Ухвала

від 07.11.2023 по справі 760/21967/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/21967/23

Провадження № 1-кс/760/9205/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоунсенд» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №72023110000000017 від 11 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Представник власника майна ТОВ «Стоунсенд» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 08 вересня 2023 року у справі № 760/20169/23 арешт на грошові кошти, які належать та знаходяться на банківських рахунках ТОВ "СТОУНСЕНД" (код ЄДРПОУ э41769323), відкритих у:

1) ПуАТ КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634), код 35960913, Україна, 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6:

- рахунок № НОМЕР_1 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_1 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_1 , 840-ДОЛАР США;

- рахунок № НОМЕР_2 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

2) АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), код 355 91059, Україна, 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5:

- рахунок № НОМЕР_3 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

3) АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" (МФО 380441), код 34575675, Україна, 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 4, Літера А, А1":

- рахунок № НОМЕР_4 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_4 , 840-ДОЛАР США;

- рахунок № НОМЕР_4 , 978-ЄВРО.

4) ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (МФО 339050), код 39544699, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 2:

- рахунок № НОМЕР_5 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_6 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

5) АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528), код 21685166, Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43:

- рахунок № НОМЕР_7 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_7 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_7 , 840-ДОЛАР США.

6) АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), код 14360570, Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д:

- рахунок № НОМЕР_8 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_9 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_10 , 840-ДОЛАР США.

7) АТ "СЕНС БАНК" (МФО 300346), код 23494714, Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100:

- рахунок № НОМЕР_11 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, а також скасувати заборону розпорядження вказаними грошовими коштами та скасувати зупинення видаткових операції по зазначених рахунках.

В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва за результатами розгляду клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №72023110000000017 від 11.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у справі №760/20169/23 винесено ухвалу від 08 вересня 2023 року про накладення арешту на грошові кошти, які належать та знаходяться на банківських рахунках ТОВ "СТОУНСЕНД" (код ЄДРПОУ э41769323), заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Вважає, що арешт накладений необґрунтовано, а тому його необхідно скасувати. Оскільки безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

При накладенні арешту не враховано, що в клопотанні прокурора відсутні правові підстави для арешту майна (грошових безготівкових коштів) товариства, тобто відсутні докази, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, як того вимагає пункт 1 ч.2 ст.173 КПК України.

Зазначені в поданому прокурором клопотанні обставини не підтверджені доказами, які б виключали обґрунтований сумнів у вчиненні або існуванні ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та/або причетності до скоєння цього злочину службових осіб ТОВ "СТОУНСЕНД".

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом, яким прокурор обґрунтовує клопотання та на підставі чого був накладений арешт є Аналітичний продукт, складений старшим аналітиком Управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ у Київській області ще до моменту (11.07.2023 року) внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Будь-які інші докази, зібрані під за час кримінального провадження №72023110000000017 прокурором не надано, жодних слідчих дій не проведено. Натомість вже на даний час всі видаткові операції по банківських рахунках товариства заблоковані та повністю паралізована діяльність ТОВ "СТОУНСЕНД".

Наданий прокурором Аналітичний продукт (висновок аналітика) містить відомості, які жодним чином не свідчать та не вказують на вчинення кримінального правопорушення, а зроблені аналітиком висновки ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях службової особи Бюро економічної безпеки України.

В клопотанні відсутні посилання на норми закону, які були порушені ТОВ "СТОУНСЕНД" або зазначеними в клопотанні підприємствами, тобто відсутні докази протиправної поведінки, а отже відсутні і ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Також відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на наявність попередньої змови ТОВ "СТОУНСЕНД" із службовими особами ПрАТ "АК "Київводоканал", ТОВ "Укрхімстандарт", КП "Київтеплоенерго", КП "Вінницяоблводоканал", ТОВ "Капітал-Рост" або із будь-яким із зазначених суб`єктів господарювання. Висновок про попередню змову зроблений Прокурором виключно на підставі того, що в Аналітичному продукті (висновку аналітика) зазначено, що ТОВ "СТОУНСЕНД" мав господарські відносини з цими підприємствами.

В подальшому в клопотанні прокурора йдеться лише про взаємовідносини Товариства з ПрАТ "АК "Київводоканал" та відсутні будь-які відомості про те, яку саме участь приймали та яку роль виконували у "злочинній змові" інші учасники - ТОВ "Укрхімстандарт", КП "Київтеплоенерго", КП "Вінницяоблводоканал", ТОВ "Капітал-Рост" та інші, про які зазначено в клопотанні прокурора.

Жодними доказами не підтверджений розмір так званої "розтрати" державних коштів. В Аналітичному продукті (висновку аналітика) зазначається, що ТОВ "СТОУНСЕНД" закуповувало товар по одній ціні, а продавало по більш високій. Різниця прокурором безпідставно кваліфікується як розтрата, хоча отримання прибутку за рахунок доданої вартості при здійсненні торговельних операцій є суттю підприємницької діяльності, метою якої є отримання доходу та прибутку.

У клопотанні також відсутні докази про "розтрату" державних коштів. Жодних фактів та доказів про витрачання коштів, які належать державі, тобто коштів державного бюджету, в клопотанні не наведено. Більше того, в клопотанні зазначається, що "розтрата" державних коштів здійснювалась в результаті фінансово-господарських операцій між ТОВ "СТОУНСЕНД" та ПрАТ "АК "Київводоканал". Але "АК "Київводоканал" є приватним акціонерним товариством, тобто суб`єктом приватного права, і здійснювало закупівлю за власні кошти підприємства, а не за кошти державного бюджету.

Також прокурор в клопотанні зазначає, що за результатами публічної закупівлі, між ТОВ "СТОУНСЕНД" та ПрАТ "АК "Київводоканал" були укладені Договір від 12.04.2022 р. № 536/24/16-22 та Договір від 17.10.2022р. №1339/24/16-22 на поставку хлорида заліза (ІІ) рідкого залізовмісного. Як зазначено далі в клопотанні прокурора, товариство поставляло на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" хлорид заліза (ІІ) рідкий залізовмісний, вироблений ТОВ "Сучасні екологічні технології", у якого на момент укладення договору від 12.04.2022 р. № 536/24/16-22 було відсутнє виробництво. Також прокурор в клопотанні зазначає, що інформація в електронній системі Prozorro стосовно Договору від 12.04.2022 р. №536/24/16-22 відсутня.

Вищезазначена інформація жодним чином не свідчить про наявність ознак протиправної поведінки Товариства, оскільки за Договором від 12.04.2022 р. №536/24/16-22 ТОВ "СТОУНСЕНД" не поставляло на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" хлорид заліза (ІІ) рідкий залізовмісний, який закуповувало у ТОВ "Сучасні екологічні технології". На виконання зазначеного договору Товариство закупало товар у ТОВ "Капітал-Рост", про що також зазначається в Аналітичному продукті (висновку аналітика).

Стосовно відсутності інформації про Договір від 12.04.2022 р. № 536/24/16-22 в електронній системі Prozorro, то така інформація відсутня згідно з вимогами законодавства України в сфері закупівель під час воєнного стану.

Крім того, в клопотанні прокурора не зазначена та не доведена, а в ухвалі слідчого судді не обґрунтована можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо грошові кошти. До матеріалів клопотання прокурором не додано жодного доказу, який би міг підтверджувати, що грошові кошти, які знаходяться у власності товариства, зокрема на рахунках у банківських установах, станом на дату звернення із клопотанням про накладення арешту є тими самими коштами, що були перераховані за укладеними з ПрАТ "АК "Київводоканал" договорами від 12.04.2022 р. №536/24/16-22 та від 17.10.2022 р. №1339/24/16-22, які нібито є доказами в кримінальному провадженні.

При накладенні арешту порушено принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. Накладення арешту на всі кошти товариства та заборона здійснення видаткових операцій на ведення статутної діяльності на даний час повністю паралізувало роботу ТОВ "СТОУНСЕНД". Товариство не може виконувати вже укладені договори та укладати нові. За відсутності у кримінальному провадженні будь-яких доказів, що поза обґрунтованим сумнівом свідчать про вчинення злочину службовими особами Товариства, а також відсутності на даний час будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні № 72023110000000017 від 11.07.2023 р., арешт всіх коштів на всіх рахунках є неспіврозмірним обмеженням права власності товариства.

ТОВ "СТОУНСЕНД" зареєстроване та здійснює діяльність з 30.11.2017 року. За весь час діяльності єдиним учасником і директором товариства є ОСОБА_6 , який не був засуджений та який не піддавався кримінальному переслідуванню. Товариство є сумлінним платником податків, не має податкового боргу. Більше того, за тяжкий воєнний 2022 рік товариством сплачено податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних фондів в розмірі 6349500 грн та за перше півріччя 2023 року - 2 358 700 грн, про що зазначається в Аналітичному продукті.

Товариство має чинні договори з підприємствами критичної інфраструктури (ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Вінницяоблводоканал"). Арешт рахунків призведе до неможливості виконання договорів та поставить під загрозу роботу підприємств критичної інфраструктури.

Так, кримінальне провадження № 72023110000000017 зареєстроване 11.07.2023 р., повідомлення про підозру жодній службовій особі ТОВ "СТОУНСЕНД" або інших суб`єктів господарювання не вручалося; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно набуто протиправним шляхом Слідчому судді не надано. Також, у кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов.

За таких обставин арешт на грошові кошти Товариства накладений за відсутності правової підстави для арешту майна, тобто арешт є необґрунтованим та таким, що накладений з порушенням вимог ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170, п.1, п.2 ч.2 ст.173 , п.3 ч.3 ст. 132 КПК України.

В судовому засідання 02 листопада 2023 року представник власника майна підтримав клопотання, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.

Прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому просив розглядати клопотання без участі прокурора.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 16 години 00 хвилин 07 листопада 2023 року.

07 листопада 2023 року учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник власника майна подав до суду заяву, в якій вказав, що підтримує подане клопотання в повному обсязі, просить його задовольнити, а судове засідання проводити без його участі.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Київській області, здійснюється досудове розслідування в рамках досудового розслідування, внесеного 11 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023110000000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Згідно витягу з ЄРДР станом на 02 вересня 2023 року жодній особі у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, а також вказано, що службові особи ТОВ «Стоунсенд» у період 2022-2023 років, діючи умисно на території Київської області, за попередньою змовою зі службовими особами ПрАТ «АК «Київводоканал», ТОВ «Укрхімстандарт», КП «Київтеплоенерго», КП «Вінницяоблводоканал, ТОВ «Капітал-Рост» та іншими, усвідомлюючи характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, внаслідок проведення відповідних фінансово-господарських операцій із завищенням фактичної вартості товарів розтратили державні кошти в сумі по 4,2 млн гривень.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м Києва від 08 вересня 2023 року у справі №760/20169/23 було накладено арешт на грошові кошти, які належать та знаходяться на банківських рахунках ТОВ "СТОУНСЕНД" (код ЄДРПОУ э41769323), відкритих у:

1) ПуАТ КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634), код 35960913, Україна, 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6:

- рахунок № НОМЕР_1 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_1 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_1 , 840-ДОЛАР США;

- рахунок № НОМЕР_2 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

2) АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), код 355 91059, Україна, 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5:

- рахунок № НОМЕР_3 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

3) АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" (МФО 380441), код 34575675, Україна, 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 4, Літера А, А1":

- рахунок № НОМЕР_4 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_4 , 840-ДОЛАР США;

- рахунок № НОМЕР_4 , 978-ЄВРО.

4) ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (МФО 339050), код 39544699, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 2:

- рахунок № НОМЕР_5 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_6 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

5) АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528), код 21685166, Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43:

- рахунок № НОМЕР_7 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_7 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_7 , 840-ДОЛАР США.

6) АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), код 14360570, Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д:

- рахунок № НОМЕР_8 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_9 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_10 , 840-ДОЛАР США.

7) АТ "СЕНС БАНК" (МФО 300346), код 23494714, Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100:

- рахунок № НОМЕР_11 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ, заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Представник власника майна, звернувшись до слідчого судді з указаним клопотанням, вважає, що арешт накладений необґрунтовано, а тому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м Києва від 08 вересня 2023 року у справі №760/20169/23 у кримінальному провадженні №72023110000000017 від 11 липня 2023 року.

Прокурор у заяві про розгляд клопотання про скасування арешту на майно без його участі не висловив свою думку щодо заявленого клопотання, інших доказів слідчому судді не подавав.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Також, вирішуючи питання про скасування арешту майна, слідчий суддя зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Так, при вирішенні питання про накладення арешту на майно 08 вересня 2023 року слідчий суддя погодився із заявленою прокурором необхідністю накладення арешту на речові докази з метою забезпечення збереження речових доказів, та погодився з тим, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Стоунсенд» відповідають критеріям ст.98 КПК України, а саме те, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В ухвалі зазначено, що прокурором доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимог ст.173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, арешт зазначеного майна є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження. В клопотанні прокурора наведено достатні обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, що на даному етапі досудового розслідування зумовлений потребами досудового розслідування у збереженні речових доказів, що виправдовує втручання у права та інтереси власника.

Як вбачається з клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110000000017 від 11 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, підставою для арешту майна - банківських рахунків та грошових коштів ТОВ «Стоунсенд» є відповідність критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме те, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а метою накладення арешту - є збереження речових доказів.

У постанові про визнання речовим доказом від 08 серпня 2023 року, згідно якої банківські рахунки ТОВ «Стоунсенд» та грошові кошти на них визнано речовими доказами, вказано: «ТОВ «Стоунсенд» використовувався для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України банківські рахунки та грошові кошти на них вказаного суб`єкта господарської діяльності є знаряддям вчинення кримінального правопорушення».

Проте із указаного твердження взагалі неможливо встановити його зміст, адже детективом не вказано що саме використовувалося ТОВ «Стоунсенд» для вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, на переконання слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна не було враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а саме не встановлено, яким саме критеріям речових доказів відповідає майно, яке прокурор просив арештувати.

Відповідно до вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Проте у клопотанні про арешт майна взагалі не обґрунтовано, яким чином прокурор дійшов висновку, що банківські рахунки та грошові кошти на них є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а також яким чином указані грошові кошти на банківських рахунках мають відношення до вчиненого кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є саме матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про платіжні послуги» грошові кошти (кошти) існують в Україні у готівковій (формі грошових знаків) та безготівковій (формі записів на рахунках) формах.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

З вищенаведених норм закону вбачається, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку у формі записів під зобов`язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати (зарахувати) відповідну суму грошових котів у межах такої суми.

За таких умов грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

В тому числі безготівкові кошти не можуть бути знаряддям злочину, як зазначено в клопотанні прокурора, оскільки вони не є матеріальними об`єктами (предметами, речами, пристосуваннями), якими суб`єкт кримінального правопорушення вчиняє фізичний, як правило, руйнівний вплив на матеріальні об`єкти; або за допомогою яких безпосередньо вчиняє злочин; або якими безпосередньо заподіюється шкода; або які використовуються для полегшення вчинення злочину.

Тобто, безготівкові грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках юридичної особи не відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, що виключає можливість їх використання як доказу у кримінальному провадженні та повинне враховуватись при вирішенні питання про накладення арешту відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.173 КПК України.

Таким чином, оскільки безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, прокурор не надав слідчому судді жодних доказів на обстоювання своєї позиції щодо відповідності майна - банківських рахунків ТОВ «Стоунсенд» та грошових коштів на них критеріям речових доказів, та взагалі не висловив свою позицію щодо заявленого власником майна клопотання про скасування арешту майна.

Також прокурором не додано жодного доказу, який би підтверджував, що грошові кошти, які знаходяться у власності товариства, зокрема на рахунках у банківських установах, станом на дату звернення із клопотанням про накладення арешту були тими самими коштами, що були перераховані за укладеними з ПрАТ «АК «Київводоканал» договорами від 12.04.2022 року №536/24/16-22 та від 17.10.2022 року №1339/24/16-22.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 року, заяви №№7151/75; 7152/75, серія А, №52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

Все вищенаведене свідчить про відсутність у кримінальному провадженні відомостей, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння ТОВ «Стоунсенд» належними йому грошовими коштами на банківських рахунках, а також про відсутність правомірних підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

З огляду на наведене, необхідно скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року у справі №760/20169/23 у кримінальному провадженні №72023110000000017 від 11 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, на грошові кошти, які належать та знаходяться на банківських рахунках ТОВ "СТОУНСЕНД" (код ЄДРПОУ э41769323), відкритих у ПуАТ КБ "АКОРДБАНК", АТ "КБ "ГЛОБУС", АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК", ПАТ "КРИСТАЛБАНК", АТ "ОТП БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "СЕНС БАНК", скасувати заборону розпорядження вказаними грошовими коштами та скасувати зупинення видаткових операції по зазначених рахунках.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року у справі №760/20169/23 у кримінальному провадженні №72023110000000017 від 17 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, на грошові кошти, які належать та знаходяться на банківських рахунках ТОВ "СТОУНСЕНД" (код ЄДРПОУ 41769323), відкритих у:

1) ПуАТ КБ "АКОРДБАНК" (МФО 380634), код 35960913, Україна, 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6:

- рахунок № НОМЕР_1 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_1 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_1 , 840-ДОЛАР США;

- рахунок № НОМЕР_2 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

2) АТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526), код 355 91059, Україна, 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5:

- рахунок № НОМЕР_3 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

3) АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" (МФО 380441), код 34575675, Україна, 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 4, Літера А, А1":

- рахунок № НОМЕР_4 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_4 , 840-ДОЛАР США;

- рахунок № НОМЕР_4 , 978-ЄВРО.

4) ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (МФО 339050), код 39544699, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 2:

- рахунок № НОМЕР_5 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_6 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

5) АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528), код 21685166, Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43:

- рахунок № НОМЕР_7 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_7 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_7 , 840-ДОЛАР США.

6) АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), код 14360570, Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д:

- рахунок № НОМЕР_8 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ;

- рахунок № НОМЕР_9 , 978-ЄВРО;

- рахунок № НОМЕР_10 , 840-ДОЛАР США.

7) АТ "СЕНС БАНК" (МФО 300346), код 23494714, Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100:

- рахунок № НОМЕР_11 , 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ.

Скасувати заборону розпорядження вказаними грошовими коштами та скасувати зупинення видаткових операції по зазначених рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Солом`янського

районного суду міста Києва ОСОБА_1