Ухвала

від 26.12.2023 по справі 466/2598/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2598/19

Провадження № 2-с/466/222/23

У Х В А Л А

«26» грудня 2023 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/2598/19

В С Т А Н О В И В :

22 грудня 2023 року на адресу суду поступила заява ОСОБА_1 , в якій вона просить суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 28 березня 2019 року у справі № 466/2598/19.

В обґрунтування заяви заявник вказує, що заявлені вимоги ЛКП «Рясне -403» є необґрунтованими. Вона, ОСОБА_1 , з 2016 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а тому не є споживачем послуг, що надаються ЛКП «Рясне 403». Фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Вважає, що між сторонами наявний спір про право. Відтак, просить скасувати судовий наказ від 28 березня 2019 року у справі № 466/2598/19.

Крім того, просила визнати поважною причину пропуску та поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу, оскільки за місцем реєстрації вона не проживає та копію судового наказу від 28 березня 2019 року вона не отримувала.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, матеріали додані до неї, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 березня 2019 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/2598/19 видано судовий наказ, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ЛКП «Рясне -403» заборгованість за житлово комунальні послуги у розмірі 8 345,96 грн. за період з 01.01.2018 по 01.03.2019, а також 192,10 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно з ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього кодексу.

У пункті 3 частини 5 статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Заява боржника про скасування судового наказу, яка подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстави для поновлення строку для подання цієї заяви. ( ч. 2 ст. 171 ЦПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу із спливом понад 4 роки з моменту його видачі судом та не надала жодних доказів на підтвердження доводів, які викладені у заяві.

Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки боржником не наведено ґрунтовних поважних причин пропуску строку, в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання та повертає заяву про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 44, 160, 167, 170, 171, 258-261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 28 березня 2019 року у справі №466/2598/19 за заявою Львівського комунального підприємства "Рясне -403" про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28 березня 2019 року у справі №466/2598/19 за заявою Львівського комунального підприємства "Рясне -403" про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за житлово комунальні послуги - повернути заявнику без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська