Рішення

від 22.12.2023 по справі 953/11974/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11974/21

н/п 2/953/527/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року Харківська міська рада (далі - позивач) звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить зобов`язати відповідача знести за свій рахунок надбудову над мансардним поверхом будівлі літ. «Б-3» за адресою: АДРЕСА_1 і привести вказану будівлю до попереднього стану згідно з поверховим планом з експлікацією приміщень будівлі літ. «Б-3» за адресою: АДРЕСА_1 із матеріалів інвентаризаційної справи №34120, що зберігається у КП «ХМБТІ» ХМР, та стягнути витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 цього Закону самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Рішенням Харківської міської ради від 19.08.2020 № 2224/20 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» в структурі Апарату міської ради та виконавчого комітету створено Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 № 7/20 (зі змінами та доповненнями). Інспекція з благоустрою утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу у складі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Інспекція з благоустрою забезпечує проведення рейдів та перевірок території міста Харкова щодо виявлення фактів самовільного виконання земляних, ремонтних, будівельних, монтажних робіт, огородження територій загального користування та/або вчинення інших дій, що супроводжуються порушенням об`єктів (елементів) благоустрою та/або погіршенням їх наявного стану.

Відповідно до п. 3.2.7 цього Положення, Інспекція з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради має право виявляти факти самочинного будівництва.

У зв`язку з ухваленням Харківської міською радою рішення від 30.12.2020 № 19/20 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської Ради 8 скликання» створено Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі - Департамент) і припинено діяльність Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, перейменовано Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (далі - Інспекція з благоустрою).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», розділу 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 №504/11 (зі змінами та доповненнями) (далі - Правила благоустрою території міста Харкова) начальником Інспекції з благоустрою видано направлення №108-Н від 26.01.2021 для проведення перевірки благоустрою міста Харкова, а саме фасаду будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 (далі перевірка).

За результатами проведеної головними спеціалістам - інспекторами з благоустрою сектору контролю за станом благоустрою у сфері житлово-комунального господарства Інспекції з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі інспектори з благоустрою) перевірки встановлено факт реконструкції (зміна геометричних розмірів) будівлі літ. «Б-3» за адресою: АДРЕСА_1 шляхом будівництва надбудови над квартирою АДРЕСА_2 (квартира складається із 3-го і мансардного поверхів) без декларативно-дозвільних документів.

За вказаних обставин, Харківська міська рада зазначає, що здійснена реконструкція будівлі літ. «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом. Посилаючись на статті 376, 391 Цивільного кодексу України та статтю 152 Земельного кодексу України позивач вважає, що приведення будівлі літ «Б-1» за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану, передбаченого поверховим планом з експлікацією приміщень цієї будівлі, шляхом знесення самочинного будівництва є обґрунтованим способом захисту права власності територіальної громади міста Харкова на земельну ділянку, що і стало підставою для звернення до суду.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачу на праві власності належить нежитлові будівлі: підвалу №1-7; 1-го поверху №1-4; 2-го поверху №1,2 в літ. «Б-3», загальною площею 249,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також квартира АДРЕСА_3 за зазначеною адресою, а тому помилковим є твердження позивача про те, що зазначена вище нерухомість розміщена/побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. На земельну ділянку обліковується договір оренди землі №6648/04 від 21.04.2004 за адресою АДРЕСА_1 , укладений ОСОБА_2 (чоловіком відповідача), площею 0,0174 га, кадастровий №6310136600:02:001:0008, який укладався для реконструкції нежитлових приміщень (колишньої квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) з будівництвом прибудови під магазин непродовольчих товарів та прибудови 3-го та мансардного поверхів під житло. Отже, на вказаній земельній ділянці вже існував об`єкт нерухомості, та земельну ділянку було надано саме для проведення реконструкції вказаного нерухомого майна, яке на даний час належить відповідачу. Таким чином, набуття відповідачем у власність нерухомого майна є лише тим правовим фактом, який породжує у нього цивільний обов`язок по оформленню правових підстав користування даною земельною ділянкою, а враховуючи те, що земельна ділянка надавалась для проведення реконструкції нерухомого майна, яке в подальшому перейшло до відповідача, то сам по собі факт закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна відповідача (користування земельною ділянкою), не може бути свідченням, що було здійснене будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети. Також відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та дотриманий встановлений законом порядок вирішення спору щодо самочинного будівництва. Крім того, вказує, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених

державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а земельна ділянка, яка надавалась ОСОБА_2 в користування на строк до 01.01.2006 була надана для чітко визначеної мети, куди надбудова над мансардним поверхом квартири АДРЕСА_1 не передбачена, а тому здійснення надбудови здійснено без декларативно-дозвільних документів та належно затвердженого проєкту. Посилання відповідача на положення ст. 38 і ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» є безпідставним, оскільки факт виявлення самочинного будівництва було здійснено Інспекцією з благоустрою відповідно до чинного законодавства в сфері благоустрою населених пунктів, а не в сфері містобудівної діяльності. ХМР звернулась до суду як власник земельної ділянки на підставі ч.4 ст. 376 ЦК України, а тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Представником відповідача подано заперечення на відзив, в яких зазначає аналогічні обставини, що були викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом у встановленому законом порядку, на адресу суду в системі «Електронний суд» від представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ХМР, та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, повідомлялась у встановленому законом порядку, від представника відповідача адвоката Стрілець О.М. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, та проти задоволення позовних вимог категорично заперечує.

24.06.2021 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зубу Г.А.

Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.02.2022 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр прав) двокімнатна квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 209,7 кв.м., (житлова площа 94,7 кв.м.) на підставі спадкового договору, серія та номер: 436, виданий 31.01.2019, видавник приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Широкова Вікторія Анатоліївна, і нежитлові приміщення: підвалу № 1-7; 1-го поверху № 1-4; 2-го поверху № 1,2 в літ. «Б-3», загальною площею 249,1 кв.м на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 17200221, виданий 25.12.2007, видавник: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», договір дарування, серія та номер: 4956, виданий 25.12.2007, видавник приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Широкова Вікторія Анатоліївна належать на праві приватної власності ОСОБА_1 (далі - Відповідач).

Згідно з поверховим планом з експлікацією приміщень будівлі літ. «Б-3» за адресою: АДРЕСА_1 , із матеріалів інвентаризаційної справи № 34120, що зберігається у комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, квартира АДРЕСА_2 знаходиться в будівлі літ. «Б-3» (третій і мансардний поверхи).

Враховуючи вищевикладене, відповідачу належать на праві приватної власності всі без виключення приміщення в будівлі літ. «Б-3» за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до експлікації квартири АДРЕСА_2 (із матеріалів інвентаризаційної справи №34120) загальна площа квартири - 209,7 кв.м (квартира знаходиться на третьому і мансардному поверхах будівлі літ. «Б-3»). Надбудови вище мансардного поверху не заінвентаризовано.

В Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України («www.dabi.gov.ua»), який містить відповідну інформацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

В Реєстрі містобудівних умов та обмежень, розміщеному на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету, відсутня інформація щодо об`єкта за вищевказаною адресою.

Суд, вирішуючи спір на підставі встановлених фактів та відповідних їм правовідносин, зазначає наступне.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Харкова. Земельна ділянка надавалася ОСОБА_2 (чоловік Відповідача) на підставі договору оренди землі № 6648/04 від 21.04.2004 строком до 01.01.2006, для реконструкції нежитлових приміщень (колишні кв. №№ 1-А, 9 та частина кв. АДРЕСА_1 ) з будівництвом прибудови під магазин непродовольчих товарів та надбудови 3-го та мансардного поверхів під житло.

Позивач зазначає, що вид користування цією земельною ділянки на підставі вищевказаного Договору було будівництво чітко визначених об`єктів нерухомості, серед яких в тому числі надбудова 3го і мансардного поверхів.

Таким чином, позивач, реалізуючи свої повноваження, надав відповідачу право здійснити реконструкцію 3го і мансардного поверхів шляхом їх надбудови.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення законів України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Такий правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18).

Однак, як встановлено судом, у даній справі позивачем не дотриманий ані порядок встановлення істотного порушення будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, ані порядок вирішення спору про знесення самочинного будівництва.

Так, відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова

якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, передумовами для пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта передують такі дії; 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №320/5528/18, від 28.11.2018 у справі №815/2311/15, від 09.07.2020 у справі №463/4564/16-а.

Однак, матеріали справи не містять доказів виявлення органами державного архітектурно-будівельного контролю будь-яких порушень в діях відповідача ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:02:001:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , також не містять фактів видачи відповідного припису органом ДАБК.

Матеріали справи взагалі не містять відповідних протоколів про наявність правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідних приписів, в тому числі за зверненнями Харківської міської ради.

З огляду на наведене, суд констатує недоведенність позивачем факту істотного порушення будівельних норм і правил у встановленому законом порядку.

Крім того, в цьому аспекті суд зазначає, що твердження позивача про відсутність дозволів на будівництво або реконструкцію стосуються багатоквартирних будинків.

При цьому сам позивач у своїх поясненнях визнає, що не може визначити, до якого виду відноситься спірна будівля за наслідками (CC1 або СС2). Це означає, що позивачем не доведено, які саме дозволи необхідні позивачу для проведення реконструкції мансардного поверху (здійснення надбудови).

Між тим, відповідно до п.1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», класи наслідків це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

З цього визначення можна зробити висновок, що основні ознаки, за якими визначаються класи наслідків це: характеристика рівня небезпеки для життя людей, які знаходяться в приміщенні постійно чи періодично, а також ті, які знаходяться зовні цього приміщення. До цих ознак ще відноситься матеріальні та соціальні збитки, які можуть буди завдані припиненням експлуатації об`єкта.

Порядок визначення класів зазначено в ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 (далі - ДСТУ). В ДСТУ вказано перелік характеристик можливих наслідків.

Відповідно до характеристик спірного будинку етажність до 4 поверхів та проживання до 50 осіб, спірна будівля безумовно відноситься до рівня СС1, тому відповідно до п.1 Постанови КМУ від 7 червня 2017 р. № 406Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію дозвіл на будівництво/реконструкцію для будівель цього рівня наслідків не потрібен.

При цьому суд звертає увагу на той факт, що самим позивачем надавався дозвіл на проведення реконструкції 3-го та мансардного поверху шляхом здійснення надбудови, про що зазначалося вище.

Враховуючи, що, відповідно до положень частини 2 статті 383 ЦК України та одноманітної судової практики (див. постанова Верховного Суду ускладі колегіїсуддів Третьоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду усправі №727/11479/17)власник квартири має право провести реконструкцію своєї квартиру без отримання жодних дозволів, а відповідач є власником усіх і кожної квартири у будинку за адресою АДРЕСА_1 , суд констатує також відсутність порушеного права позивача або третіх осіб.

Крім того, з наданих позивачем доказів не вбачається, шо здійснена відповідачем надбудова порушує права суміжних власників будівель, порушує інші права третіх осіб, суперечить суспільному інтересу чи інтересу громади тощо.

Напроти, представником відповідача надано до матеріалів справи Звіт про стан будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації надбудови (тераси) над мансардним поверхом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 23.02.2021. Представник відповідача вказує, що задля встановлення стану будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації надбудови (тераси) над мансардним поверхом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач звернулась в грудні 2021 року з відповідною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Екоенерготехпроект».

За результатами проведення технічного обстеження та контрольного розрахунку конструкцій надбудови над мансардним поверхом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 технічний стан її несучих та огороджувальних конструкцій задовільний, відповідає II категорії (задовільне). Таким чином, надбудова виконана без порушень будівельних норм та правил, у зв`язку з чим можлива її подальша експлуатація.

В силу положень ст. 15 ЦК України, суд, встановивши відсутність порушення прав позивача чи відсутність в нього охоронюваного законом інтересу, відмовляє у задоволенні позову.

Крім того, самостійною підставою відмови у задоволенні позовних вимог є недодержання позивачем порядку вирішення спору про знесення самочинно збудованого майна.

Так, відповідно до ч.7 ст. 367 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В цій справі, враховуючи надану самим позивачем згоду на проведення реконструкції 3-го та мансардного поверху шляхом здійснення надбудови, саме на позивача покладається обов`язок доказування, що така реконструкція суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб.

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що позивач констатуючи відсутність у відповідача будь-яких дозволів на ведення реконструкції, взагалі усунувся від доведення того факту, що проведена реконструкція суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу виконання позивачем вимог абз. 1 ч.7 ст. 376 ЦК України ані факту подання позову про примушення до перебудови, ані факту задоволення такого позову, ані доказів відмови відповідача від здійснення перебудови.

За таких умов подання позову про знесення, без виконання вимог ч.7 ст. 367 ЦК України, є незаконним.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, та безпідставністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Взадоволенні позовних вимогХарківської міськоїради до ОСОБА_1 прозобов`язання вчинитипевні дії відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач: Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Відповідач: ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ