Рішення

від 26.12.2023 по справі 420/28113/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28113/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» (код ЄДРПОУ 33865373, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Архитектора Городецького, 13) в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 39816845, 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58) про визнання протиправними дії державного виконавця та визнання протиправним та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2023 року надійшла позовна заява Приватного підприємства «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» (код ЄДРПОУ 33865373, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Архитектора Городецького, 13) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 39816845, 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58), в якій просив:

Визнати протиправним дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року відносно стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 7 986 658,22 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року у розмірі 7 986 658,22 грн., винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем в рамках виконавчого провадження ВП № 52645771.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2023 року у задоволенні Приватного підприємства «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» про забезпечення позову, - відмовлено.

Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року після усунення недоліків позивачу поновлено строк звернення до суду та позовну заяву прийнято до судового розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових справ в адміністративній справі.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 69274932 та ВП № 72914810, протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали та зупинено провадження по справі до отримання копії витребуваних судом документів.

До суду 30 листопада 2023 року (Вхід. ЕС/16892/23) на виконання ухвали суду відповідач надав належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 69274932.

До суду 04 грудня 2023 року від третьої особи надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 72914810.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу судового засідання від 21 грудня 2023 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій було зупинено.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Позивач звертає увагу, що у даному випадку жодного фактичного стягнення на підставі виконавчого документу здійснено не було.

Позивач зазначає, що спір у цій справі виник з невизначеністю правового режиму застосування ч. 2 ст. 27 та ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-УІІІ при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документу стягувачу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 37 цього Закону.

Разом з цим при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-УІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення без реального виконання рішення суду.

Позивач звернув увагу, що аналогічний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року по справі № 2540/3203/18.

До суду 30 листопада 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/16891/23), відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в провадженні відділу перебувало виконавче провадження ВП № 69274932 з виконання виконавчого напису № 5615, виданого 01.07.2021 року Господарським судом Одеської області, яким встановлено в забезпечення виконання зобов`язань за договором застави посвідченим Савченком С.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області 15.04.2019 року за реєстровим № 441 в якості забезпечення зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг № НК 2141 від 22 березня 2019 року, укладеним між ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО» «РІДНА ПРИРОДА» (стягувач за виконавчим написом) строк платежу, за яким настав 12 квітня 2021року, звернути стягнення на транспортні засоби, а саме майно, визначене вказане вище виконавчим документом.

Представник відповідача зазначив, що 21.06.2022 року державним виконавцем Відділу, керуючись ст.ст. 3,4,24,25,26,27 Закону, в редакції, яка діяла на момент винесення даної постанови, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

21.06.2022 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 69274932.

Представник відповідача звертає увагу суду, що частиною 1,2 ст. 27 Закону, в редакції, яка діяла на момент винесення вказаної постанови, передбачено, що виконавчий збір стягується з боржника у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу.

Також представник відповідача звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 27 цього Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Окрім цього, представник відповідача зазначає, що до відділу надійшла зава стягувача від 05.09.2023 року про повернення виконавчого документа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 3 ст. 40 даного Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п. 1,3,4,6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Представник відповідача особливо звертає увагу, що позивачем у даній справі вказана вище постанова не оскаржувалась, та рішення, на підставі якого винесена постанова про стягнення виконавчого збору, не виконано.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», чинного в період з 28.08.2018 року по теперішній час, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню, незалежно від фактично стягнутої суми, повернення виконавчого документа за заявою стягувача не є підставою для звільнення особи від сплати виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанову від 11 серпня 2022 року у справі № 640/23271/21, яка має бути врахована судом як остання правова позиція Верховного Суду з тотожних спорів.

Крім цього, представник відповідача зазначає, що позивач мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

До суду 25 грудня 2023 року надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 січня 2021 року по справі № 400/4023/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.

На судовому засіданні від 25 грудня 2023 року ухвалою суду, що занесено до протоколу судового засідання продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, матеріали виконавчого провадження, суд встановив таке.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» зареєстроване як юридична особа та з 28.10.2005 року перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС в Одеській області, Приморська Державна податкова інспекція (а.с. 7-8).

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження АСВП № 69274932 суд встановив, що за заявою АТ «ТАСКОМБАНК» (вхід. № 4628 від 21.06.2021 року) про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. була прийнята постанова від 21.06.2022 року ВП № 69274932 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 5615 виданого 01.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. в забезпечення виконання за договором застави посвідченим Савченком С.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області 15.04.2019 року за реєстровим № 441 в якості забезпечення зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг № НК 2141 від 22 березня 2019 року, укладеним між ТОВ «ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО» «РІДНА ПРИРОДА» (стягувач за виконавчим написом) строк платежу, за яким настав 12 квітня 2021року, з вимогою звернути стягнення на транспортні засоби, перелік наведений у виконавчому документі. Боржник: Приватне підприємство «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ».

Також суд встановив, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є 21.06.2022 року в межах виконавчого провадження ВП № 69274932 прийнята постанова про арешт майна боржника та постанова про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 7986658,22 грн.

Постанови про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту та стягнення виконавчого збору від 21.06.2022 року за ВП № 69274932 разом із супровідними листами направлені учасникам виконавчого провадження.

Матеріалами виконавчого провадження ВП № 69274932 підтверджено, що стягувачем - АТ «ТАСКОМБАНК» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заяву (вхід. № 9980 від 12.09.2023 року) про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд встановив, що державним виконавцем 18.09.2023 року прийнято постанові за ВП № 69274932 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Також суд встановив, що 18.09.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. за ВП № 69274932 була прийнята постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору.

У постанові про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року ВП № 69274932 державним виконавцем зазначено, що 18.09.2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий збір за виконавчим документом не стягнуто, тому ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3,27,40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з боржника Приватне підприємство «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» виконавчий збір у розмірі 7986658,22 грн.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження ВП № 72914810 Державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликовим Русланом Гюндуз Огли прийнято постанову від 02.10.2023 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом постановою № 692274932 виданого 18.09.2023 року Департаментом державної виконавчої служби відділом примусового виконання рішень про стягнення виконавчого збору у розмірі 7986658,22 грн з боржника ПП «Юридичний департамент» ДІКОН ЮГ».

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки щодо відмови у задоволенні позову повністю, з таких підстав.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі, у тому числі - Закон №1404-VIII).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору тощо.

Статтею 26 цього Закону вказано, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, суд встановив, що за заявою стягувача - АТ «ТАСКОМБАНК» (вхід. № 4628 від 21.06.2021 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. була прийнята постанова від 21.06.2022 року ВП № 69274932 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 5615 виданого 01.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. в забезпечення виконання за договором застави на суму 79866582,21 грн.

Боржник за виконавчим документом - Приватне підприємство «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ».

Також суд встановив, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є 21.06.2022 року в межах виконавчого провадження ВП № 69274932 прийнята постанова про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 7986658,22 грн.

Суду не надано докази оскарження постанови від 21.06.2022 року ВП № 69274932 про стягнення виконавчого збору.

В ході виконавчого провадження боржник - Приватне підприємство «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» не сплатив суму, на яку винесено виконавчий напис, також не надано докази звернення стягнення за рахунок коштів від реалізації майна боржника і не надано докази сплати виконавчого збору.

Згодом стягувач подав заяву про повернення виконавчого документа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та постановою від 18.09.2023 року ВП № 69274932 повернуто виконавчий документ стягувачеві, а також прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року ВП № 69274932 з боржника у розмірі 7986658,22 грн.

Представник позивача вважає, що ця постанова прийнята протиправно, оскільки сума за виконавчим документом не була фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, змістом спірних правовідносин є правомірність прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року ВП № 69274932 в розмірі 7986658,22 грн., у зв`язку з тим, що виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» без фактичного його виконання.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування норм Закону України «Про виконавче провадження» таким чином.

Так, Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесені зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України в редакції, чинної на час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення виконавчого збору від 21.06.2022 року, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У попередній редакції, що діяла до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частиною 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» було передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Але попередня редакція ч. 2 ст. 27 закону України «Про виконавче провадження» не належить застосуванню до спірних правовідносин, оскільки на час відкриття виконавчого провадження ВП № 69274932 вже діяла стаття 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII.

За таких встановлених судом обставин посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується лише за фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягненню з боржника сум заборгованості, є безпідставними та відхиляються судом, оскільки відповідно до статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, яка діяла на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Також суд відхиляє посилання позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 січня 2021 року по справі № 400/4023/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, оскільки ці висновки є не релевантними до спірних правовідносин, адже обставини у цих справах виникли (а саме відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом) під час дії статті 27 Закону № 1404-VІІІ до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Позивач не заперечує факту відсутності виконання виконавчого напису та сплати виконавчого збору за постановою від 21.06.2022 року, тому суд доходить висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 року, відповідач діяв у порядку, спосіб та межах повноважень наданих Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому не належать задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Юридичний департамент «ДІКОН ЮГ» (код ЄДРПОУ 33865373, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Архитектора Городецького, 13) в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 39816845, 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58) про визнання протиправним дії державного виконавця та визнання та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя: Л.Р. Юхтенко

.