Рішення

від 14.12.2023 по справі 510/2023/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2023/23

Провадження № 2/510/1281/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря БерезенкоС.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ухвалою від 24.11.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 14.12.2023 року о 09:15 годині, про що було повідомлено сторін у справі.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін по справі ОСОБА_3 . За життя їй належало: житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.12.2000р., земельна ділянка, площею 0,25 га., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав, земельна ділянка, площею 1,53 га., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 010490, земельна ділянка, площею 0,1129 га., на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 462374.

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 склала заповіт від 13.05.2015р. на ім`я позивача, яким заповіла йому усе своє майно. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 339/2019. Так, відповідач ОСОБА_2 у встановлений законодавством строк звернулась до нотаріусу із заявою про відмову від спадщини. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом були винесені вмотивовані постанови про відмову.

Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилося після померлої ОСОБА_3 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Він подав до нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Відповідач по справі на спадщину позивача не претендує, у встановлений законом строк подала заяву про відмову від спадщини. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки їх воля, як спадкоємців за заповітом, була виражена у його діях щодо звернення з відповідними заявами до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмов нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовані постанови, у зв`язку із чим позивач були вимушений звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом однак, з незалежних від нього причин він не можуть оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка площею 0,25 га., кадастровий номер 5124181200:02:001:0351, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

земельна ділянка, площею 0,1129 га., кадастровий номер 5124181200:02:001:0352, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для ведення особистого селянського господарства;

земельна ділянка, площею 1,53 га кадастровий номер 5124181200:01:002:0089, яка розташована на території Котловинської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков