Ухвала

від 26.12.2023 по справі 640/25985/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2023 року

м. Київ

справа №640/25985/21

адміністративне провадження № К/990/41672/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 640/25985/21 за позовом Приватного підприємства «Профільні системи» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

Приватне підприємство «Профільні системи» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №2950120/33297163 від 05 серпня 2021 року, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №15 від 15 липня 2021 року до податкової накладної від 04 червня 2021 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування Приватного підприємства «Профільні системи» (код ЄДРПОУ 33297163) від 15 липня 2021 року № 15 на суму ПДВ 0,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних; стягнути з відповідачів пропорційна до задоволення вимог на користь позивача судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статті 296 КАС України в частині сплати судового збору.

12 липня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з метою сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Також у клопотанні скаржник просив відстрочити сплати судового збору до закінчення апеляційного розгляду справи, посилаючись на відсутність на рахунку контролюючого органу грошових коштів, необхідних для такої сплати.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

27 вересня 2022 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 КАС України.

09 листопада 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з метою сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Також у клопотанні скаржник просив відстрочити сплати судового збору до закінчення апеляційного розгляду справи, посилаючись на відсутність на рахунку контролюючого органу грошових коштів, необхідних для такої сплати.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року щодо сплати судового збору, а саме: на п`ять днів від дня отримання копії цієї ухвали.

22 листопада 2022 року до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для виконання ухвали від 31 жовтня 2022 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

07 липня 2023 року відповідач втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скарга залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 КАС України.

09 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обгранковуючи заяву податковий орган зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з тим, що не було сплачено судовий збір, апеляційну скаргу було повернуто. Зазначав, що у ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга. Крім цього, відповідач просив звернути увагу суду на те, що строк між первинною і повторною подачею апеляційної скарги залежав від можливості сплати судового збору, оскільки відсутність коштів обмежувала таку можливість.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважав, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Також суд зазначив, що неналежне фінансування податкового органу з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції зазначив, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

У решті обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій доводів та не спростовують висновків останніх.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин подана касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 640/25985/21 є необґрунтованою. У даному випадку правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 640/25985/21 за позовом Приватного підприємства «Профільні системи» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М.М. Яковенко