Рішення

від 15.12.2023 по справі 495/12809/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/12809/23

Номер провадження 2/495/6007/2023

15 грудня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровьский цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Старокозацької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просила суд визначити позивачу додатковий строк у два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати, за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 5,97 га, розташовану на території Новоцаричанської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 064469, кадастровий номер 5120885200:01:002:0640..

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 064469, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,97 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120885200:01:002:0640.

Позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , що підтверджується, витягом про реєстрацію в Спадковому майні за № 16686389 від 08.10.2008 року та копією заповіту посвідченого секретарем Новоцаричанської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області від 03 вересня 2008 року, та зареєстровано в реєстрі № 152.

Для оформлення спадкових прав на земельну ділянку бабусі позивач звернулась до державного нотаріуса, що підтверджується копією заяви до Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області, від 22 січня 2020 року через адвоката, але з невідомих їй причин заява не була належним чином прийнята та не було заведено спадкову справу, у зв`язку зі своєю юридичною необізнаністю про те, що заяву не було зареєстровано та відповідно пропущено строк для прийняття спадщини позивачка дізналась нещодавно.

До того ж постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Від спадщини позивач не відмовляється. Інших спадкоємців, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає.

Факт належності земельної ділянки померлій ОСОБА_2 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 064469, відповідно до «Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди Розділу 1 записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб» зареєстровано державний акт за кадастровим номером 5120885200:01:002:0640 на ОСОБА_2 на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області під № 287/15, виданий на підставі розпорядження райдержадміністрації Білгород-Дністровського району Одеської області від 11 червня 2003 року № 807/2003. Площа земельної ділянки становить 5,97 га. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач у судове засідання не з`явилася подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій зазначив, що просить суд розглянути справу без участі представника сільської ради на підставі наявних у суду матеріалів, позовні вимоги підтримують.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.12.2019 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельної ділянки, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 064469, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,97 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120885200:01:002:0640. Вказане підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 064469 від 17.09.2004 року.

У своєму заповіті, посвідченому 03.09.2008 року секретарем Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області, ОСОБА_2 зробила наступне розпорядження: «земельну ділянку площею 5,97 га, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області я заповідаю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .».

Після укладення шлюбу ОСОБА_3 змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 25 січня 2009 року Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №01.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до абз. 16 п.2 вказаного вище листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 19 п. 2 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, відповідно до ст.ст. 1223 ЦК України позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом на земельну ділянку, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,97 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120885200:01:002:0640..

Як вбачається зі змісту позову, позивач як спадкоємець за заповітом у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки для оформлення спадкових прав звернулася за допомогою до адвоката, внаслідок дій якого заява позивача про прийняття спадщини залишилася не зареєстрована.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до правової позиції зазначеної в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Враховуючи обставини справи, наявність заповіту на користь позивача як спадкоємця майна померлої, відсутність відомостей в матеріалах справи про те, що нотаріус повідомляв спадкоємця за заповітом про відкриття спадщини, недобросовісних дій адвоката, внаслідок чого не була заведена спадкова справа після смерті спадкодавця, тому суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, і приходить до висновку, що позов в частині визначення додаткового строку є обґрунтованим та законним, а тому підлягає задоволенню, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись положеннями частини 1 статті 188 ЦПК України позивач об`єднав в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Так, як вказувалось вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , яка склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_5 спадкове майно у вигляді земельної ділянки, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 064469, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,97 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120885200:01:002:0640.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із положеннями ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім правочином, який дійсний за умови додержання встановленої законом форми та змісту. Отже, на заповіт, як односторонній правочин розповсюджуються загальні норми цивільного законодавства стосовно підстав та наслідків визнання недійсності правочинів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 п. «г» ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки,в тому числі, на підставі прийняття спадщини.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що спадкодавець була власником земельної ділянки та позивач має право на її спадкування, як спадкоємець за заповітом, однак в позасудовому порядку позбавлена можливості її оформити, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 211, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк у два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 5,97 га, розташовану на території Новоцаричанської сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД № 064469, кадастровий номер 5120885200:01:002:0640.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач Старокозацька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Старокозаче, вул. Соборна, 34, код ЄДРПОУ 04378020).

Суддя Н.Д. Анісімова