Ухвала

від 13.12.2023 по справі 757/44806/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/44806/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/6798/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №42020000000002382 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ,на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000002382.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42020000000002382 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 794 481 грн., 220 польських злотих, 700 фунтів, 8 910 євро, 49 974 доларів США, та електронні носії інформації: ноутбук ASUS s/n:KQNOGR059436401, мобільний телефон Apple iPhone id НОМЕР_2, вилучені 27.09.2023 за результатами проведення обшуку об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 89А, прим. № 28, який використовувався ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС».

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Апелянт вказує на те, що мотиви незастосування вказаного запобіжного заходу у вигляді арешту на майно - грошові кошти та електронні носії інформації, слідчим суддею зводились до відсутності права у слідчого на вилучення відповідних речей, так як дозвіл на їх вилучення прямо не був передбачений ухвалою слідчого судді про обшук, а також, що вилучені кошти належать третій особі, а вилучені ноутбук та мобільний телефон не містить доказової інформації.

Проте апелянт зазначає, що у слідчого під час проведення обшуку наявні повноваження, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, на вилучення речей та документів, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обушку і вважаються тимчасово вилученим майном.

Однак слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не враховано, що дозвіл на проведення обшуку слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано саме на приміщення за адресою, яка використовувалась фігурантами кримінального провадження та ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС».

При цьому, прокурором при зверненні до суду з клопотанням враховано вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України, а також дотримано порядок звернення до суду з відповідним клопотанням, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України. Арешт майна згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою збереження речових доказів.

У клопотанні про накладення арешту на майно наголошено на тому, що є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти отримані від вчинення незаконних дій, а електронні носії інформації містять відомості про протиправну діяльність осіб, відомості про які містяться у матеріалах досудового розслідування, а тому мають доказове значення.

Апелянт вважає, що слідчий суддя повністю проігнорував докази, викладені у клопотанні про накладення арешту на майно та взагалі не дослідив будь-які обставини, підтверджуючі наявність у вилученого майна ознак речового доказу, а також факт приховування та знищення речових доказів у разі не застосування щодо них відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

Адвокатом ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких остання просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без зміни.

Представник ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , - адвокат ОСОБА_8 та представник ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС», в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Дані обставини дають суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність, з урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України та думки прокурора, який не заперечував щодо проведення апеляційного розгляду у відсутність останніх.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою накласти арешт на майно, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42020000000002382 від 08.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 358 КК України, розслідування у якому проводиться слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.

До Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла інформація співробітника 3 відділу 1 управління Головного управління «Д» Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України про те, що встановлено групу осіб, учасники якої з використанням ряду суб`єктів господарської діяльності вчиняють умисні дії, пов`язані з проведенням фінансових операцій, направлених на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та їх легалізації (відмивання).

Так встановлено, що учасниками протиправного фінансового механізму з метою прикриття незаконної діяльності створено та використовується ряд СПД, а саме: TOB «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» (код 40578993), АТ «Будівельник» (код 23319496), АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» (код 41061232), АТ «ЗНВКІФ «Чумацький шлях» (код 41061159), АТ «ЗНВКІФ «Експерт девелопмент» (код 43744509), АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» (код 43263434), АТ «ЗНВКІФ «Туманний альбіон» (код 43336895), АТ «ЗНВКІФ «Локомотив» (код 43745634), АТ «ЗНВКІФ «Танаїс» (код 43644822), АТ «ЗНВКІФ «Олімп» (код 43407174), ТОВ «Азово-Чорноморська фін компанія» (код 36816989), ТОВ «Азово-Чорноморська фідуціарна компанія» (код 42995138), ТОВ «Азово-Чорноморська інвестиційна компанія» (код 23915446), ТОВ «Азово-Чорноморська фінансово-будівельна компанія» (код 43003853), ТОВ «Азово-Чорноморська фінансова компанія» (код 33674819), ТОВ «Міжрегіональна технічна компанія» (код 41546810), ТОВ «Машинобудівний завод» (код 41744204), ТОВ «Слобожанська мануфактура» (код 41744162), ТОВ «Регіональна технічна компанія» (код 41258878), ТОВ «Олкор» (код 40817936), ТОВ «Регіональна фінансово-будівельна компанія» (код 23920921), ТОВ «Українська міжрегіональна фінансова компанія» (код 31634491).

Так, після реєстрації вказаних юридичних осіб, учасниками організованої групи до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було подано ряд документів, до яких було внесено завідомо недостовірні відомості щодо діяльності юридичних осіб, що стало підставою для незаконної емісії цінних паперів.

У подальшому, учасниками незаконної діяльності, з використанням підконтрольних юридичних осіб, здійснено «штучне» завищення вартості цінних паперів на неорганізованому ринку.

Після цього, вказані цінні папери емітентів використовувались під час укладання договорів (зокрема, купівлі-продажу майнових прав тощо) з фізичними особами, які мають намір інвестувати в об`єкти нерухомості забудовників м. Харкова, а саме: ПрАТ «Трест житлобуд-1» (код 01270285), ТОВ «Житлобуд-2» (код 01270351), ТОВ «Харківський регіональний фонд фінансування будівництва» (код 34017001), ТОВ «Жилстрой-3» (код 41095099) та інші. Вказані СПД здійснюють будівництво житлових та нежитлових об`єктів на замовлення структурних підрозділів Харківської міської ради.

Отримані безготівкові грошові кошти спрямовуються на їх легалізацію (відмивання) через т.зв. групу «21 Вік», оргазізаторами якої є гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 які у змові з невстановленими службовими особами банківських та фінансових установ, а також зі службовими особами ДПС України організували протиправний фінансовий механізм, а саме реєстрацію на підставних осіб комерційних структур з метою надходження на відкриті рахунки в низці банківських установ безготівкових грошових коштів від вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання в особливо великих розмірах, в тому числі, які фінансуються з державного бюджету України. В подальшому, шляхом здійснення незаконних фінансових операцій, грошові кошти переводяться у готівку та розподіляються між усіма учасниками протиправної оборудки.

ОСОБА_13 та ОСОБА_12 залучили до злочинної схеми і інших осіб, які за вказівкою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснюється проведення фінансових операцій поза банківською системою України, без належної реєстрації та відповідних ліцензій, а саме: обготівковування грошових коштів, одержаних з тіньового сектору економіки шляхом отримання/відправлення грошових переказів в Україну/за кордон, конвертація валютних коштів (долари США, Євро, російський рубль), купівля/продаж електронних цифрових активів, т.зв. «перестановок» грошових коштів в межах України та за кордон. Основні клієнти з «перестановок» позначаються членами злочинного угрупування - як назви тварин (наприклад «собаки», «скунси», «барсуки» тощо).

Крім цього, отримано інформацію щодо організації протиправних фінансових операцій, а саме грошових переказів російських рублів з підконтрольних т.зв. групі «21 Вік» онлайн обмінників в міста рф, а також проведення фінансових операцій з готівковим російським рублем у м. Харків. Вказане дії можливо вчиняються в інтересах спецслужб рф для фінансування агентурного апарату країни - агресора на території України.

Встановлено, що т.зв. група «21 Вік» здійснює свою протиправну діяльність за сприяння третіх осіб, які надають останнім вказівки щодо необхідності прийому, видачі, та прихованого перевезення грошових коштів через підконтрольних перевізників та партнерську мережу обмінників.

Також, встановлено, що протиправний механізм функціонує шляхом реалізації за участю власників обмінників так званих «перестановок» або непрямих переказів, коли при фактичному обміні грошових коштів на віртуальні активи, проводяться «р2р» перекази (перекази особа-особі) на українську карту (замовнику послуги надаються реквізити картки, емітованої українським банком), а переказ віртуальних активів здійснюється з електронного гаманця обмінника на електронний гаманець замовника і в зворотному напрямку. Крім цього, т.зв. групою «21Вік» на території України організовано незаконну діяльність ряду підконтрольних інтернет ресурсів, яка направлена на надання послуг з обміну (легалізації) віртуальних активів (криптовалюти), електронних грошей на фіатні кошти з використанням заборонених платіжних систем без відповідних дозволів Національного банку України і без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках.

Водночас, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 організовано будівельний бізнес у м. Харків з метою прикриття та легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом через підконтрольні ОСОБА_11 підприємства, які також задіянні у протиправній схемі, зокрема: ПФ «Імпульс» (код ЄДРПОУ 24274067, Зміїв), ТОВ «Анта» (код ЄДРПОУ 32870760, Харків), ТОВ «Гірка 1» (код ЄДРПОУ 33479415, Харків), ПП «Вереск 2007» (код ЄДРПОУ 35477928, Харків), ПП «Лайфа» (код ЄДРПОУ 37190149, Чутове), ПП «Меридіан-Схід» (код ЄДРПОУ 41241398, Харків), ТОВ «Трансфер Кар» (код ЄДРПОУ 42395011, Харків), ТОВ «Інвестбуд-2019» (код ЄДРПОУ 43017913, Харків), ТОВ «Туркіш Девелопмент» (код ЄДРПОУ 43376487, Харків), ТОВ «Ліфт Сістем» (код ЄДРПОУ 43751632, Харків), ТОВ «Харківенергомонтаж-2021» (код ЄДРПОУ 43953518, Харків), ТОВ «ЖК Саржин ЯР» (код ЄДРПОУ 43959106, Харків), ТОВ «Атлант Стройбуд» (код ЄДРПОУ 44034966, Харків), ТОВ «Харківтеплозбут» (код ЄДРПОУ 44088550, Харків), ТОВ «Харківенергозбут-2021» (код ЄДРПОУ 44123390, Харків), ТОВ «Індіго Фінанс» (код ЄДРПОУ 39854964), ТОВ «Імідж Груп» (код ЄДРПОУ 40048069), ТОВ «Баліал» (код ЄДРПОУ 39958176) та інші.

За отриманою інформацією, незаконні оборудки в день складають понад 5 млн. доларів США та близько 50 млн. доларів США у місяць.

Також, встановлено, що гр. ОСОБА_14 та ОСОБА_12 для проведення незаконних фінансових операцій залучили пункти обміну валют ТОВ «ФК «Тайгер Інвест» (ЄДРПОУ 43152640), ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794), ПрАТ «Українська фінансова група» (ЄДРПОУ 14285934), ТОВ «ФК «Компанія Ліберті фінанс» (ЄДРПОУ 39806926), ТОВ «Преміум фінанс» (ЄДРПОУ 39727881), ТОВ «ФК «Магнат» (ЄДРПОУ 39307260), ТОВ «ФК «Центрофінанс» (ЄДРПОУ 38741271), ТОВ «ІНОМЕ ГРУП» (ЄДРПОУ 39260233), ПрАТ «Українська фінансова група у м. Львів» (ЄДРПОУ 25262675) та інших компаній.

27.09.2023 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/41329/23-к від 18 вересня 2023 року проведено санкціонований обшук у офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, в ході обшуку приміщень, за вказаною адресою виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 794481 гривень, 220 польських злотих, 700 фунтів, 8910 євро, 49974 доларів США, ноутбук марки ASUS S/N KQNOGR059436401 та мобільний телефон марки Apple iPhone id НОМЕР_2.

Вищевикладене дає підстави вважати, що вказані вище речі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а грошові кошти є здобутими в результаті вчинення злочину.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

На комп`ютерній техніці вилученій у вказних приміщеннях виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування, однак в ході слідчої дії обшук неможливо здійснити повний збір інформації, що обумовлює необхідність проведення додаткових слідчих дій щодо огляду вказаного вказаного комп`ютерного обладнання.

Інформація виявлена на вказаній комп`ютерні техніці повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, вищевикладене дає підстави вважати, що вказане вище комп`ютерне обладнання є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15 від 27.09.2023 вилучені в ході обшуку техніка та грошові кошти визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

06.10.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу| з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке вилучено в ході проведення обшуку 27.09.2023 у кримінальному проваджені № 42020000000002382 від 08.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 794481 гривень, 220 польських злотих, 700 фунтів, 8910 євро, 49974 доларів США, ноутбук марки ASUS S/N KQNOGR059436401 та мобільний телефон марки Apple iPhone id НОМЕР_2, з метою збереження речових доказів.

17.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено в задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000002382.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що прокурором не спростовано та не доведено, що саме вилучені в ході проведення обшуку 27.09.2023 грошові кошти є об`єктом кримінальних протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом, містять на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не обґрунтовано, як вони можуть бути використані в якості доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя не знайшовпідстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон і ноутбук, у зв`язку з відсутністю будь-якої інформації, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні для встановлення всіх обставин можливо вчиненого кримінального правопорушення, а також у відсутність дозволу суду на вилучення комп`ютерної техніки, оскільки слідчим суддею було надано можливість виключно скопіювати інформацію.

У зв`язку із вказаним,підстави для арешту вилученого майна відсутні.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав, щодо доцільності застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, майно, на яке прокурор просив накласти арешт, постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15 від 27.09.2023 визнано речовими доказами у даному кримінальному проваджені (том 1 а.с.140-156).

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, яке вилучене у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження, як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурорамайно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають, як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Що стосується посилань адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в запереченнях на апеляційну скаргу, що грошові кошти були отримані в борг ОСОБА_10 від ОСОБА_16 18.09.2023, що підтверджується розпискою від 18.09.2023. В свою чергу грошові кошти ОСОБА_16 було отримано від заняття підприємницькою діяльністю з яких сплачено всі загальнообов`язкові податки та збори. Такі твердження мають бути перевірені органом досудового розслідування під час подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002382 від 08.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 358 КК КК України.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000002382, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 27.09.2023 у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020, за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 89А, прим. № 28, а саме: грошові кошти в сумі 794 481 грн., 220 польських злотих, 700 фунтів, 8 910 євро, 49 974 доларів США, та ноутбук ASUS s/n:KQNOGR059436401, мобільний телефон Apple iPhone id BCG- НОМЕР_1 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4