Постанова

від 18.12.2023 по справі 402/235/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 402/235/21

провадження № 22-ц/4809/1049/23

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області у складі судді Ясінського Л.Ю. від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янокриничанської сільської ради Благовіщенського району, Благовіщенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства, -

встановив:

У травні 2023 року Благовіщенська міська рада Кіровоградської області звернулася в суд із заявою про відстрочку виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2021 року у справі №402/235/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кам`янокриничанської сільської ради Благовіщенського району, Благовіщенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства - відмовлено у повному обсязі.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яком позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 2,48 га, що належали на праві колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству «Кам`янокриничанське» Кам`янокриничанської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області. Зобов`язано Благовіщенську міську раду Кіровоградської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку відповідно розміру із земель запасу (резервного фонду).

На виконання рішення Кропивницького апеляційного суду від 27.09.2022 року, 17.02.2023 року на засіданні 27 сесії Благовіщенської міської ради 8 скликання було розглянуто питання №1529 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_1 ». За результатами розгляду цього питання ОСОБА_1 було відмовлено у відведенні земельної ділянки, у зв`язку з введенням воєнного стану та внесенням зміни до Земельного кодексу, а саме: відповідно до пп.5 п.27 Розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється; відповідно до абз.3 пп.12 п.27 Розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України встановлено, що Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок відповідно до підпункту 2 цього пункту).

Посилаючись на ці обставини, заявник просив відстрочити виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року на період воєнного стану в Україні.

Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2023 року заяву задоволено.

Відстрочено виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Камянокриничанської сільської ради Благовіщенського району, Благовіщенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Не погоджуючи з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала є незаконною, порушує його права, постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яком позов ОСОБА_1 до Кам`янокриничанської сільської ради Благовіщенського району, Благовіщенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 2,48 га, що належали на праві колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству «Кам`янокриничанське» Кам`янокриничанської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області. Зобов`язано Благовіщенську міську раду Кіровоградської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку відповідно розміру із земель запасу (резервного фонду).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Розділом VI ЦПК України врегульовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3-4 статті 435 ЦПК України).

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 435 ЦПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року, справа № 2-55/10 .

Крім того, право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України заявником вказано, що наявні об`єктивні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень, оскільки у зв`язку з веденням воєнного стану та внесенням зміни Земельного кодексу, а саме: відповідно до пп.5 п.27 Розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється; відповідно до абз.3 пп.12 п.27 Розділ Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України встановлено, що Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок відповідно до підпункту 2 цього пункту).

Задовольняючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що до припинення (скасування) воєнного стану діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, та надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що положенням статті 435 ЦПК України унормовано та застережено, що розстрочка тавідстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, та відстрочив виконання рішення суду до припинення воєнного стану в Україні, при цьому не врахувавши, що річний строк з дня ухвалення постанови закінчується 27.09.2023.

Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що змінами до Земельного кодексу України у зв`язку з веденням воєнного стану встановлено заборону на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, що передбачено п. б) статті 81 Земельного кодексу України, тоді як даний спір про виділення в натурі (на місцевості) належної ОСОБА_1 земельної частки (паю), що передбачено п. ґ) статті 81 Земельного кодексу України, щодо якої такої заборони не встановлено.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та процесуальних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, судовий збір сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Благовіщенської міської ради в розмірі 536 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Благовіщенської міської ради про відстрочку виконання рішення, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янокриничанської сільської ради Благовіщенського району, Благовіщенської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства відмовити.

Стягнути з Благовіщенської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.12.2023.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич