Постанова

від 26.12.2023 по справі 420/15986/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15986/23

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

рішення суду першої інстанції

ухвалено 11.09.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю АНАДОЛ (позивач, ТОВ «АНАДОЛ») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8386340/37565256 від 07.03.2023;

2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 21.02.2023, подану товариством з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» днем її надходження.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що Товариство належить до реального сектору економіки. На виконання умов договору укладеного 21.02.2022 між ТОВ «АНАДОЛ» (постачальник) та ТОВ «ІЗМАЇЛЬСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» (покупець), позивачем фактично поставлено товар в межах видів діяльності товариства, вартість та об`єм якого визначений у видаткових накладних та отримано оплату за нього. За вказаного, у відповідності до приписів ПК України, уповноваженою особою позивача було сформовано та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 2 від 21.02.2023. однак, реєстрація указаної накладної була зупинена, а в подальшому у її реєстрації в ЄРПН податковий орган відмовив рішенням №8386340/37565256 від 07.03.2023, яке на думку позивача є протиправним та безпідставним, оскільки платником на пропозицію контролюючого органу викладену у Квитанції про зупинення було надано пояснення, повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів, на підтвердження реальності господарської операції щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено (від 21.02.2023 №2), а саме копії договору купівлі-продажу, додаткової угоди, видаткової накладної, платіжного доручення. Однак, фактично відповідач не дослідив наданих платником податків документів, та прийняв оскаржуване рішення без належної мотивації підстав та причин його прийняття та всупереч повному та вичерпному обсягу наданих документів, які підтверджують здійснення операції. При цьому, позивач вказував, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, чи так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Товариство в тому числі наголошувало, що відображена у податковій накладній №2 від 21.02.2022р. господарська операція була реальною та направлена на отримання прибутку. ТОВ АНАДОЛ зареєстроване з 2013р., та є виробником сільськогосподарської продукції, є платником податків, заборгованості зі сплати яких не має. Профільними видами діяльності Товариства позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, для провадження якої має в оренді 409 земельних паї, має необхідні технічні можливості для здійснення своєї господарської діяльності та трудові ресурси (наймані працівники), виробничі потужності і основні засоби.

Представником відповідачів до суду було надано відзив на адміністративний позов, у якому вказуючи про необґрунтованість позовних вимог, просив залишити позов без задоволення, мотивуючи тим, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача з передбачених чинним законодавством підстав, обґрунтовано та законно, оскільки платником не було надано копій документів відповідно до пункту 5 Порядку, та інших документів у підтвердженні інформації, зазначеній у направленій на реєстрацію податковій накладній.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №8386340/37565256 від 07.03.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 21.02.2023, складену товариством з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були вказані у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки платником не надано всіх необхідних копій документів відповідно до п.5 Порядку №520, зокрема, на розгляд комісії регіонального рівня позивачем не надавалось повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20- ОПП), зокрема про сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності підприємства. Також, за умовами договору як далі вказує апелянт, було передбачено, що постачальник повинен надати товаро-транспорті накладні на відвантаження товару з відмітками про відвантаження товару, але на розгляд комісії таких не було надано. Не надавались і документи за твердженнями апелянта про оренду. Окрім того, контролюючий орган у своїй апеляційній скарзі звертає увагу й на те, що Товариством до суду були надані копії документів, які не надавались на розгляд комісії. Тобто, відповідач приймав рішення за одних обставин, а позивач просить скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. З приводу вимоги позивача зареєструвати податкову накладну, скаржник вважає її передчасною, а належним способом в даному випадку захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Позивачем до апеляційного суду надано відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін, мотивуючи загалом тим, що апеляційна скарга не містить доводів, які б доводили правомірність прийняття оскаржуваного рішення, чи спростовували б встановлені судом першої інстанції обставини та зроблені за наслідками розгляду справи висновки про задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37565256) зареєстроване як юридична особа 05.09.2023 та взяте на податковий облік.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» за КВЕД є: 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Матеріали справи містять накази (розпорядження) про прийняття працівників на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» (а.с.77-85).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за 1 квартал 2023 року (а.с.86-87), позивач на своєму балансі має основні засоби на загальну суму 20180327,15 грн.

Позивачем до суду надано довідку від 15.06.2023 №06/15-3 (а.с.88) у якій повідомляється, що товариство з обмеженою відповідальністю «АНАДОЛ» станом на 15.06.2023 має у власному розпорядженні 1417,46 га. Найближчий строк закінчення договорів оренди землі наступає у 2027 році.

Також, суд першої інстанції встановив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (а.с.89-104), товариство з обмеженою відповідальністю «Анадол» має право оренди земельних ділянок площею 2,5121 га, 3,0518 га, 3,05 га, 1,889 га, 2,0586 га, 0,4567 га, 2,2109 га, 3,0847 га, 1,4399 га, 1,44 га, 3,311 га, 1,3097 га, 1,5262 га, 1,71 га, 2,2623 га, 1,7102 га, 2,6931 га, 1,76 га, 1,2932 га, 1,2933 га, 2,2033 га, 1,7599 га, 2,2427 га.

21 лютого 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю Ізмаїльська торгова компанія» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Анадол» (постачальник) було укладено договір поставки №21/02/4 на поставку сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, передбачених даним контрактом, постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2021 року (надалі - Товар), передача товару проводиться на умовах EXW (Інкотермс 2010) на зерновому складі ТОВ «Ізмаїл-Трансбалктермінал» (а.с.32-38).

До матеріалів справи позивач надав копію видаткової накладної №2 від 21.02.2023 (а.с.39), акту приймання-передачі №ТБТ00000018 від 21.02.2023 (а.с.40), довіреності від 21.02.2023 (а.с.41-42) згідно яких на виконання вищевказаного договору позивачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльська торгова компанія» постачався товар-соняшник, врожаю 2021 року, українського походження у кількості 352,39 тон на загальну суму 5955391,00 грн, з яких ПДВ 731363,81 грн.

За правилом першої події позивачем складено податкову накладну №2 від 21 лютого 2023 року на загальну суму 5955391,00 грн, в тому числі ПДВ-731363,81 грн (а.с.21-22).

Також позивачем до суду надано копію рахунку на оплату №2 від 21.02.2023 (а.с.43) та платіжних інструкцій, згідно яких товариством з обмеженою відповідальністю ««Ізмаїльська торгова компанія» сплачено позивачу грошові кошти, а саме від 22.02.2023 №2481 в сумі 959987,60 грн (а.с.44), від 23.02.2023 №100 в сумі 2400002,80 грн (а.с.45), від 24.02.2023 №102 в сумі 1864036,20 грн (а.с.46).

Суд першої інстанції також встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Ізмаїл-Трансбалктермінал» (Зерновий склад) та товариством з обмеженою відповідальністю «Анадол» (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання від 18.08.2021 №18/08/4 (а.с.52-63) та від 16.08.2022 №16/08/8 (а.с.65-76), предметом яких є зберігання зерна.

Матеріали справи містять складську квитанцію на зерно №000020 від 21.02.2023 (а.с.47), відповідно до якої склад прийняв на зберігання соняшник від товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльська торгова компанія», що переоформлене з товариства з обмеженою відповідальністю «Анадол» у кількості 352390 кг.

До матеріалів справи Товариство надало копію реєстру реєстрів товарно-транспортних накладних ТОВ «Ізмаїл-Трансбалктермінал» за період з 01.08.2021 по 10.09.2021 (а.с.48) щодо постачання від товариства з обмеженою відповідальністю «Анадол».

Сформовану по вказаній вище господарській операції з ТОВ Ізмаїльська торгова компанія податкову накладну №2 від 21.02.2023р. уповноваженою особою позивача було направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Проте, згідно квитанції від 28.02.2023 (а.с.23) реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним 28.02.2023 було направлено пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №2 від 21 лютого 2023 року та копії відповідних документів у кількості 16 додатків (а.с.24-27).

У даних поясненнях позивач зокрема вказав, що є сільгоспвиробником, платником ПДВ та що згідно договору на поставку сільськогосподарської продукції товариство відвантажило товариству з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльська торгова компанія» соняшник власного виробництва, врожаю 2021р. в кількості 352,39 тон шляхом переоформлення товару, що знаходиться на зберіганні ТОВ «Ізмаїл-Трансбалктермінал».

Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів, 07.03.2023 прийнято рішення №8386340/37565256, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 21 лютого 2023 року (а.с.28-29).

При цьому підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 21 лютого 2023 року у вказаному рішенні визначено «ненадання платником податків» копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Зазначене рішення Комісії Товариство оскаржило в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (а.с.30).

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податково накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2023 (а.с.31) скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змiн.

Не погодившись, з рішенням №8386340/37565256 від 07.03.2023, вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, проаналізувавши приписи Порядку №1165, Порядку №520, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані на пропозицію контролюючому органу, суд першої інстанції вважав, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Суд першої інстанції також вказав, що котнролюючим органом визначено загальні підстави прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства №2 від 21.02.2023р., виходячи з приписів п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, суд першої інстанції вбачав наявними підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану вище податкову накладну товариства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «АНАДОЛ», вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Вжите у наведеній нормі словосполучення "може включати" свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Відповідно до п.п.9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги з приводу правовірності прийняття оскаржуваного рішення №8386340/37565256 від 07.03.2023, колегія суддів перш за все зауважує, що підставою його прийняття відповідачем вказано - ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В апеляційній скарзі апелянт також наголошує на тому, що платником не було надано визначених п.5 Порядку №520 документів, про що безпосередньо міститься відповідна відмітка у самому рішенні.

З огляду на викладене в системному аналізі з матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, відповідач покликався на загальні підстави визначені у п. 5 Порядку №520 для такої відмови.

До того ж, такі мотиви прийняття оскаржуваного рішення, які в тому числі покладені апелянтом в обґрунтування апеляційної скарги, на думку колегії суддів є хибними та спростовуються наявними у справі матеріалами, адже як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується апеляційним судом, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2023, ТОВ «АНАДОЛ» до податкового органу направив повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої було зупинено №2 від 21.02.2023, в яких Товариство виклало роз`яснення щодо суті господарської операції по якій було складено цю податкову накладну, її виконання, тощо.

Разом з поясненнями, на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №2 від 21.02.203р., ТОВ «АНАДОЛ» надало також первинні документи, які позивач вважав необхідними та достатніми для реєстрації в ЄРПН указаної вище податкової накладної, перелік та отримання яких підтверджується відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі, серед яких зокрема: рахунок на оплату №2 від 21.02.2023, додаткова угода №1 до договору поставки №21/02/4 від 21.02.2023, довіреність №1 від 21.02.2023, пояснення №1 від 28.02.2023 ТОВ АНАДОЛ, видаткова накладна від 21.02.2023 №2, довіреність №22 від 21.02.2023, платіжні інструкції №100 від 23.02.2023, №102 від 23.02.2023, №2481 від 22.02.2023, договір складського зберігання від 16.08.2022 №16/08/8, складська квитанція на зерно №ТБТ00000020 від 21.02.2023, карта аналізу зерна №26 від 21.02.2023, акт приймання-передачі від 21.02.2023 №ТБТ00000018, заява на переоформлення зерна, договір поставки №21/02/4 від 21.02.2023, акт надання послуг від 22.02.2023 №51.

Між тим, незважаючи на надані Товариство пояснення та документи, відповідач відмовив у реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2023, до того ж, без будь-якого дослідження наданих платником податку документів, та надання їм оцінки у розрізі встановлення наявності у платника підстав для реєстрації податкової накладної.

Проаналізувавши матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення, апеляційний суд вбачає, що відповідачем не було зазначено жодного спростування можливості встановити з наданих платником податку пояснень та документів змісту та обсягу господарської операції, відображеної у податковій накладній №2 від 21.02.2023.

Будь-яких зауважень з приводу наданих документів та пояснень (їх недостатності, чи дефектності, чи інших недоліків) відповідачем у справі під час прийняття оскаржуваного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не зазначалось,

Отже, надані платником на розгляд Комісії пояснення та документи можна вважати такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, по яких було складено податкову накладну №2 від 21.02.2023.

Вказане своєю чергою ставить під сумнів обґрунтованість підстав, за яких було прийнято відповідачем рішення, та свідчить про невмотивованість й помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самого прийнятого відповідачем рішення.

Окрім того, слід також зауважити, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Втім, в даному випадку, відповідачем не доведено, що ним було здійснено аналіз сутності відображеної у податковій накладній позивача №2 від 21.02.2023р. господарської операції, встановлювалась можливість підтвердити її саме тими документами, які надавались до контролюючого органу.

Відтак, стверджуючи про ненадання усіх необхідних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, відповідач фактично не здійснив аналіз господарської операції, не встановив та не визначив платнику орієнтовного (конкретного) переліку первинних документів, які необхідні були контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації указаної вище податкової накладної.

Зі змісту оскаржуваного у межах даної справи позивачем рішення не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку №520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було, на що також ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні.

При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку №520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні.

Також, графа додаткова інформація оскаржуваного рішення, не містить будь-якої інформації (конкретизації).

До того ж, виходячи з аналізу приписів Додатку 3 до Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року по справі № 380/2365/21.

Суд першої інстанції ґрунтовно зауважував у своєму рішенні, що Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, водночас зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Відтак, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд першої інстанції ґрунтовно зазначав, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Однак, надіслана позивачу квитанція містить загальну вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, без конкретизації інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

При цьому, як вже неодноразового вказувалось вище, на пропозицію контролюючого органу відповідні документи та пояснення були надані, після отримання яких контролюючий орган не вказував про їх недостатність, про будь-які недоліки у поданих документах, чи про необхідність надання додаткових документів та яких саме, в тому числі й тих, про які у своїй апеляційній скарзі зазначає апелянт, зокрема товаро-транспортних накладних, повідомлення про об`єкти оподаткування (форма № 20- ОПП), документів про оренду, тощо.

Крім того, в контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги, судова колегія аналізуючи зміст господарської операції, по якій було складено податкову накладну №2 від 21.02.2023 встановила, що указана податкова накладна була складена за правилом першої події - передачі контрагенту (покупцю) - ТОВ Ізмаїльська торгова компанія 352,39 тони соняшника врожаю 2021 року на суму 5 955 391 грн., з яких 731 363,81 грн. податок на додану вартість на виконання умов договору поставки №21/02/4 від 21.02.2023, що підтверджується видатковою накладною №2 від 21.02.2023, тристороннім актом приймання-передачі від 21.02.2023 №ТБТ00000018.

Також, в матеріалах справи наявні платіжні інструкції від 22.02.2023 та 23.02.2023 №№2481, 100, 102 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю Ізмаїльська торгова компанія на користь позивача коштів, призначення платежу - оплата за соняшник рах №2 від 21.02.2023р,...

Виходячи з викладеного вбачається наявність у позивача правових підстав для оформлення та подання для реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2023р. за наслідками повного виконання Постачальником договірних зобов`язань з поставки та передачі у власність покупця за договором №21/02/4 від 21.02.2023, укладеним з контрагентом - ТОВ Ізмаїльська торгова компанія.

За вказаного, з урахування змісту (сутності) господарської операції за вказаною податковою накладною, колегія суддів вважає необґрунтованими підстави, які в даному випадку застосував відповідач для прийняття оскаржуваного рішення, а саме ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), ......тощо.

Викладене у сукупності свідчить про невідповідність критерію обґрунтованості рішення №8386340/37565256 від 07.03.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2023.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення №8386340/37565256 від 07.03.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 021.02.2023 та наявність підстав для його скасування.

Твердження апелянта щодо надання платником податків до суду документів, відмінних від тих, що були надані на розгляд комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, колегія суддів такі вважає неґрунтовними, оскільки отримавши від платника повідомлення про подання пояснень з копіями документів, які відповідач вважав недостатніми, контролюючий орган не був позбавлений права витребувати інші додаткові первинні документи від платника (всі наявні у платника документи щодо господарської операції, тим паче що такі повноваження контролюючого органу передбачені Порядком №1195). Однак, таких дій не вчинив.

За таких самих підстав оцінюються критично й доводи скаржника про ненадання платником інших документів на розгляд комісії, зокрема повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20- ОПП), про сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності підприємства, товаро-транспорті накладні на відвантаження товару з відмітками про відвантаження товару, адже, як вже було указано вище, податковим органом не було конкретизовано переліку документів навіть орієнтовного, які мав надати платник, а повідомлення ф.20-ОПП взагалі відсутнє у переліку документів, які визначені п.5 Порядку №520.

При цьому, судова колегія вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної зокрема у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, судова колегія доходить висновку, що відповідач у даному спірному випадку, не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками апеляційного перегляду справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, відтак є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення №8386340/37565256 від 07.03.2023 та наявність підстав для його скасування.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи.

Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «АНАДОЛ».

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2023 №2 ТОВ АНАДОЛ шляхом прийняття відповідних рішень, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №420/15986/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян