Рішення

від 27.12.2023 по справі 211/3505/22

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3505/22

Провадження № 2/211/1735/23

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,

за участі сторін: представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , у відсутність відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті внесків і платежів за утримання будинку та прибудинкової території та витрати на оплату комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЖБК«Схід-14»звернувся досуду звищезазначеним позовомдо відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 тапросить судстягнути солідарноз відповідачівзаборгованість зажитлово-комунальніпослуги заперіод з01.02.2018по 31.01.2021в сумі43099,46грн.,інфляційні втратив сумі8487,68грн.,та 3%річних всумі 3879,00грн.,посилаючись наненалежне виконаннявідповідачами зобов`язаньпо сплатіза вказаніпослуги.В обґрунтуваннявимог зазначено,що відповідачі будучи власниками квартири АДРЕСА_1 , де вони зареєстровані та проживають, не сплачують позивачу належні та обов`язкові, визначені загальними зборами об`єднання, внески і платежі за утримання будинку і прибудинкової території та витрати за житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати в повному обсязі. Кооператив згідно статуту та укладених договорів, нараховує плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та витрати на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки внаслідок неналежного виконання зобов`язань відповідачів з приводу оплати отриманих житлово-комунальних послуг, утворилась указана заборгованість, позивач просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19 січня 2023 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.

Заочним рішенням від 19 січня 2023 року задоволено повністю позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14» до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті внесків і платежів за утримання будинку та прибудинкової території та витрати на оплату комунальних послуг.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року за заявою відповідачів заочне рішення від 19 січня 2023 року скасовано.

У судовому засіданні 18.12.2023 представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на задоволенні вимог наполягали з підстав, викладених у тексті позовної заяви. Зазначили, що відповідачі жодних письмових доказів на підтвердження своєї позиції не надали. Протокол зборів членів кооперативу від 13.08.2019 відповідачами не оскаржений, при тому, що цей акт індивідуальної дії, а не правочин і може бути оскаржений у судовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Комишан А.В. у судовому засіданні 18.12.2023 вимоги позову не визнав з підстав, викладених у письмових поясненнях, в обґрунтування яких зазначено, що безпосереднім власником спірної квартири є ОСОБА_7 , решта відповідачів лише там зареєстровані без права власності та не є споживачами, а отже не можуть бути належними відповідачами у справі, бо не мають жодних правовідносин з управителем. При цьому у підпункті 4.4. довідки зазначена послуга Суд (енергопостачання) та сума боргу у розмірі 37056,00 грн., до якої відповідачі взагалі відношення не мають, адже сума боргу сформована незаконним шляхом та у таких розмірах енергопостачання відповідачами не споживалось. Вартість спожитої ними електричної енергії відповідно до встановлених розрахункових засобів обліку оплачувалась в повному обсязі та позивачем не заявляється до стягнення. До матеріалів справи, як доказ нарахування указаної суми, позивачем долучено протокол загальних зборів членів кооперативу, співвласників та мешканців багатоквартирного будинку ЖБК «Схід-14» від 13.08.2019, який складений з порушенням вимог ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та статуту ЖБК, адже пунктом 5 статуту не визначена компетенція загальних зборів ЖБК питання встановлення вини та відповідального за дії та порушення, що встановлені в акті про порушення № 122464 від 14.03.2018, складений за участі представників АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». П.п. 11.1 статуту кооперативу передбачено, що членом кооперативу є виключно власники квартир, при цьому члени кооперативу на загальних зборах «призначають» винним за порушення ОСОБА_5 , який не є власником квартири та відповідно не є членом кооперативу. У протоколі відсутні посилання на докази, які підтверджують вину тих чи інших осіб, а тому даний документ є юридично нікчемним. При цьому у розрахунку взагалі відсутня сума нарахування 37056,00 грн., натомість наявна сума 37376,29 грн., нарахована в січні 2021 року, однак не зрозуміло на якій підставі нарахована ця сума, за які послуги і за який період. У довідці наявна послуга Сальдо на 01.02.2018 яка визначена у розмірі боргу 3866,15 грн., яка взагалі нічим не підтверджена і незрозуміло, до яких саме житлово-комунальних послуг вона відноситься. Контррозрахунку сторона відповідача не подає, бо не має з чого його розраховувати, бо в наданому позивачем розрахунку лише борги за електроенергію по акту. Рішення (протокол) кооперативу не оскаржували відповідачі, оскільки не знали про його існування і їм він не надавався, до того ж цей протокол юридично нікчемний. При цьому позивачем пропущено строк позовної давності. Тому просить відмовити у задоволенні вимог.

Вислухавши доводи учасників процесу, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (яка є власником житла) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ЖБК «Схід-14» за вказаною адресою.

Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга-послуга зуправління багатоквартирнимбудинком. Послугаз управліннябагатоквартирним будинкомвключає: утриманняспільного майнабагатоквартирного будинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо; купівлюелектричної енергіїдля забезпеченняфункціонування спільногомайна багатоквартирногобудинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIIIвстановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до вимог статей 11, 526 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимогЦивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону № 2189-VIIIдо повноваженьорганів місцевогосамоврядування належать: встановлення цін, тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Отже,у спорі,пов`язаному ізстягнення заборгованостіпо оплатіза спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Оскільки між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення і опалення, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідачі мають зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, заявивши вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості по комунальним платежам за період з 01.02.2018 по 31.01.2021 в сумі 43099,46 грн., включивши до розміру заборгованості суми за утримання будинку та прибудинкової території і сальдо станом на 01.02.2018 у сумі 3866,15 грн., зарплату обслуговуючому персоналу у сумі 1394,85 грн., холодну воду у сумі 391,25 грн., резервний фонд у сумі 391,21 грн. та витрати за енергопостачання, нараховані на підставі протоколу зборів членів кооперативу від 13.08.2019.

Так, згідно протоколу загальних зборів членів кооперативу, співвласників та мешканців багато квартирного будинку ЖБК «Схід-14» від 13.08.2019, присутні 42 члени кооперативу із 60 членів, вирішили більшістю голосів визначити ОСОБА_5 та ОСОБА_8 особами, які повинні нести відповідальність за вчинене порушення шляхом самовільного підключення до струмоприймачів та зобов`язати їх виплачувати розмір штрафу 74112,58 грн. солідарно. Так, згідно тексту протоколу, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» складено акт про порушення № 122464 від 14.03.2018, за яким ЖБК «Схід-14» повинен сплатити штраф у розмірі 74112,58 грн. Однак співвласники та члени кооперативу доповіли голові правління, що за виявлені в акті порушення необхідно відповідати ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , так як саме вони у жовтні 2017 року без жодних дозвільних документів здійснили самовільне підключення до струмоприймачів задля меншої оплати за послуги ДТЕК (а.с. 25 копія протоколу).

При цьому, усупереч указаному протоколу, позивач ЖБК «Схід-14» згідно тексту позовної заяви, половину указаної суми штрафу вирішив покласти не тільки на ОСОБА_5 , як указано в тексті протоколу, а на всіх зареєстрованих у спірній квартирі осіб, без обґрунтування такого рішення.

Верховний Суд України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зробив правовий висновок, відповідно до якого споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вонифактично користувалисяними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Згідно вимогстатті 78ЦПК України, суд небере доуваги докази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи спірпо суті,суд погоджуєтьсяз доводамисторони відповідачащодо відсутностіу загальнихзборах ЖБКкомпетенції установлювативинність осібу порушенніправил користуванняелектроенергією бездостатніх нате підстав згіднотексту протоколу,про вчиненнявиявленого порушенняодним ізвідповідачів посправі доповілиспіввласники тачлени кооперативу.Наявність самовільногопідключення дострумоприймачів,що призвелодо накладенняштрафу наЖБК,повинно бутивиявлене фахівцямиз енергетикита зафіксованоактом пропорушення заучастю відповідних спеціалістів.

Критично суд також відноситься до сальдо на 01.02.2018 у сумі 3866,15 грн., оскільки заборгованість позивач просить стягнути за період з 01.02.2018 по 31.01.2021 (а.с. 6,7 копії довідки, розрахунку).

Таким чином, до стягнення підлягає сума боргу, що включає у себе зарплату обслуговуючому персоналу у сумі 1394,85 грн., холодну воду у сумі 391,25 грн., резервний фонд у сумі 391,21 грн., а всього 2177,31 грн.

Крім того, згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).

Отже, вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в листі Верховного Суду України від 01 липня 2014 року щодо аналізу практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) зазначила, що за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. При цьому оскільки індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, то якщо сума боргу сплачується з 16 до останнього дня місяця включно, розрахунок інфляційних втрат починається з наступного за цим місяцем і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу

Тому враховуючи суму боргу 2177, 31 грн., кількість прострочених днів 1096 в період з 01.02.2018 по 01.02.2021, та 3% річних становить 196,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 428,73 грн., виходячи з даних у розрахунках позивача.

Стосовно застосування наслідків позовної давності. Про що зазначено у письмових поясненнях представника відповідача, то суд зазначає про те, що 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася.

Так, відповідно до постанови КабінетуМіністрів України№ 1236від 09грудня 2020року (з урахуванням останніх внесених до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України "№1423 від 23.12.2022), дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, була продовжена до 30 квітня 2023 року.

Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів України,спрямованих назабезпечення додатковихсоціальних таекономічних гарантійу зв`язкуз поширеннямкоронавірусної хвороби(COVID-19)» від 30березня 2020року №540-IX, розділ «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені.

Початок дії карантину на усій території України 12 березня 2020 року, закінчення карантину 01 липня 2023 року.

Таким чином, звернувшись 03.10.2022 до суду, позивачем не пропущено строк позовної давності, який був продовжений на весь період карантину.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (часина перша сттаті 2 ЦПК України).

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ураховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2481,00 грн., сплачений ним при подачі позову та заяви про видачу судового наказу(а.с. 1), тому оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача з врахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14» частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) місце проживання яких зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Схід-14» (код ЄДРПОУ 21909743, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, буд. 97), заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2018 по 31.01.2021 у сумі 2177(дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 31 коп., 3% річних у сумі 196 (сто дев`яносто шість) гривень 00 коп. та інфляційні втрати у сумі 428 (чотири двадцять вісім) гривень 73 коп.

Стягнути врівних часткахіз ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Схід-41» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп., тобто по 620 (шістсот двадцять) гривень 50 коп. з кожного.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко