Номер справи 220/1757/23
Номер провадження 2-з/220/43/23
УХВАЛА
Іменем України
26 грудня 2023 року смт Велика Новосілка Донецької області
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючого судді Дурач О.А., за участю секретаря Сербіної І.В., розглянувши заяву Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан, в інтересах держави, в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації, третя особа ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
26.12.2023 р. разом із позовною заявою Першим заступником керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан подана вказана заява. Предметом позовної заяви є земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421281400:01:002:0035, що знаходиться за межами населених пунктів Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області. Заявник зазначає, що вказана земельна ділянка вибула з власності Держави поза її волею. Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1164-СГ від 10.03.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га, у тому числі сіножатей площею 2,000 га (кадастровий номер 1421281400:01:002:0035) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічним номером №1164-СГ від 02.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Багатирської сільської ради Великоновосілківського району.
При цьому, під наказом № 1164-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», копія якого міститься у реєстраційній справі зазначені посада та прізвище підписанта - «начальник ОСОБА_4 ». Підпис відсутній. Наказ №1164-СГ від 02.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Багатирської сільської ради Великновосілківського району, підписано в.о. начальника ОСОБА_5 з накладенням її особистого підпису. Тобто, ні 02 березня 2020 року, ні 10 березня 2020 року ОСОБА_6 не мав повноважень на підписання наказу № 1164-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_1 ,нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421281400:01 :002:0035.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-856/2-23 від 25.04.2023, ОСОБА_1 звертався до Управління з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №4616-СГ від 17.09.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Старомайорської сільської ради Великоновосілківського району.
Однак, із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звертався.
Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421281400:01:002:0035, а остання вибула з державної власності поза її волею.
29.07.2020 ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи, а отже на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, судом фактично встановлено наступне.
Відповідно до даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421281400:01:002:0035, що знаходиться за межами населених пунктів Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області.
Предметом позовної заяви, яка планується до подання прокурором є витребування у ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки.
Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 травня 2019 року у справі № 911/1551/18 (ЄДРСРУ № 81880126).
Таким чином, враховуючи, що заявник у заяві про забезпечення позову просить визначити вид забезпечення позову арешт спірної земельної ділянки, при цьому не обмежуючи відповідача ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, як найменш обтяжливий захід, суд вважає вказане співмірним з вимогами позивача (прокурора). Заявник довів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких він звернувся до суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 150, 151, 153, п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Заяву Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан, в інтересах держави, в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації, третя особа ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки задовольнити.
Забезпечити до вирішення спору по суті цивільний позов Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан про забезпечення позову до подання позовної заяви по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан, в інтересах держави, в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421281400:01:002:0035, що знаходиться за межами населених пунктів Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відомості про сторони:
Заявник: Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Р. Авдан інтересах держави (адреса: АДРЕСА_2 , адреса для листування: вул. Майдан Озерний, 32, м. Дніпро, 49003, e-mail: volnovaha@don.gp.gov.ua).
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 .
Інші відомості суду не відомі.
Виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років починаючи з 26 грудня 2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Копію ухвали направити для відома Першому заступнику керівника Волноваської окружної прокуратури Авдан Р.К., боржнику ОСОБА_2 , а для виконання - державному реєстратору відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру селищної ради Великоновосілківської селищної ради Донецької області (уповноваженій особі, яка здійснює реєстрацію речових прав) та до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) .
.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: О.А. Дурач
Суд | Великоновосілківський районний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2023 |
Оприлюднено | 28.12.2023 |
Номер документу | 115946970 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Великоновосілківський районний суд Донецької області
Дурач О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні