Рішення

від 25.12.2023 по справі 910/14288/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.12.2023Справа № 910/14288/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Будівельна Компанія СБС2000»

про витребування майна та стягнення 114 161, 83 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.12.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про витребування майна та стягнення 114 161, 83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2023.

16.10.2023 від Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 16.10.2023 уповноважені представники позивача та відповідача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 30.10.2023.

У судовому засіданні 30.10.2023 представник позивача надали усні пояснення по справі, уповноважені представники відповідача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 було відкладено розгляд справи на 27.11.2023.

У судове засідання 27.11.2023 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.12.2023.

В судовому засіданні 25.12.2023 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, уповноважені представники відповідача не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 між Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - Позивач/Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Будівельна Компанія СБС2000» (далі - Відповідач/Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № K2S4FLOWWSQK7-1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк зобов`язується набути у власність предмет лізингу(майно) та передати його в користування Лізингоодержувачу на строк, що зазначений в Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим Договором. Відповідно до умов Договору Лізмнгодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмети лізингу1, а саме; марка - Renault, модель - Lodgy, серійний номер - НОМЕР_3, рік виробництва - 2021.

Згідно п. 1.2 Строк Лізингу 36 місяців, що обчислюється з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Майна.

Сторони погодили, Винагороду за користування Майном у розмірі 7 ( сім ) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році.

Для здійснення Лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим Договором Банком було відкрито рахунок ІВАН UAH НОМЕР_2 НОМЕР_4.

Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили те, що вартість майна разом з ПДВ становить 541 762, 40 грн.

26.10.2021року між Позивачем та Відповідачем було складено Акт приймання майна на відповідальне зберігання.

29.10.2021 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг майно.

Як зазначає позивач, він свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до п 2.1.1 Договору загальна вартість Майна становить 541 762.40 грн. яка складається: з:

- авансового платежу Лізингоодержувача в рахунок викупу Майна, що становить 103 976.6 грн. та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього Договору;

- залишку суми вартості переданого Лізингоодержувачу Майна у розмірі 415 906.4 грн.

- вартості збору на обов`язкове державне пенсійне страхуванни під час першої державної реєстрації легкових автомобілів у розмірі 20 379.4 грн. на дату укладання цього Договору вартості оформлення Майна в органах державної реєстрації у розмірі 1500 грн.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили розмір, структуру, строки сплати лізингових платежів встановлюються ц Договором і Додатком № 2 до нього, та включають:

- 2.2.1. Разова винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по Договору: у розмірі 1.5 % від вартості Майна на дату укладення цього Договору, зазначеної в п.2.1 Договору, що становить 8 126.44 грн. та підлягає сплаті одноразово разом зі сплатою авансового платежу, передбаченого и.2.1. 1. 1 Договору.

- 2.2.2. Щомісячна винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по Договору, у розмірі 0,37 % від вартості Майна, передбаченої п.2.1 цього Договору; на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з Додатком № 2.

- 2.2.3. Винагорода за користування Майном у розмірі 7.00 % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з Додатком № 2.

В порушення умов Договору Відповідач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість.

Крім того, Лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим. у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди.

Останній лізинговий платіж Лізингоодержувач здійснив 31.03.2023. Після цього лізингові платежі Відповідачем не вносилися, підтвердженням чого є надана позивачем виписка по рахунку.

26.10.2022 року за Лізингоодержувачу було надіслано «повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу на адресу реєстрації.

Відповідно до п.11.1. Договору лізингу будь - яке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, який може час від часу повідомляти в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.1.1 Договору лізингу цей договір підлягає розірванню за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) днів.

Як зазначає позивач, у термін до 20.09.2022 року лізингоодержувач зобов`язаний був повернути банку лізингове майно за актом приймання - передачі.

Станом на дату подання даного позову майно за Договором лізингу не повернуте, місце знаходження транспортного засобу Позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами Відповідач не сплатив.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 1201-ІХ після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса, у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.

У разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 1201-ІХ).

З урахування викладеного вище, оскільки Договір про фінансовий лізинг про фінансовий лізинг припинив свою дію, а відповідач, у зазначені в листі строки, об`єкт лізингу позивачу не повернув, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування у Відповідача та передання транспортного засобу Позивачу.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку також про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у вигляді 85 125,04 гри. - несплачене відшкодування частини вартості предмету, лізингу, за фактичний строк користування, 15 121,51 грн. - заборгованості з винагороди за користування предметом лізингу, 13915,28 грн. - заборгованості з винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу, що разом становить 114 161,83 грн. з огляду на наступне.

Правовідносини в цій справі виникли за договором фінансового лізингу, до яких згідно з частинами 2 та 3 статі 806 Цивільного кодексу України застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України та законом.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом наведених норм, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, а обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, а неправомірно.

Правові наслідки порушення умов договору оренди майна визначені відповідними нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 2 частини 4 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити в останньому періоді, що передує періоду невиконання зазначеного обов`язку, в розрахунку за кожний день такого невиконання, за час невиконання, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СБС2000» (Україна, 03142, місто Київ, ВУЛИЦЯ КРЖИЖАНОВСЬКОГО, будинок 3; ідентифікаційний код 38893284) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; код 14360570) заборгованість у розмірі 114 161 (сто чотирнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 83 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 838 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 86 коп.

3.Витребувати у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СБС2000» (Україна, 03142, місто Київ, ВУЛИЦЯ КРЖИЖАНОВСЬКОГО, будинок 3; ідентифікаційний код 38893284) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; код 14360570) транспортний засіб марка - Renault, модель - Lodgy, серійний номер - НОМЕР_5, рік виробництва - 2021 з видачею номерних знаків НОМЕР_1 .

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 27.12.2023.

Суддя І.В. Алєєва