Справа № 166/1231/23 Провадження №11-кп/802/797/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участюсекретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12023030570000217 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2023 року щодо нього,
В С Т А Н О В И В:
Вказаним вироком суду ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Оршівці, Кіцьманського району Чернівецької області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, безробітній, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.12.2019 за ч.2 ст.185 КК України до чотирьох років восьми місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16.06.2021 (невідбутий строк 11 місяців 15 днів), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,
засуджений за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_8 визначити 6 (шість) років позбавлення волі.
Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_8 рахувати з 16 серпня 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено попередній тримання під вартою.
Вироком вирішено питання речових доказів та судових витрат.
ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що він в кінці квітня 2023 року, в умовах воєнного стану, у вечірню пору доби, в АДРЕСА_2 , шляхом віджиму викруткою врізного замка на вхідних дверях, через двері, проник в житловий будинок ОСОБА_10 , де повторно, скоїв крадіжку алюмінієвого казана, ємкістю 30 літрів, три алюмінієві казани, ємкістю по 20 літрів, чим потерпілому заподіяв майнову шкоду на загальну суму 3784 грн. 99 коп.
Окрім цього, ОСОБА_8 в ніч з 30 на 31 травня 2023 року, в умовах воєнного стану, у вечірню пору доби, в АДРЕСА_3 , шляхом виривання металевою трубою скоби на вхідних дверях, через двері, проник в житловий будинок ОСОБА_11 , де повторно, скоїв крадіжку трьох заслонок для димоходів. Після чого зірвав навісний замок на вхідних дверях хліва, проник в приміщення, дн скоїв крадіжку металевої труби, довжиною 3,9 м., діаметром 4,5 см., чим потерпілій заподіяв майнову шкоду, в загальній сумі 903 грн.
Окрім цього, ОСОБА_8 у вечірню пору доби, 05 червня 2023 року, в умовах воєнного стану, в АДРЕСА_4 , шляхом збиття молотком навісного замка на вхідних дверях, через двері, проник в житловий будинок ОСОБА_12 , де повторно, вчинив замах на крадіжку двох заслонок для димоходів, електрокабелю марки ПВС 2х1,5 довжиною 4,13 м., електрокабелю марки RG-58, довжиною 5,35 м., навісного замка, однак свій злочинний намір не довів до кінця по незалежних від його волі причин, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину жителями села.
Окрім цього, ОСОБА_8 в середині червня 2023 року, в умовах воєнного стану, у вечірню пору доби, в смт. Заболоття Ковельського району Волинської області, на залізничній станції "Заболоття", з двох вагонів повторно, скоїв крадіжку двох запасних резервуарів, вартістю по 1480 грн. чим виробничому структурного підрозділу «Експлуатаційне вагоне депо Ковель» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» заподіяв майнову шкоду.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію своїх дій, вважає вирок суду в частині призначеного покарання занадто суворим. Посилається на те, що вину він визнав повністю, щиро розкаявся та шкодує про скоєне. Вважає, що вчинені ним правопорушення не спричинили великих збитків та значної шкоди, і по суті є мізерними. Просить вирок суду змінити та пом`якшити йому міру покарання за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть обвинувачення, доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримували та просили змінити вирок суду в частині призначеного покарання, думку прокурора, яка апеляційну скаргу заперечувала і просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, учасниками судового розгляду не оспорюється, у зв`язку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, підстави для перегляду вироку, в цій частині відсутні.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги обвинуваченого, про можливість пом`якшення йому покарання, апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно положень ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначені цією нормою Кодексу загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
Вказані вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_8 , місцевим судом дотримані.
Як убачається з вироку місцевого суду, призначаючи ОСОБА_8 вид та розмір покарання, суд першої інстанції, дотримуючись наведених вимог кримінального закону, належним чином урахував усі обставини кримінального провадження, у тому числі ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу винного, який раніше судимий, звільнений умовно-достроково (невідбутий строк 11 місяців 15 днів), безробітній, з середньою освітою, не одружений.
При цьому також враховано і наявність пом`якшуючої покарання обставини, а саме щире каяття, наявність обтяжуючої покарання обставини вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку. На підставі чого місцевий суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, і тому призначив обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.70 КК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що врахувавши сукупність зазначених обставин, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально, у зв`язку із чим апеляційний суд не знаходить підстав для пом`якшення призначеного покарання.
Призначене судом ОСОБА_8 покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень і на думку суду апеляційної інстанції повністю відповідає меті й принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке в даному випадку є адекватним характеру вчинених обвинуваченим дій, їх небезпечності та даним про особу винного, і не є надто суворим, як про це зазначено в апеляційній скарзі.
Таке покарання, на думку суду апеляційної інстанції, повністю відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
На думку суду апеляційної інстанції, у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, чи могли бути безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Підстав для зміни оскаржуваного вироку з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2023 року щодо нього без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_8 , який утримується під вартою, в той самий строк з моменту отримання копії даної ухвали.
Головуючий
Судді:
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2023 |
Оприлюднено | 28.12.2023 |
Номер документу | 115957958 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Волинський апеляційний суд
Денісов В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні