Рішення

від 26.12.2023 по справі 743/1900/23

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/1900/23

Провадження №2-о/743/45/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року смт Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

присяжних: Савенка М. М., Лободи С. Г.

за участю секретаря: Нерус Н. І.

лікаря-психіатра Нескородової Р. В., прокурора Дейкун К. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селищі міського типу Ріпки справу за заявою лікаря-психіатра комунального некомерційного закладу «Ріпкинська центральна лікарня» про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психіатричної допомоги у примусовому порядку, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , прокурор Чернігівської окружної прокуратури, -

В С Т А Н О В И В:

Лікар-психіатр КНЗ «Ріпкинська центральна лікарня» завернулася до суду з заявою про проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у примусовому порядку.

Заява обґрунтована тим, що лікарем-психіатром від голови Ріпкинської селищної ради отримано інформацію про те, що даний громадянин останнім часом (жовтень-листопад 2023 року) вчиняє і виявляє наміри вчинити дії, що становлять небезпеку для оточуючих. Зокрема, агресивно поводить себе з місцевими жителями, здійснив засмічення громадського колодязя, блукає вулицями, вчиняє дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітніх дівчат, демонструючи статеві органи. Крім того, за інформацією селищного голови, ОСОБА_1 не має засобів до існування, проживає в не опалюваному будинку, голодує. Близьких родичів не має. На пропозицію старости пройти огляд у добровільному порядку реагує агресивно.

За наслідками розгляду цієї інформації лікар-психіатр дійшла висновку про наявність підстав для обґрунтованого припущення про наявність у ОСОБА_1 тяжкого психіатричного розладу.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.12.2023 р. прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 21.12.2023 р.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.12.2023 р., постановленої без виходу до нарадчої кімнати, відкладено розгляд заяви з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання на 26.12.2023 р.

У судове засідання 26.12.2023 р., повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не з`явився. Від отримання повістки відмовився, про що свідчить акт про підтвердження факту відмови № 64 від 25.12.2023 р., складений представниками старостинського округу № 2.

У судовому засіданні 26.12.2023 р. лікар-психіатр підтримала заяву та просила її задовольнити.

Прокурор просила задовольнити заяву.

Допитана 26.12.2023 р. у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , староста Радульського старостинського округу № 2 Ріпкинської селищної ради, показала, що вона особисто була свідком як ОСОБА_1 замахувався лопатою на громадянина Іванова біля магазину. ОСОБА_1 там прибирав, вказавши, що «сам собі присудив п`ятнадцять діб». Громадянин ОСОБА_3 у цей час під`їхав зі співмешканкою до магазину і наїхав на купу піску, що зігріб ОСОБА_1 . ОСОБА_1 почав кричати, що той його ледь не збив, та почав штовхати його співмешканку, замахуватись лопатою, не пускати їх до магазину зі словами: «я з вами розберусь». Громадянином ОСОБА_3 було викликано поліцію.

Крім того, за показаннями свідка, ОСОБА_1 з`являвся до старостату з криками, що вони замучили вчительку у школі. Свідок пояснила це тим, що ОСОБА_1 вживає спиртні напої разом з близькою особою колишнього директора школи. Мова йшла про її незаконне, на думку ОСОБА_1 , звільнення з даної посади.

Свідок зазначила (з чужих слів), що він засмітив громадський колодязь продуктами харчування, так як йому зробили зауваження щодо задоволення своєї статевої пристрасті з жінкою у світлу пору доби біля цього колодязя, та демонстрував статеві органи дівчатам у барі.

Також свідок пояснила, що, хоча ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати (більше 8000 грн, як він сам розповідав), останні три тижні він дуже схуд, ходить по морозу у гумових чоботах, постійно заходить до старостату та просить їжу і чаю. Заходить до магазинів, бере безкоштовно їжу, на зауваження реагує агресією та кидається товарами в людей, які роблять йому зауваження.

Свідок зазначила, що ОСОБА_1 періодично вживає спиртні напої. Два роки тому він лікувався у лікувальному закладі «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» (біля с. Халявин). Вона особисто забирала його після лікування. До лікарні він потрапив через агресивну поведінку, сталася бійка. Приїхала швидка та поліція і забрали його. Після лікування він поводив себе спокійно, тихо, ні з ким не спілкувався, нарікань на його поведінку не було. Але останнім часом він знову почав поводити себе агресивно.

При цьому, за показаннями свідка, ОСОБА_1 постійно ходить з сокирою. Під час спроби вручити йому повістку до суду він плакав як мала дитина, а коли приходить до старостату, то сидить і розповідає якісь історії, навіть коли його ніхто не слухає, і голосно сміється.

Також свідок зазначила, що у ОСОБА_1 є два брати (один служить, інший проживає в Чернігові), але обидва від нього відмовились. Син ОСОБА_1 помер два роки тому.

Заслухавши учасників судового засідання, допитавши свідка, дослiдивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, до лікаря-психіатра КНЗ «Ріпкинська центральна лікарня» надійшов лист Ріпкинського селищного голови від 21.11.2023 р., у якому повідомляється про те, що на території Радульського старостинського округу Ріпкинської селищної ради проживає громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

За інформацією старости Радульського старостинського округу Гопаченко A. B. у вересні 2021 року проходив лікування в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні.

Останнім часом (жовтень - листопад 2023 року) ОСОБА_4 вчиняє дії чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих.

Так, 09 жовтня 2023 року ОСОБА_4 , тримаючи в руках лопату, агресивно поводив себе у відношенні до місцевого жителя ОСОБА_5 , не пускав останнього до приміщення магазину. 22 жовтня 2023 року ОСОБА_4 , тримаючи в руках цеглину, погрожував місцевій жительці ОСОБА_6 . 12 листопада 2023 року ОСОБА_4 побив вікна та пошкодив телевізійну антену в господарстві ОСОБА_7 13 листопада 2023 року ОСОБА_4 здійснив засмічення громадського колодязя по АДРЕСА_2 продуктами харчування. Від приватних підприємців, які здійснюють свою діяльність на території смт Радуль, надійшли скарги на дії ОСОБА_8 , який заходить до приміщення магазину та погрожуючи продавцям, виносить товар, не здійснюючи оплату його вартості.

Крім того, він блукає вулицями та вчиняє дії сексуального характеру по відношенню до малолітніх, неповнолітніх дівчат а також жінок, які проживають на території селища та демонструє свої статеві органи.

Більше того, відсутність засобів до існування та в свою чергу недоїдання і неможливість придбання паливних дров (постійно проживає в холоді в неопалюваному будинку), психічна хвороба (помітна навіть для людини, яка не має спеціальних медичних знань) призвели до майже повного виснаження ОСОБА_8 . Ситуація дійшла до того, що в період з 13 по 20 листопада 2023 року в робочий час ОСОБА_4 приходить в приміщення Радульського старостинського округу та просить пустити погрітись та попити теплого чаю.

Подальша аналогічна поведінка ОСОБА_8 , на думку Ріпкинського селищного голови, завдасть значної шкоди здоров`ю останнього, створює небезпеку для життя і здоров`я оточуючих. Близьких родичів, які можуть бути його законними представниками, ОСОБА_4 не має, на пропозицію старости Радульського старостинського округу та працівників поліції добровільно пройти психіатричний огляд в агресивній формі відповідає відмовою.

З висновку лікаря-психіатра вбачається, що неадекватна, агресивна поведінка ОСОБА_1 може свідчити про наявність у нього важкого психіатричного розладу, внаслідок якого він вчиняє реальні наміри вчиняти дії, що є небезпечними для нього та оточуючих.

У судовому засіданні 26.12.2023 р. лікар-психіатр зауважила, що ставлення особи до подій, які спровокували його агресивну поведінку, причини демонстрації статевих органів та постійне носіння сокири може бути з`ясовано виключно під час співбесіди з ОСОБА_9 .

Показання свідка щодо події, яка мала місце з громадянином ОСОБА_3 , не суперечать наявним у справі матеріалам, складеним органом поліції.

Відомості матеріалів справи щодо події, яка мала місце 12.11.2023 р., суд відхиляє в якості доказу небезпеки ОСОБА_1 для оточуючих, оскільки за результатами проведеної перевірки органом поліції встановлена відсутність події, про яку заявив громадянин ОСОБА_10 .

При цьому, суд також не надає оцінку матеріалам адміністративного розслідування, складеним за фактом події, датованої 22.10.2023 р., позаяк за результатами відпрацювання працівниками поліції було складено адміністративний протокол, а тому оцінка діям ОСОБА_1 попередньо має бути надана судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відтак суд позбавлений можливості надавати оцінку діям ОСОБА_1 до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Показання свідка щодо поведінки ОСОБА_1 у магазинах підтверджуються копіями звернень фізичних осіб-підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до голови Ріпкинської селищної ради.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Підпунктом «е» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожному гарантується право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім законного затримання осіб, серед іншого, для законного затримання психічнохворих, відповідно до процедури, встановленої законом.

Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (п. 79, 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07).

У параграфі 39 рішення у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» від 24 жовтня 1979 року Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що за виключенням випадків крайньої необхідності, людина не повинна позбавлятися свободи до тих пір, доки не буде переконливо доведено, що вона дійсно є душевнохворою. Сама сутність того, в чому потрібно переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, - вимагає об`єктивної медичної експертизи.

Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р. № 1489-III (далі Закон № 1489) закріплено презумпцію психічного здоров`я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Зазначене положення закону узгоджується із пунктом 5 Принципу 4 - «Визначення психічної хвороби» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психічної допомоги, прийнятих резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року № 46/119, де вказано, що жодна особа або орган влади не може класифікувати особу як таку, що має психічну хворобу, інакше як з метою, що прямо пов`язана із психічним захворюванням або внаслідок психічного захворювання.

Презумпція психічного здоров`я є неспростовною, тобто вважається юридичним фактом, допоки не буде спростованою на підставах та в порядку, передбачених Законами України. До настання такого спростування вказана презумпція діє, оскільки вона передбачена Законом, і не потребує встановлення судом.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1489 психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Статтею 4 Закону № 1489 передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.

За положеннями статті 11 Закону № 1489 психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.

Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або

- завдасть значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

У разі встановлення обґрунтованості заяви про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку. До заяви додається висновок лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1489 заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку розглядається судом за місцем проживання цієї особи у триденний строк з дня її надходження.

Згідно ч. 4 ст. 22 Закону № 1489 судові справи щодо надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядаються у присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй такої допомоги. Участь під час розгляду цих справ прокурора, лікаря-психіатра чи представника закладу з надання психіатричної допомоги, який подав заяву, адвоката та законного представника осіб, стосовно яких розглядаються питання, пов`язані з наданням їм психіатричної допомоги, є обов`язковою.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви, суд передусім приймає до уваги доводи лікаря-психіатра про те, що ставлення особи до подій, які спровокували його агресивну поведінку, жебракування, причини демонстрації статевих органів та постійне носіння сокири може бути з`ясовано виключно під час співбесіди з ОСОБА_9 , однак останній у добровільному порядку до медичного закладу не звертається та з`явитися до суду відмовився.

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи та показаннями свідка повністю підтверджуються факти: агресивної поведінки по відношенню до громадянина ОСОБА_3 , що не була адекватна ситуації; агресивної поведінки у магазинах; жебракування (голодування); перебування у громадських місцях з сокирою.

На підставі встановлення таких фактичних обставин справи суд обґрунтовано припускає, що вчинені ОСОБА_1 дії та дії, які останній погрожує вчинити, являють собою безпосередню небезпеку як для оточуючих, так і для самого ОСОБА_1 .

При цьому, оцінка такій поведінці має бути надана виключно спеціалістом шляхом огляду ОСОБА_1 .

За цих обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви лікаря-психіатра.

Питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 133, 258, 259, 265, 273, 295-300, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву лікаря-психіатракомунального некомерційногозакладу «Ріпкинськацентральна лікарня»про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,психіатричної допомогиу примусовомупорядку,заінтересовані особи: ОСОБА_1 ,прокурор Чернігівськоїокружної прокуратури задовольнити.

Надати дозвіл лікарю-психіатру комунального некомерційного закладу «Ріпкинська центральна лікарня» на проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у примусовому порядку.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук

Присяжні М. М. Савенко

С. Г. Лобода

(Повний текст рішення складено 26.12.2023 р.)