Вирок

від 27.12.2023 по справі 490/7122/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/7122/23

Провадження № 1-кп/490/742/2023

У Х В А Л А

19 грудня 2023 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві клопотання прокурора про звільнення:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, не є одруженим, має доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює підприємницьку діяльність, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняв злочинів та не судився

від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 2051; частиною 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 835-VIII від 26 листопада 2015 року/ та закриття кримінального провадження № 12023150000000352, -

встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Прокурор звернувся до суду із клопотанням про закриття звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього.

В обґрунтування послався про те що, що строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності наразі сплинув.

2. Обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення клопотання не заперечував.

Встановлених судом обставин із посиланням на докази

Відповідно до статті 49 Кримінального Кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені у пунктах 1-5 частини 1 вказаної статті строки.

Об`єднана палата Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про застосування норм права, відповідно до якого:

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1ст. 49 ККдиференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1ст. 49 КК.

Якщо особа, що ухилилася від досудового розслідування або суду, буде затримана чи з`явиться із зізнанням до моменту закінчення загального (недиференційованого) строку давності (до спливу 5-річного строку з дня вчинення кримінального проступку чи 15-річного строку з дня вчинення злочину), то диференційовані строки давності, визначені у ч. 1ст. 49 КК, відновлюються. У цьому разі час, який минув з дня вчинення кримінального правопорушення, до дня, коли особа стала ухилятися від досудового розслідування або суду, а також час, який минув із дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання до дня набрання вироком законної сили, зараховується у диференційований строк давності.

Якщо відновлення диференційованих строків давності, визначених у ч. 1ст. 49 КК, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності виявиться для неї менш сприятливим, застосуванню підлягає загальний строк давності, визначений у ч. 2ст. 49 КК: п`ятьроків з дня вчинення кримінального проступку, п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. За таких обставин до загального строку давності зараховується і час, протягом якого особа ухилялася від досудового розслідування або суду (з дня ухилення до дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання)».

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального Кодексу України є можливим за наявності трьох умов:

1.закінчення зазначених у законі строків;

2.не ухилення особи від слідства або суду

3.не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості;

Вирішення питання про наявність таких у мов в цьому випадку призводить до такого.

А. Щодо закінчення зазначених законом строків.

Вирішуючи питання про те, чи сплили передбачені законом строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, суд, виходе з такого.

Відповідно до положень пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України, питання при закінчення строків давності вирішується, виходячи з:

-початкового моменту перебігу строку давності;

-передбаченої законом тривалість строку давності.

Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою діяння, що містить елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України.

Тривалість строків давності відповідно до пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України визначається ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в свою чергу, відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, визначається відповідно до санкцій статей Особливої частини цього Кодексу.

Статті Кримінального Кодексу ж, санкції яких мають враховуватись при визначенні ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначаються відповідно до вчиненого особою діяння та наявності в такому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Таке доводить, що для вирішення питання про закінчення строків давності слід визначити:

I.сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України;

II.ступінь тяжкості цього діяння;

III.тривалість строку давності

І……Вирішуючи питання про порядок визначення сутності вчиненого ОСОБА_4 діяння, часу його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд виходе з такого.

1. Норма статті 49 Кримінального Кодексу України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, її каяттям у такому або відшкодуванням нею завданої нею шкоди.

Норми §2 глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.

В той же час, у частині 2 статті 285 Кримінального Кодексу України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таке доводить, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, слід визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.

2. 25 липня 2023 року прокурор надіслав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у якому виклав версію державного обвинувачення про вчинення тим діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

3. За версією, що була сформульована публічним обвинуваченням, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

3.1. ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи умисно із корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, розуміючи що створені ним суб`єкти господарської діяльності без мети здійснювати господарську діяльність, приноситимуть йому прибуток шляхом проведення «фіктивних фінансово-господарських операцій», «обготівкування коштів», отримання відсотку від обігу грошових коштів, які перераховуються замовників за надання певного виду послуг, у тому числі без здійснення відповідної діяльності, прийняв рішення залучити з метою систематичного здійснення протиправної діяльності ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження).

Для забезпечення реалізації зазначеної мети ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) розробив план злочинної діяльності, який включав у себе: підшукання осіб, які повинні були надавати свої документи (паспорт, індивідуальний податковий номер) для проведення державної реєстрації на них суб`єктів господарської діяльності, без здійснення ними у подальшому фактичного керування цим підприємством; державну реєстрацію підприємств на підставі виготовлених установчих та реєстраційних

документів, до яких вносилися завідомо неправдиві відомості, що є засобом відкриття банківських рахунків, які використовувалися у продовж здійснення злочинної діяльності; підробки документів на переказ грошових коштів з вказаних банківських рахунків з метою подальшого отримання відсотку від обігу грошових коштів.

Відповідно до розробленого і узгодженого плану вчинення кримінальних правопорушень, були розподілені функції, відповідно до яких ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) виконував наступне:

-розробив план злочинної діяльності, спрямований на незаконне отримання доходів;

-надавав вказівки та керував діями учасників злочинних дій, вимагав від останніх виконання його вказівок, з метою безперебійного процесу по підшукуванню підставних осіб та призначення останніх на посади засновників та директорів шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення реєстрації юридичних осіб;

-передавав підписані статутні документи юридичних осіб від імені підставних осіб, юристам, які на підставі довіреностей вносили завідомо неправдиві відомості в документи;

-безпосередньо створював суб`єкти господарської діяльності без подальшої участі їх директорів в діяльності ТОВ;

-доручав третім особам, які не були обізнані про злочинну діяльність, проведення їх державної реєстрації;

-виплачував учасниками злочинних дій грошові кошти за проведену ними роботу;

-виплачував грошові кошти підставним директорам та засновникам юридичних осіб.

У свою чергу ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), в період з 2018 по 2019 роки виконував наступне:

-здійснював пошук осіб, переважно з числа тих, які мають низький соціальний статус, не мають постійного місця роботи, стабільного доходу та не були обізнані у порядку створення та реєстрації суб`єктів господарювання - юридичних осіб, їх господарської діяльності та оподаткування та не мали усвідомлювати зміст та наслідки своїх дій при реєстрації та перереєстрації на їхні імена раніше створених підприємств;

-супроводжував підставних осіб до приватного нотаріуса, у якого підставні засновники та директори підписували статутні документи юридичних осіб, без подальшої мети здійснення господарської діяльності та прийняття участі в діяльності ТОВ в цілому;

-супроводжував осіб до відділень банків, де підставні (формальні) засновники та директори упродовж періоду з 2018 по 2019 роки відкривали банківські рахунки та в подальшому передавали ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) електронні засоби доступу до банківських рахунків, що надалі використовувались для підробки документів на переказ грошових коштів;

-отримував від ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) свою частину прибутку від злочинної діяльності.

У подальшому ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи за попередньою змовою та за вказівкою ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), реалізовуючи злочинний план підшукав з числа своїх малозабезпечених знайомих та запропонував ОСОБА_4 , стати директором та засновником підприємств за грошову винагороду, без здійснення ним фінансово-господарської діяльності, а також відкрити банківські рахунки на підприємствах, з подальшою передачею електронних цифрових підписів, які надають право доступу до дистанційного управління рахунками.

ОСОБА_4 будучи обізнаним про наявність злочинного плану ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), погодився на пропозицію ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та надав згоду на скоєння злочинів зі створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності та їх державної реєстрації, а також відкриття банківських рахунків на підприємствах, з подальшою передачею електронних цифрових підписів, які надають право доступу до дистанційного управління рахунками.

ОСОБА_4 виконував наступне:

-надавав свої документи (паспорт та індивідуальний податковий номер) - для реєстрації суб`єктів господарської діяльності;

-за викликом ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) прибував до приватного нотаріуса для підписання установчих та реєстраційних документів;

-відкривав в банківських установах рахунки та отримував електронні цифрові підписи, які у подальшому передавав ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження);

-отримував від ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) грошові кошти за виконання пособницьких дій.

У подальшому, ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) використовуючи паспорт та індивідуальний податковий номер ОСОБА_4 , підготував установчі документи підприємств ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421), ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069).

3.2. ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), за попередньою домовленістю, виплачував ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) грошову винагороду у розмірі 2000 грн. за підшукання підставних осіб та призначення їх засновниками та директорами, без подальшої участі в діяльності ТОВ останніми, допомогу у відкритті на імена підставних директорів та засновників банківських рахунків та передачі електронних засобів доступу, що забезпечують можливість дистанційного управління банківськими рахунками, які в подальшому використовувались у підробці документів на переказ грошових коштів від імені таких підприємств.

Так, ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), підшукав ОСОБА_4 для реєстрації на його ім`я суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Восени 2018року (більш точну дату та час слідством не встановлено) ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), надав згоду на реєстрацію на його ім`я підприємства розуміючи при цьому, що ним не буде здійснюватися фактичне керування підприємством ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421). ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), використовуючи копії документів (паспорту та індивідуального податкового номеру) ОСОБА_4 , підготував у невстановленому в ході досудового розслідування місці, проекти установчих документів, необхідних для проведення державної реєстрації в електронному вигляді, а ОСОБА_4 , власноручно підписав документи, які у подальшому були надані для проведення державної реєстрації та відкриття банківських рахунків.

Так, ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), з відома ОСОБА_4 були підготовлені та складені наступні проекти установчих документів ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421):

-рішення № 1 учасника ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421) від 07.09.2018 до якого внесені завідомо неправдиві відомості про створення підприємства з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності, формування статутного капіталу, визначення місцезнаходження юридичної особи та призначення ОСОБА_4 формальним директором;

-статут ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД", затверджений рішенням учасника ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" №1 від 07.09.2018, до якого внесені завідомо неправдиві відомості щодо фактичного учасника підприємства ОСОБА_4 , який фактично не здійснював керування підприємством, та коду ведення економічної діяльності - 46.90. неспеціалізована оптова торгівля;

У подальшому ОСОБА_4 ,перебуваючи 10.09.2018 у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_9 , розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Маріупольська, буд. 13-А, підписав рішення № 1 учасника, реєстраційну картку та статут ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421).

Таким чином, шляхом внесення недостовірних даних в рішення № 1 учасника, статут ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (КОД ЄДРПОУ 42463421) реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи від 10.09.2018, до яких були внесені недостовірні дані про нібито формування ОСОБА_4 100% частки у статутному капіталі, який фактично не збирався ставати власником підприємства та здійснювати фінансово-господарську діяльність, місцезнаходження підприємства було створено на його ім`я нове підприємство ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421).

Після чого ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) організував 10.09.2018 реєстрацію підприємства ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421). Вказане підприємство було оформлено на ОСОБА_4 , який став його засновником та формальним директором.

У подальшому ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) подав державному реєстратору пакет установчих та реєстраційних документів ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421) для проведення державної реєстрації.

На підставі оформлених на ім`я ОСОБА_4 установчих та реєстраційних документів державним реєстратором 10.09.2018 проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421) за номером №15221020000039145, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. 4 Круговий, буд. 22/2.

У подальшому формальним директором ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (КОД ЄДРПОУ 42463421) відкриті банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 в АТ "ПУМБ", № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 в АТ «ПриватБанк, № 37515000381090, НОМЕР_13 , НОМЕР_14 в Казначейство України (ел. адм. подат.) та отримані ключі ЕЦП, необхідні для дистанційного управління банківськими рахунками, які передані ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження).

Таким чином ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), внесли завідомо неправдиві відомості до установчих та реєстраційних документів ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421), чим фактично досягли злочинної мети шляхом державної реєстрації 10.09.2018 ТОВ "ЗЕНТА ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42463421) за номером №15221020000039145, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. 4 Круговий, буд. 22/2.

За виконання вказаних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), отримали від ОСОБА_7 грошову винагороду в сумі 2000 гривень.

Ці дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 1 статті 295-1 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 835-VIII від 26 листопада 2015 року/ - як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

3.3. Крім того, ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), підшукав ОСОБА_4 для реєстрації на його ім`я суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи.

Восени 2018 року (більш точну дату та час слідством не встановлено) ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), надав згоду на реєстрацію на його ім`я підприємства розуміючи при цьому, що ним не буде здійснюватися фактичне керування підприємством ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069). ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), використовуючи копії документів (паспорту та індивідуального податкового номеру) ОСОБА_4 , підготував у невстановленому в ході досудового розслідування місці, проекти установчих документів, необхідних для проведення державної реєстрації в електронному вигляді, а ОСОБА_4 , власноручно підписав документи, які у подальшому були надані для проведення державної реєстрації та відкриття банківських рахунків. Так, ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), з відома ОСОБА_4 були підготовлені та складені наступні проекти установчих документів ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069):

-рішення № 1 учасника ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) від 07.09.2018 до якого внесені завідомо неправдиві відомості про створення підприємства з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності, формування статутного капіталу, визначення місцезнаходження юридичної особи та призначення ОСОБА_4 формальним директором;

-статут ТОВ "ЮНИКО", затверджений рішенням учасника ТОВ "ЮНИКО" №1 від 07.09.2018, до якого внесені завідомо неправдиві відомості щодо фактичного учасника підприємства ОСОБА_4 , який фактично не здійснював керування підприємством, та коду ведення економічної діяльності - 46.90, неспеціалізована оптова торгівля;

У подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи 10.09.2018 у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_9 , розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Маріупольська, буд. 13-А, підписав рішення № 1 учасника, реєстраційну картку та статут ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069).

Таким чином, шляхом внесення недостовірних даних в рішення № 1 учасника, статут ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) та реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи від 10.09.2018, до яких були внесені недостовірні дані про нібито формування ОСОБА_4 100% частки у статутному капіталі, який фактично не збирався ставати власником підприємства та здійснювати фінансово-господарську діяльність, місцезнаходження підприємства, було створено на його ім`я нове підприємство ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069).

Після чого ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) організував 10.09.2018 реєстрацію підприємства ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069). Вказане підприємство було оформлено на ОСОБА_4 , який став його засновником та формальним директором.

У подальшому ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) подав державному реєстратору пакет установчих та реєстраційних документів ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) для проведення державної реєстрації.

На підставі оформлених на ім`я ОСОБА_4 установчих та реєстраційних документів державним реєстратором 10.09.2018 проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) за номером № 15221020000039148, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. 4 Круговий, буд. 22/2.

У подальшому формальним директором ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) відкриті банківські рахунки № НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 в АТ «ПриватБанк, № НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 в Казначейство України (ел. адм. подат.) та отримані ключі ЕЦП, необхідні для дистанційного управління банківськими рахунками, які передані ОСОБА_7 .

Крім того,в ходіневстановленої досудовимрозслідуванням датита часу,але непізніше 20.07.2019 ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), з відома ОСОБА_4 були підготовлені та складені наступні проекти установчих документів ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069):

-акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) від 20.07.2019 до якого внесені завідомо неправдиві відомості про передачу ОСОБА_4 громадянину ОСОБА_10 100% частки у статутному капіталі ТОВ.

У подальшому ОСОБА_4 ,перебуваючи 20.07.2019 у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_11 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підписав акт приймання-передачі ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069).

На підставі оформленого акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) від 20.07.2019 державним реєстратором 05.08.2019 проведено державну реєстрацію зміни керівника та власника ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) з ОСОБА_4 на ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), повторно внесли завідомо неправдиві відомості до установчих та реєстраційних документів ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069), чим фактично досягли злочинної мети шляхом державної реєстрації 10.09.2018 ТОВ "ЮНИКО" (код ЄДРПОУ 42464069) за номером №15221020000039148, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, пров. 4 Круговий, буд. 22/2.

За виконання вказаних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), отримали від ОСОБА_7 грошову винагороду в сумі 2000 гривень.

Ці дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 2 статті 295-1 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 835-VIII від 26 листопада 2015 року/ - як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

4. Аналізуючи викладену вище версію, суд відзначає, що твердження про вчинення злочину саме ОСОБА_4 у наданому суду процесуальному документі викладені у такий спосіб, який не дозволяє визначити ані - власне характер інкримінованих йому дій, ані - бодай приблизні часові проміжки їх вчинення.

Менше з цим, відомості, що містяться у наданих процесуальних документах, дозволяють усвідомити, що остання з дій, які на переконання органів досудового розслідування та публічного обвинувачення є злочинними, за твердженнями цих органів була вчиненою не пізніше 20 липня 2019 року.

За такого при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності сутність вчиненого ним діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд визначає на підставі версії державного обвинувачення, за якою

Не пізніше 20 липня 2019 року той вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 2051 та частиною 2 статті 2051 КримінальногоКодексу України.

Таке дозволяє визначити початковим моментом перебігу строку давності в цьому випадку 20 липня 2019 року.

ІІ……Вирішуючи питання про ступінь тяжкості кваліфікованих за частиною 1. статті 205-1 та частиною 2 статті 205-1 Кримінального Кодексу України кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується ОСОБА_4 , суд враховує санкції цих норм та положення статті 12 цього Кодексу.

При цьому суд враховує, що з моменту вчинення стверджуваних кримінальних правопорушень як відповідні санкції, так й - норма статті 12 Кримінального Кодексу України - змінювались.

За такого при вирішенні питання про тривалість строків давності в цьому випадку суд керується й вимогами статті 5 цього Кодексу, відповідно до яких:

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Ці норми дозволяють вирішити питання про ступень тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких звинувачений ОСОБА_4 , таким чином.

1. На момент вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень діяла стаття 12 Кримінального Кодексу України в редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI, яка передбачала класифікацію кримінальних правопорушень на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Після вчинення цього кримінального правопорушення - 22 листопада 2018 року - був прийнятий Закон України № 2617-VIІІ"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", що набув чинності 01 липня 2020 року /надалі - Закон № 2617/. Цим законом передбачалось, зокрема, внесення змін до статті 12 Кримінального Кодексу України, а саме - запроваджував іншу класифікацію кримінальних правопорушень; відповідно до запровадженої цим законом класифікації кримінальні правопорушення поділялись на кримінальні проступки та злочини. При цьому цим законом в цілому передбачались менш тяжкі наслідки вчинення кримінальних проступків, ніж вчинення злочинів. Отже, Закон № 2617 становище особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, в цілому покращувалось.

За такого відповідно до приписів частини 2 статті 5 Кримінального Кодексу України норми статті 12 Кримінального Кодексу України в редакції Закону № 4025-VIвід 15 листопада 2011 року не можуть застосовуватись відносно кримінального правопорушення, у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_4 .

Таке доводить, що відносно ОСОБА_4 мають застосовуватись норми статті 12 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 2617/.

2. Далі, стосовно кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального Кодексу України суд відзначає таке.

2.1. Санкція частини 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України законом визначалась таким чином.

Станом на липень 2019 року /на початковий момент перебігу строку давності/ діяла частина 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України в редакції Закону України № 853-VІІІ від 26 листопада 2015 року /надалі - Закон № 853/, абзац другий якої (санкція цієї частини) передбачав основні покарання у вигляді:

-штрафу у розмірі від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-арешту на строк від 3 до 6 місяців;

-обмеження волі на строк до двох років.

06грудня 2019року бувприйнятий ЗаконУкраїни №361-IХ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" /надалі - Закон № 361/, підпунктом "е)" пункту "2)" статті 6 якого в абзац 2 частини 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України вносились зміни.

Відповідно до внесених змін, санкція частини 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України передбачала основні покарання у вигляді:

-штрафу у розмірі від п`яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-арешту на строк від 3 до 6 місяців;

-позбавлення волі на строк до трьох років.

Цей закон набув чинності 28квітня 2020року та на теперішній час є чинним.

Наведене доводить, що Закон № 361-ІХ посилює кримінальну відповідальність.

Відповідно до процитованих вище приписів статті 5 Кримінального Кодексу України за таких обставин в зв`язку із вчиненням стверджуваного злочину до особи могла бути застосована санкція частини 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України в редакції Закону № 853-VІІІ від 26 листопада 2015 року, максимальна з яких полягає у обмеженні волі строком на 02 роки.

2.2. Відповідно до приписів частини 2 статті 12 Кримінального Кодексу України /в редакції Закон № 2617, який, як доведено вище, в цьому випадку підлягає застосуванню/ за такого стосовно обставин цього кримінального провадження кримінальне правопорушення, передбачене частина 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у вигляді обмеження волі.

Отже, стосовно обставин цього кримінального провадження кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України слід вважати нетяжким злочином.

3. Далі, стосовно кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України суд відзначає таке.

3.1. Санкція частини 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України законом визначалась таким чином.

Станом на липень 2019 року /на початковий момент перебігу строку давності/ діяла частина 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 853/, абзац другий якої (санкція цієї частини) передбачав основні покарання у вигляді:

-штрафу у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-обмеження волі на строк від трьох до п`яти років.

06 грудня 2019 року був прийнятий Закон № 361/, підпунктом "е)" пункту "2)" статті 6 якого в абзац 2 частини 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України вносились зміни.

Відповідно до внесених змін, санкція частини 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України передбачала основні покарання у вигляді:

-штрафу у розмірі від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Цей закон набув чинності 28квітня 2020року та на теперішній час є чинним.

Наведене доводить, що Закон № 361-ІХ посилює кримінальну відповідальність.

Відповідно до процитованих вище приписів статті 5 Кримінального Кодексу України за таких обставин в зв`язку із вчиненням стверджуваного злочину до особи могла бути застосована санкція частини 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України в редакції Закону № 853-VІІІ від 26 листопада 2015 року, максимальна з яких полягає у обмеженні волі строком на 05 років.

2.2. Відповідно до приписів частини 2 статті 12 Кримінального Кодексу України /в редакції Закон № 2617, який, як доведено вище, в цьому випадку підлягає застосуванню/ за такого стосовно обставин цього кримінального провадження кримінальне правопорушення, передбачене частина 1 статті 2051 Кримінального Кодексу України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у вигляді обмеження волі.

Отже, стосовно обставин цього кримінального провадження кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України слід вважати нетяжким злочином.

ІІІ……Вирішуючи питання щодо тривалості строків давності у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення ОСОБА_12 , суд виходе з приписів частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 цієї статті у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, строк давності становить три роки.

Таке доводить, що в цьому випадку строк давності притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності сплив 20 липня 2022 року.

Б. Щодо неухилення обвинуваченого від слідства та суду.

Матеріали справи поза розумним сумнівом свідчать, що під час здійснення цього кримінального провадження ОСОБА_4 не вчиняв дій, які могли бути кваліфікованими, як ухилення від слідства або суду.

В. Щодо невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості.

Відповідно до частини 3 статті 49 Кримінального Кодексу України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

В зв`язку з цим суд відзначає, що з матеріалів справи вбачається, що після 20 липня 2019 року ОСОБА_4 не вчиняв злочинів.

Таке доводить, що в цьому випадку перебіг давності не переривався.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

1. Відповідно до статті 286 Кримінального Процесуального Кодексу України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотання сторони кримінального провадження

Відповідно до частини 2 статті 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Ці норми дозволяють вирішити заявлене захистом клопотання таким чином.

2. Встановлені судом обставини доводять, що в цьому випадку з моменту вчинення стверджуваного злочину до моменту розгляду клопотання судом встановлені у частині 1 статті 49 Кримінального Кодексу України строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності в зв`язку із вчиненням вказаних автором обвинувального акту діянь сплинули.

3. Про наслідки звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 освічений.

Також йому роз`яснено його право на розгляд справи у повному обсязі та можливість під час такого розгляду за наявності до того підстав бути визнаним невинуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

Але таким правом підозрюваний скористатись не побажав та наполягав на задоволенні клопотання прокурора про закриття провадження у справі.

Отже, клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності в зв`язку із спливом строків давності слід задовольнити, звільнити того від кримінальної відповідальності, а провадження у справі відносно нього - закрити.

Керуючись ст.ст. 369-372, 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, що передбачені частиною 1 статті 2051; частиною 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 835-VIII від 26 листопада 2015 року/

та закриття кримінального провадження № 12023150000000352

Кримінальне провадження № 12023150000000352 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачені частиною 1 статті 2051; частиною 2 статті 2051 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону № 835-VIII від 26 листопада 2015 року/ - закрити.

Ухвала може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.

Головуючий суддя = ОСОБА_15 =