Рішення

від 21.12.2023 по справі 925/1128/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Черкаси справа № 925/1128/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтин ДОВГАНЬ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1128/23 за позовом Черкаської міської ради до Приватного підприємства Майбут про стягнення 72 468,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 72 468,05 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 08.09.2015 за період з 01.07.2020 по 30.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору оренди землі від 08.09.2015 в частині несплати орендних платежів.

Ухвалою від 22 серпня 2023 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

21.09.2023 від відповідача надійшли клопотання: про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до вирішення адміністративної справи № 580/418/23 та про реструктуризацію боргу підприємства, який є предметом розгляду, строком на 10 місяців. Крім того, в клопотанні про реструктуризацію боргу відповідач вказав, що Приватне підприємство Майбут не заперечує проти суми заборгованості та планує її погасити, тобто визнав позовні вимоги.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Щодо заяви про зупинення провадження у справі, то суд виходить з наступного.

В обґрунтування клопотання про зупинення відповідач зазначає, що в провадженні Черкаського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа № 580/418/23 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до приватного підприємства "Майбут" про стягнення податкового боргу у сумі 336 650,54 грн по податках: з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2022 року, нарахованої пені та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідач вказав, що в обох справах йдеться про стягнення одних і тих самих коштів, а саме: орендної плати за землю з юридичних осіб за земельну ділянку, орендовану ПП "Майбут" в Черкаської міської ради згідно договору оренди від 08.09.2015, що знаходиться в м. Черкаси по провул. А. Пашкевича 1, з тих же підстав, але різними позивачами. Тому відповідач вважає, що постає питання про те, який саме суд є компетентним розглядати позов щодо однакових вимог, заявлених різними позивачами до одного відповідача.

Розглянувши подане клопотання, господарський суд зазначає таке.

П. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Відповідачем не доведено та господарським судом не встановлено, у чому саме полягає неможливість розгляду справи № 925/1128/23 до вирішення адміністративної справи № 580/418/23 та які саме обставини, які розглядаються адміністративним судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Верховним Судом в постанові від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19 викладена правова позиція, що стосується правомірності зупинення провадження у справі, відповідно до якої метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

А тому, враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків розгляду справи і перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

За таких обставин й суд відмовляє у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Майбут" про зупинення провадження у справі.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2013 № 4-332 ПП "Майбут" надана в оренду на 49 років земельна ділянка площею 0,2717 га (кадастровий номер 7110136400:05:003:0026), яка знаходиться у АДРЕСА_1 ) під існуючу нежитлову будівлю за рахунок земель Черкаської міської ради.

За цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель промисловості.

У п. 4 зазначеного рішення зобов`язано відповідача укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дня прийняття рішення.

08.09.2015 Черкаською міською радою (Орендодавець) та ПП "Майбут" (Орендар) підписано Договір оренди землі. (далі - Договір)

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2013 № 4-332 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та знаходиться по пров. ХХ Партз`їзду,1.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,2717 га (кадастровий номер 7110136400:05:003:0026) під існуючу нежитлову будівлю. За функціональним призначенням земельну ділянку віднести до земель промисловості (п. 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.09.2014 № 654 становить:

- 589 915,04 (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 04 коп.) грн. - землі транспорту, зв`язку (п. 5 Договору).

Договір укладено на 49 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 20.12.2013 № 4-332).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору).

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 22 104,00 грн. (двадцять дві тисячі сто чотири гривні) - землі промисловості.

В разі використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства або умов договору оренди землі, в тому числі при перевищенні термінів освоєння земельної ділянки, орендна плата становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендар сплачує орендну плату у вказаному розмірі за весь період часу з моменту вчинення порушення або його виявлення (якщо момент вчинення встановити неможливо) і до моменту його усунення. (п. 9 Договору).

Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. (п. 10 Договору).

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р.

Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях. (п. 11 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (п. 16 Договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію. (п. 44 Договору).

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2014 № 654 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:003:0026, встановлено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,059, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 589 915,04 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо сплати орендної плати, позивач звертався до Господарського суду Черкаської області із позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.11.2020 у справі № 925/1121/20 з відповідача стягнута заборгованість з орендної плати за період з початку дії Договору по 01.02.2019 по 30.06.2020 року у розмірі 11 191,87 грн. основного боргу та 1 005,02 пені.

З 18 грудня 2015 року розмір орендної плати становив 1 842,00 грн. (22 104:12=1 842).

З 01.01.2016 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,433) розмір орендної плати становив 2 639,59 грн у місяць (1 842,00 х 1,433 = 2 639,39).

З 01.01.2017 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,06) розмір орендної плати становив 2 797,97 грн у місяць (2 639,59 х 1,06 = 2 797,97).

В 2018 2021 роках орендна плата не індексувалася (коефіцієнт індексації -1,0).

З 01.01.2022 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,1) розмір орендної плати визначено позивачем у сумі 3 077,77 грн на місяць (2 797,97 х 1,1 = 3 077,77).

З 01.01.2023 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,15) розмір орендної плати становить 3 539,43 грн. (3 077,97 х 1,15 = 3 539,43).

Так позивач нарахував за період 01.07.2020 по 30.04.2023 по 101 454,42 грн.

Як стверджує позивач, відповідачем лише частково сплачено орендну плату в сумі 28 986,37 грн.

Внаслідок викладеного у відповідача за період з 01.07.2020 по 30.04.2023 виникла заборгованість з орендної плати у сумі 72 468,05 грн, яка не сплачена останнім, що стало підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

За п. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Ч. 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Ст. 2 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів сплачують земельний податок, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

П. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ст. 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували сплату заборгованості.

Оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 72 468,05 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарський суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Також суд враховує, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочки виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

При цьому, розстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач вказує, що незважаючи на скрутне фінансове становище, пов`язане із скороченням обсягів надання послуг, економічною кризою, яка викликана пандемією коронавірусу, масштабним вторгненням російської федерації на територію незалежної України, підприємство вишукало можливість та з 01.01.2021 по 31.12.2022 сплатило заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 37 037,85 грн, а з 01.01.2023 підприємство своєчасно сплачує поточну заборгованість перед міськрадою, та станом на 31.07.2023 сплатило орендну плати за землю в розмірі 82640,74 грн. Крім вищевказаної орендної плати за землю з юридичних осіб, приватне підприємство в 2023 році погасило заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 181 790,86 грн. ПП "Майбут" станом на 01.09.2023 заборгованості перед бюджетом за 2023 рік не має. Підприємство за 2020, 2021, 2022 роки мало збитки, що підтверджується фінансовою звітністю (форма 1-м та 2-м) за ці роки.

Таким чином, відповідач просить суд врахувати економічне становище підприємства та те, що підприємству щомісячно необхідно сплачувати поточні платежі за оренду землі в сумі 7 603,52 грн та податок на нерухомість в розмірі 12 135,38 грн в квартал, вишукати можливість та реструктуризувати борг підприємства, який є предметом спору у справі 925/1128/23, строком на 10 (десять) місяців.

На підтвердження свого скрутного матеріального становища відповідач подав суду Фінансову звітність малого підприємства - ПП "Майбут" станом на 31.12.2020, 31.12.2021 та 31.12.2022.

Господарський суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Проаналізувавши доводи відповідача, дослідивши докази на підтвердження його скрутного становища, врахувавши інтереси обох сторін, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення клопотання відповідача частково та розстрочити виконання рішення суду строком на п`ять місяців.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач при поданні позову за платіжною інструкцією від 15.08.2023 №240 сплатив до Державного бюджету України 2684,00 грн. судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

В зв`язку з тим, що відповідачем було визнано позов до початку розгляду справи по суті, то позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1342,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Водночас, ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір повертається лише за клопотанням особи.

Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Майбут" про зупинення провадження у справі.

Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Майбут" (ідентифікаційний код 36446602, вул. Добровольського, буд. 1, оф. 407, м. Черкаси, 18006) на користь Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000) заборгованість за договором оренди землі в сумі 72 468,05 грн (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 05 копійок), розстрочивши виконання рішення на п`ять місяців із графіком сплати платежів щомісячно:

- перший платіж - 14 493,31 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 61 копійка) на наступний день після набрання рішенням законної сили;

- другий платіж - 14 493,31 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 61 копійка) - після спливу одного місяця після набрання рішенням законної сили;

- третій платіж - 14 493,31 грн (чотирнадцять тисяч чотиРИста дев`яносто три гривні 61 копійка) - після спливу двох місяців після набрання рішенням законної сили;

- четвертий платіж - 14 493,31 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 61 копійка) - після спливу трьох місяців після набрання рішенням законної сили;

- п`ятий платіж - 14 493,31 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 61 копійка) - після спливу чотирьох місяців після набрання рішенням законної сили;

- шостий платіж - 14 493,31 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 61 копійка) - після спливу п`яти місяців після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Майбут" (ідентифікаційний код 36446602, вул. Добровольського, буд. 1, оф. 407, м. Черкаси, 18006) на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 36, ідентифікаційний код 38764629,) 1 342 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складено і підписано 26.12.2023

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ