від 27.09.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 31.10.2023 р.

02.11.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Ухвалою від 31.10.2023 суд відклав підготовче засідання на 14.11.2023.

07.11.2023 та 21.11.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» з ухвалами Господарського суду Львівської області від 31.10.2023 та 14.11.2023, із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвали суду були надіслані за поштовою адресою відповідача: 79029, м. Львів, вул. Окружна, 57/404, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Львівської області від 27.09.2023, 31.10.2023, 14.11.2023 та 28.11.2023 з дотриманням вимог статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за наступною веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Судове засідання призначене на 14.11.2023 о 14:30 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області повітряної тривоги, всі працівники та відвідувачі суду 14 листопада 2023 з 14 год.43хв. перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду.

Ухвалою від 14.11.2023 суд призначив розгляд справи на 28.11.2023.

Ухвалою від 28.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 19.12.2023.

В судове засідання 19.12.2023 з`явився представник Позивача - 1, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити. Представники позивача 2 та відповідача не з`явились, причин не явки не вказали.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позову заяву, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

В судовому засіданні 19.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивачів.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі позивач - 1) та Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (надалі позивач - 2) звернулися в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості, припинення договору та виселення із займаних приміщень.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують на те, що спір між позивачами та відповідачем виник у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди № 105/22/1 майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 22.09.2022 в частині здійснення своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмір 47 904,84 грн, що в свою чергу, на думку позивачів, є підставою для дострокового припинення даного правочину шляхом його розірвання, а також звільнення та повернення об`єкту оренди шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень.

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивачі просять суд також стягнути з відповідача на їх користь 3 % річних в розмірі 120,19 грн, інфляційні втрати в розмірі 394,45 грн та пеню в розмірі 974,04 грн.

Правова позиція Відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи встановлені судом .

22.09.2022 між управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» (надалі орендар) було укладено договір оренди № 105/22/1 нежитлових приміщень. Відповідно до п. 1.1 цього договору орендодавець на підставі протоколу електронного аукціону № LLЕ001-UА-20220719-15604 від 25.08.2022 передав, а орендар прийняв в платне користування нерухоме майно - нежитлову будівлю, що є на балансі комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня», загальною площею 119,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Чернігівська, 7 згідно з актом приймання передачі майна.

Відповідно до п. 2.1. договору, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх його істотних умов і підписання ними тексту договору. Початок перебігу терміну дії договору та настання обов`язку сплати Орендарем орендної плати починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 8.1 Договору, сторони погодили, що договір укладено строком на 5 (п`ять) років, що діє від 01 вересня 2022 р. до 31 серпня 2027 р. включно.

На виконання умов договору, 01.09.2022 року між КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» та ТОВ «Медичний центр «Леонардо» підписано акт приймання передачі нежитлової будівлі визначеної договором.

Згідно п. 3.1 Договору, розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до протоколу електронного аукціону № LLЕ001-UА-20220719-15604 від 25.08.2022 і становить 3 600, 00 грн без ПДВ за серпень 2022р. Сума ПДВ становить 720,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.

Відповідно до п. 3.4 Договору, встановлену орендну плату за користування об`єктом оренди в поточному місяці Орендар зобов`язується перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Пунктом 6.2 Договору вказано, що Відповідач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з деталізованого розрахунку КНП ЛОР «Клінічна обласна лікарня», заборгованість за орендними платежами ТОВ «Медичний центр «Леонардо» перед КНП ЛОР «Клінічна обласна лікарня» станом на 01.09.2023 складає 47 904,84 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати орендних платежів позивачі нарахували відповідачу 394,45 грн інфляційних втрат, 120,19 грн 3% річних та 974,04 грн пені

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором, не сплати орендної платежів протягом 3 місяців підряд, позивачі звернулись з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості з врахування штрафних санкцій в розмірі 49 393,52 грн, дострокове припинення шляхом розірвання договору оренди № 105/22/1 від 22.09.2022р. та виселення з нежитлової будівлі, загальною площею 119,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Чернігівська, 7.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області № 105/22/1 від 22.09.2022.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором найму (оренди) в силу ст. 11 ЦК України. Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Приписами ч. 1, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначається, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору унормовано, що встановлену орендну плату за користування об`єктом оренди в поточному місяці орендар зобов`язується перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 01996711.

Як встановлено у ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як стверджують позивачі, відповідач неналежно виконував взяте на себе грошове зобов`язання з внесення орендної плати за користування нежитловою будівлею, внаслідок чого у нього починаючи з 01.09.2022 року виникла заборгованість, яка станом на 01.09.2023 становить 47 904,84 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачами розрахунок розміру основної заборгованості встановив, що заявлена позовна вимога позивачів про стягнення 47 904,84 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачі нарахували та заявили до стягнення з відповідача 3 % річних на суму 120,19 грн та інфляційні втрати в розмірі 394,45 грн. Суд встановив, що вказані нарахування позивачами проведено вірно, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача зазначених сум.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 3.6. договору за несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру пені, суд вважає його вірним, відтак позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 974,04 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про дострокове припинення шляхом розірвання договору оренди № 105/22/1 від 22.09.2022 та виселення з нежитлової будівлі загальною площею 119,9 м2, суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 статті 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

У пунктах 8.1. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 01 вересня 2022 року до 31 серпня 2027 року включно.

У абз. 2 п. 3.6. договору сторони погодили, що несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців підряд є підставою для дострокового розірвання договору. Разом з тим, відповідно до п. 8.4. договору за ініціативою однієї із сторін Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Враховуючи те, що сторони у п. 3.6. договору погодили підставу для його дострокового розірвання, а саме несплату в повному обсязі орендної плати протягом трьох місяців, беручи до уваги те, що при розгляді даної справи судом встановлено наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за період більше трьох місяців, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про дострокове припинення договору оренди № 105/22/1 від 22.09.2022 шляхом його розірвання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1, 2 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Сторонами у п. 2.3. договору погоджено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем бадансоутримувачу КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня». Орендар повертає майно за актом приймання-передачі, що підписується орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем. Майно вважається поверненим з моменту підписання акта приймання-передачі.

З урахуванням наведених законодавчих приписів та умов договору, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивачів в частині зобов`язання відповідача звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлової будівлі.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір оренди № 105/22/1 від 22.09.2022 укладений між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо».

3. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» з нежитлової будівлі, Б-1, 1 поверх, а саме: № 1 - 68,9 кв.м., № 2 - 5,9 кв.м., № 4 - 19,8 кв.м., № 5 - 13,1 кв.м., № 6 - 9,7 кв.м. , спільного користування - 2,5 кв.м., загальною площею 119,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Чернігівська, 7.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» (79041, м. Львів, вул. Окружна, 57/404, код ЄДРПОУ 44433687) на користь Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (79010, м. Львів, вул. Чернігівська, 7, код ЄДРГІОУ 01996711) 49 393,52 грн та 2684,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Леонардо» (79041, м. Львів, вул. Окружна, 57/404, код ЄДРПОУ 44433687) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. В. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) 5368,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2023.

Суддя Запотічняк О.Д.