Ухвала

від 25.12.2023 по справі 420/35527/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35527/23

УХВАЛА

25 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «АЛІБІ» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-В, оф.12, код ЄДРПОУ 32642097) до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19.12.2023 надійшла позовна заява приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.10.2023 № UA500500/2023/000669/2, прийняте Одеською митницею Державноїмитної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що уповноваженою особою Приватного підприємства «АЛІБІ» ФОП ОСОБА_1 згідно Інвойс № ТКІ 23/0700 від 15.08.2023 року для здійснення митного оформлення товару: «Ананас консервований, нарізаний кільцями, у легкому сиропі. Ананас консервований, нарізаний шматочками, 3 гатунку у легкому сиропі» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № 23UA500500036951U8 вiд 19.10.2023. Розрахунок митної вартості товару декларантом ПП «АЛІБІ»: Вартість товару 1 Ананас консервований, нарізаний кільцями, у легкому сиропі становить: 0.78 дол.США за 1 кг х 8814 кг= 6874,92 доларів США Вартість товару 2 Ананас консервований, нарізаний шматочками, 3 гатунку у легкому сиропі становить: 0,55 дол. США х 8814 кг= 4847,7 доларів США Курс долару США встановлено на рівні 36,5616 за один долар США. Митна вартість товару = (6874,92 +4847,7) х 36,5616 = 428597,75 грн. Ця сума вказана у митній декларації на розмитнення товарів №23UA500500036951U8 вiд 19.10.2023 у графі 12: Відомості про вартість. Розрахунок митних платежів згідно із заявленою декларантом ПП «АЛІБІ» митною вартістю товару за декларацією №23UA500500036951U8 вiд 19.10.2023. Ввізне мито становить 10% від митної вартості товару: = 428597.75 х 10%= 42859.78 грн. Ця сума вказана у митній декларації на розмитнення товарів №23UA500500036951U8 вiд 19.10.2023 у графі В: Подробиці розрахунків: перша строка - 020(вид платежу) 42859,78 (сума платежу) 32508984 (код ЄДРПОУ ПП «АЛІБІ»). Податок на додану вартість 20% : (митна вартість товару 428597.75 грн. +ввізне мито 42859,78 грн) х 20%= 94291,51 грн. Ця сума вказана у митній декларації на розмитнення товарів №23UA500500036951U8 вiд 19.10.2023 у графі В: Подробиці розрахунків: друга строка 028 (вид платежу) 94291,51 (сума платежу) 32508984 (код ЄДРПОУ ПП «АЛІБІ»).

Після цього було отримано повідомлення від митниці про розбіжності у документах від 19.10.2023 та 08.02.2023 позивачем було надано лист відповідь № 08-02-2023 у якому повідомлено про незгоду з виявленими невідповідностями та надано додаткові документи, а саме: - Додаткова угода від 02.09.2021 до Контракту від 03.06.2021 № 2021-1-TR - Додаткова угода від 27.10.2021 до Контракту від 03.06.2021 № 2021-1-TR - Додаткова угода від 17.06.2022 до Контракту від 03.06.2021 № 2021-1-TR - Додаткова угода від 23.01.2023 до Контракту від 03.06.2021 № 2021-1-TR З метою усунення виявлених розбіжностей від декларанта було надано всі додаткові документи. 20 жовтня 2023 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001320 20.10.2023. Одеською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA500500/2023/000669/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених до митного оформлення, яким визначено митну вартість за резервним методом.

Позивач наголошує, що відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, витрати на доставку товару до пункту призначення. При перелічені зазначених начебто розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці нібито «розбіжності» впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку. Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор» не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару. Митний орган визначив митну вартість одиниці товару, Товар 1: Ананас консервований, нарізаний кільцями, у легкому сиропі з вмістом цукру меньш ніж 10%. та Товар 2: Ананас консервований, нарізаний шматочками, у легкому сиропі 3-го гатунку з вмістом цукру меньш ніж 10% на однаковому рівні незважаючи на те, що кожна одиниця товару має власні індивідуальні характеристики, які й впливають на формування його ціни: товар 1- ананас нарізаний кільцями, а товар 2- ананас нарізаний шматочками 3 го гатунку. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного ПП «АЛІБІ2 розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.

Таким чином, у Одеської митниці були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки ПП «АЛІБІ» до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість товарів, а подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4,5 ст. 58 МКУ.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Частиною 2 статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову всіх документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

Керуючись ст.ст.5, 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву приватного підприємства «АЛІБІ» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА