Рішення

від 26.12.2023 по справі 128/5157/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/5157/23

РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2023 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Фольварковій Н.О.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву ОСОБА_1 «про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України», заінтересована особа - Відділ ДРАЦС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області із заявою звернулась ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, яку мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Нікольське (колишня назва Володарське) Донецької області Маріупольського району, Нікольської селищної громади України помер її батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 06 вересня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 від Хронічної серцево-судинної недостатності, хронічної ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу з гіпертензією у віці 67 років.

Однак, отримати свідоцтво про смерть батька в відділі державної реєстрації актів цивільного стану вона не може, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації факту смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». На сьогоднішній день Маріупольський район та місто Маріуполь є тимчасово окупованою територією України, визначеною Верховною Радою України, тому документи видані окупаційною владою не несуть за собою правових наслідків на території України.

Тому, вона вимушена звернутися до суду та просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі міського типу Нікольське (колишня назва Володарське) Донецької області Маріупольського райоу Нікальської селищної громади України від хронічної серцево-судинної недостатності, хронічної ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу з гіпертензією у віці 67 років.

22.12.2023 о 15:45 год. у судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась; попередньо через канцелярію суду подала заяву, в якій просить суд проводити судовий розгляд справи у її відсутності.

Представник заінтересованої особи - Відділу ДРАЦС у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання також не з`явився; на електронну адресу суду надійшов лист начальника Відділу ДРАЦС у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зі змісту якого судом убачається, що відділ не може бути залучений до даної справи, так як виконання рішень судів до компетенції відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не входить. Тому просить суд при розгляді даної справи викликати представників Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тому що саме він буде виконувати винесене рішення суду. заву в якій просив

22.12.2023 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області замінено заінтересовану особу в даній цивільній справі з Відділу ДРАЦС у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

26.12.2023 учасники справи до судового засідання не з`явилися : заявниця попередньо через канцелярію суду подала заяву, в якій просила суд проводити судовий розгляд справи у її відсутності, а заінтересована особа - по невідомим суду причинам; про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином.

Суд, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності нез`явившихся осіб.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 67 рокі, в смт. Нікольське (Володарське), Маріупольського району, Донецької області помер ОСОБА_2 , про що свідчать копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.08.2023 (а.с.15).

Згідно копії лікарського свідоцтва про смерть №104 від 16.08.2023, причиною смерті ОСОБА_2 є хронічна серцево-судинна недостатність, хронічної ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіосклерозу з гіпертензією (а.с.13-14).

ОСОБА_2 являвся громадянином України, що підтверджується копією паспорта, серії НОМЕР_1 , виданого 05.09.1997 Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області (а.с.8).

Той факт, що ОСОБА_2 був рідним батьком заявниці ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , виданого повторно 27.10.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №142 (а.с.17).

02.02.2013 у зв`язку із реєстрацією шлюбу заявниця змінила прізвище на « ОСОБА_3 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 02.02.2013, актовий запис №42 (а.с.20), який вона розірвала 19.07.2016, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 19.07.2016, актовий запис №132 (а.с.11).

Також, згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_7 , виданого 26.01.2018 Приморським районним у м. Маріуполі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області, заявниця у зв`язку із повторною реєстрацією шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 », актовий запис №29 (а.с.5).

За нормою ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про пренатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

За положеннями ст. 19 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Так документом, що підтверджує смерть ОСОБА_2 є: лікарське свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть органів влади в тимчасово окупованому смт. Нікольське (Володарське), Маріупольського району, Донецької області, які не визнаються Україною та державами світу, отже є недійсними та не створюють правових наслідків, зокрема, не засвідчують у встановленому порядку факту смерті особи, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Нікольське (Володарське).

Судом при наданні оцінки лікарському свідоцтву про смерть та свідоцтву про смерть, як доказам приймається до уваги, що хоча такі документи не є юридично дійсним, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє у відповідності з українським законодавством, але de facto існує на окупованій території, зареєструвала факт смерті певної особи. Європейський суд з прав людини, наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії», зазначає, що «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, за логікою вищезазначених рішень, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Частиною 4 ст.49 ЦК України передбачено, що реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Оскільки заявниця не може отримати від закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України, документ встановленої форми про смерть громадянина ОСОБА_2 , у зв`язку з чим є перешкоди в здійсненні реєстрації смерті та отриманні заявницею свідоцтва про смерть її батька, судом вбачається наявність перешкоди в реалізації заявницею права на проведення державної реєстрації смерті її батька в установленому законом порядку.

Виходячи з наявних у справі доказів убачається, що реєстрація смерті в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати смерть на підставі наявних у неї документів у заявниці немає, так як ці документи не відповідають визначеній чинним законодавством формі для проведення державної реєстрації смерті, тому відновлення порушених прав заявниці не можливо в інший спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.

Встановлення даного факту заявниці необхідне для проведення реєстрації смерті її батька ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, для подальшого оформлення права на спадщину після смерти батька.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її батька є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 2, 4, 5, 76-81, 263-265, 293, 315-317, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 «про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України», заінтересована особа - Відділ ДРАЦС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець с. Кривчани, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Нікольське (Володарське), Маріупольського району, Донецької області, Україна.

Згідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Олена САЄНКО