Рішення

від 22.12.2023 по справі 308/16883/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16883/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 грудня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуртово-роздрібна компанія», в інтересах якого діє представник адвокат Радь Іван Іванович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,,

встановив:

29.09.2023 представник позивача ТОВ «Гуртово-роздрібна компанія» адвокат Радь І.І. звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача:

суму заборгованості за користування торгівельним місцем згідно договору оренди та охорони торгівельного місця від 01.12.2019 року у розмірі 32 600 гривень 00 коп., 11 782 гривень 81 коп. інфляційних втрат та 2025 гривень 67 коп. 3% річних;

суму заборгованості за користування торгівельним місцем згідно договору оренди торгівельного місця від 02.01.2022 року у розмірі 12 350 гривень 00 коп., 463 гривні 18 коп. інфляційних втрат та 179 гривень 67 коп. 3% річних;

суму сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи даний позов, посилається на те, що 01.12.2019 між сторонами укладено договір оренди та охорони торгівельного місця, пунктом 4.1. договору від 01.12.2019 передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування торгівельним місцем з урахуванням її індексації в розмірі 3640 гривень 00 коп. шляхом її зарахування на розрахунковий рахунок в строк до 5 числа календарного місяця, що передує звітному. Вартість послуг з охорони торгівельного місця буде додатково узгоджена в Додатковій угоді до цього Договору. У відповідності до пункту 7.1 договору від 01.12.2019 сторони погодили, що даний договір діє до 01.12.2020. Одночасно. представник позивача повідомляю, що не дивлячись на закінчення строку дії договору від 01.12.2019 ОСОБА_1 продовжував користуватися торгівельним місцем та сплачувати за нього орендні платежі, тобто виконувати договір від 01.12.2019 аж до 01.06.2021 дати укладання нового договору оренди торгівельного місця. Більше того, у зв`язку із введенням карантину на всій території України на підставі усної домовленості між ТОВ «ГУРТОВО-РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» та Орендарем за березень, травень 2020 року за користування торгівельним місцем ОСОБА_1 було пред`явлено до сплати 1820 гривень 00 коп. Крім іншого, на підставі усної домовленості між ТОВ «ГУРТОВО-РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 , за серпень 2020 року Орендарю нараховано до сплати надані послуги з охорони в сумі 900 гривень 00 коп. В подальшому, у період з вересня 2020 по квітень 2021 року, вартість послуг охорони становила 100 гривень 00 коп. щомісячно та додавалась до вартості оренди. 01.06.2021 між сторонами укладено новий договір оренди торгівельного місця щодо того самого об`єкта оренди розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0059 та на тих же умовах, однак за зміненою площею 30 кв.м, та орендною платою 2100 гривень 00 коп. щомісячно. Згідно з пункту 7.1. договору від 01.06.2021 сторони погодили, що даний договір діє до 01.01.2022. Згодом, після закінченням дії договору від 01.06.2021, між сторонами 02.01.2022 укладено новий договір оренди торгівельного місця щодо того самого об`єкта оренди - 30 кв.м, та на тих же умовах попереднього договору з орендною платою 2100 гривень 00 коп. щомісячно. Пунктом 7.1. договору оренди торгівельного місця від 02.01.2022. Сторони погодили, що даний договір діє до 01.01.2023. Разом із тим, у лютому та березні 2022 року з огляду на введення на території України воєнного стану, Орендарю за користування торгівельним місцем надано знижку в розмірі 375 гривень 00 коп. за лютий та 675 гривень 00 коп. за березень 2022 року. Подальша орендна плата за 2022 рік сплачувалась ОСОБА_1 у погодженому сторонами розмірі, а саме 2100 гривень 00 коп. щомісячно.

В позові зазначено, що відповідач свій обов`язок щодо сплати орендних платежів за користування торгівельним місцем у визначеному договорами розмірі та строки не виконав в результаті чого в останнього у період із січня 2020 року по грудень 2022 року виникла заборгованість в сумі 44 950 гривень 00 коп., яка складається із: заборгованості за договором від 01.12.2019 у розмірі 32600 гривень 00 коп. та договором від 02.01.2022 у розмірі 12350 гривень 00 коп.

Окрім цього, представник позивача, беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України вважає, що із ОСОБА_1 також повинні бути стягнуті інфляційні втрати та 3% річних за простроченою сумою орендних платежі які становлять 14451 гривню 33 коп.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій просив позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує. Окрім цього 05.12.2023 подав заяву про компенсацію суми судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у сумі 11000 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк відповідач не подав, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача згідно з вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПКта ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справу доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ізст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно дост. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

01.12.2019 між позивачем, від імені якого на підставі статуту діяв директор ОСОБА_2 , та відповідачем, як фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , укладено договір оренди та охорони торгівельного місця.

Відповідно до п. 1.1 договору від 01.12.2019 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування торгівельне місце, визначене у цьому Договорі.

Згідно з п. 1.2., 1.3. договору від 01.12.2019 місце розташування об`єкта оренди: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2124883600:12:011:0059. Загальна площа об`єкта оренди становить 52,0 кв.м.

01.12.2019 Орендодавець передав Орендареві в оренду вищевказаний об`єкт оренди, що підтверджується актом передачі-приймання від 01.12.2019.

Відповідно до п. 3.3. договору від 01.12.2019 орендар бере на себе наступні обов`язки, зокрема вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування наданим торгівельним місцем.

Пунктом 4.1. договору від 01.12.2019 передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування торгівельним місцем з урахуванням її індексації в розмірі 3640 гривень 00 коп. шляхом її зарахування на розрахунковий рахунок в строк до 5 числа календарного місяця, що передує звітному. Вартість послуг з охорони торгівельного місця буде додатково узгоджена в Додатковій угоді до цього Договору.

У відповідності до пункту 7.1 договору від 01.12.2019 Сторони погодили, що даний договір діє до 01.12.2020.

Сторона позивача стверджує, що не дивлячись на закінчення строку дії договору від 01.12.2019, відповідач продовжував користуватися торгівельним місцем та сплачувати за нього орендні платежі, тобто виконувати договір від 01.12.2019 аж до 01.06.2021 дати укладання нового договору оренди торгівельного місця.

Вказане підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за договором від 01.12.2019, актами надання послуг, зокрема за період від 31.01.2020 до 31.05.2021.

Окрім цього, за твердженням представника позивача, у зв`язку із введенням карантину на всій території України, на підставі усної домовленості між сторонами, за березень, травень 2020 року за користування торгівельним місцем відповідачу було пред`явлено до сплати 1820 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними актами надання послуг.

Крім іншого, на підставі усної домовленості між сторонами, за серпень 2020 року Орендарю нараховано до сплати надані послуги з охорони в сумі 900 гривень 00 коп. В подальшому, у період з вересня 2020 по квітень 2021 року, вартість послуг охорони становила 100 гривень 00 коп. щомісячно та додавалась до вартості оренди. На підтвердження вказаного наданого акт надання послуг №378 від 31.08.2020 та акти надання послуг, зокрема за період від 30.09.2020 до 30.04.2021.

01.06.2021 між позивачем та відповідачем, як фізичною особою, з огляду на повідомлення ним про припинення діяльності як фізичної особи підприємця, укладено новий договір оренди торгівельного місця щодо того самого об`єкта оренди, розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0059 та на тих же умовах, однак за зміненою площею 30 кв.м, та орендною платою 2100 грн. 00 коп. щомісячно.

Згідно з пункту 7.1. договору від 01.06.2021 сторони погодили, що даний договір діє до 01.01.2022.

Згодом, після закінченням дії договору від 01.06.2021, між сторонами 02.01.2022 укладено новий договір оренди торгівельного місця щодо того самого об`єкта оренди - 30 кв.м, та на тих же умовах попереднього договору з орендною платою 2100 грн. 00 коп. щомісячно.

Пунктом 7.1. договору оренди торгівельного місця від 02.01.2022 сторони погодили, що даний договір діє до 01.01.2023.

За твердженням сторони позивача, у лютому та березні 2022 року, з огляду на введення на території України воєнного стану, відповідачу за користування торгівельним місцем надано знижку в розмірі 375 гривень 00 коп. за лютий та 675 гривень 00 коп. за березень 2022 року, що стверджується актами надання послуг № 75 від 28.02.2022 та №115 від 31.03.2022.

Подальша орендна плата за 2022 рік нараховувалася відповідачу,у погодженому сторонами розмірі, а саме 2100 грн. 00 коп. щомісячно, що видно з відповідних актів надання послуг, зокрема від 30.04.2020 до 30.12.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

14.02.2023 позивачем на адресу відповідача за поштовим відправленням №8801709369441 направлено претензію №1 із проханням сплати суму заборгованості за користування торгівельним місцем у розмірі 44 950 грн. 00 коп., однак, за твердженням представника позивача, жодної відповіді від відповідача отримано не було.

Частиною першоюстатті 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зіст. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З розрахунку заборгованості, вчиненого стороною позивача, станом на момент подання позову сума заборгованості за договорами від 01.12.2019 та 02.01.2022 становить суму у 44 950 грн. 00 коп.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач умови взятого на себе договору не виконав, що виявилося у несплаті орендних платежів, що стало наслідком звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В позовній заяві міститься розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за простроченою сумою орендних платежі

1) 11 782 гривень 81 коп. інфляційних втрат за договором від 01.12.2019 у період із 01.06.2021 по 26.06.2023

(IIc (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) = 1.36143589. Інфляційне збільшення: 32 600,00 x 1.36143589 - 32 600,00 = 11 782,81)

2) 2025 гривень 67 коп. 3% річних за договором від 01.12.2019 у період із 01.06.2021 по 26.06.2023

(32 600,00 x 3 % x 756 : 365 : 100 = 2 025,67)

3) 463 гривні 18 коп. інфляційних втрат за договором від 02.01.2022 у період з 01.01.2023 по 26.06.2023

(IIc (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) = 1.03750412. Інфляційне збільшення: 12 350,00 x 1.03750412 - 12 350,00 = 463,18)

4) 179 гривень 67 коп. 3% річних за договором від 02.01.2022 у період з 01.01.2023 по 26.06.2023.

Відтак, сума інфляційних втрат та 3% річних за простроченою сумою орендних платежі, розрахована за вищевказані періоди, становить 14451 грн. 33 коп., та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що позивачем надано докази порушення та невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, приймаючи до уваги те, що відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед позивачем не надав, наданий останнім розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних не спростував, а тому суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до задоволення в обсязі заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволення даного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., такий підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (частина 2).

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести сторона позивача, а саме сума у 13000 грн.

05.12.2023 представник позивача подав заяву про компенсацію суми судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у сумі 11000 грн., додавши до такої договір про надання правничої допомоги від 01.02.2023, укладений між позивачем та адвокатом; додаткову угоду до договору від 01.02.2023; розрахунок розміру винагороди за договором, в якому міститься назва наданої послуги, кількість витрачених годин адвокатом; а також 20.12.2023 представник позивача подав платіжну інструкцію про оплату послуг за договором.

З огляду на вказане, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви компенсацію витрат на професійну (правничу) допомогу й стягнення таких з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,7,12,13,43,128,133,141,223,247,258-259,263-265,280-283,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Стягнути із ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУРТОВО-РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» (місце знаходження: 89435, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, буд. 2, код ЄДРПОУ 43284255) суму заборгованості за користування торгівельним місцем згідно з договору оренди та охорони торгівельного місця від 01.12.2019 у сумі 32600 (тридцять дві тисячі шістсот) гривень 00 коп., 11 782 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) гривень 81 коп. інфляційних втрат та 2025 (дві тисячі двадцять п`ять) гривень 67 коп. 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУРТОВО-РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» (місце знаходження: 89435, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, буд. 2, код ЄДРПОУ 43284255) суму заборгованості за користування торгівельним місцем згідно з договору оренди торгівельного місця від 02.01.2022 у сумі 12 350 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп., 463 (чотириста шістдесят три) гривні 18 коп. інфляційних втрат та 179 (сто сімдесят дев`ять) гривень 67 коп. 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУРТОВО-РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ» (місце знаходження: 89435, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Кінчеш, вул. Фізкультурна, буд. 2, код ЄДРПОУ 43284255) суму сплаченого позивачем судового збору у 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. та суму понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов