Ухвала

від 27.12.2023 по справі 911/3820/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" грудня 2023 р. Справа № 911/3820/23

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали заяви

Дочірнього підприємства "АВТОМАЗ-УКРАЇНА" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 42-А, код ЄДРПОУ 32376626)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШИНКОМПЛЕКТ" (08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 2, код ЄДРПОУ 42667440)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 31365,18 грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)

встановив:

Дочірнє підприємство "АВТОМАЗ-УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШИНКОМПЛЕКТ" заборгованості у розмірі 31365,18 грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником прийнятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до пункту 3 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність заявлених вимог.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Із поданої заявником до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги Дочірнього підприємства "АВТОМАЗ-УКРАЇНА" ґрунтуються на належним чином оформлених між сторонами актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1738-зОР4 від 24.12.2021 та № 1760-зОР4 від 29.12.2021, за умовами яких, заявником було надано боржнику послуги з ТО та передпродажної підготовки транспортних засобів на загальну суму 31 365,18 грн.

Таким чином заявником не виконано вимоги пункту 3 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України щодо надання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу, оскільки заявником не надано доказів існування договору, укладеного в письмовій (у тому числі електронній) формі (підписаного сторонами), за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Суд звертає увагу заявника, що вимоги частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України передбачають саме видачу наказу за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, а не за договором, що укладений у спрощений спосіб.

З огляду на наведене вбачається, що подана Дочірнім підприємством "АВТОМАЗ-УКРАЇНА" заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, що в силу пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до частини другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно із частиною другою статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву, яка не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Відповідно до частини першої статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 148, 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити Дочірньому підприємству "АВТОМАЗ-УКРАЇНА" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШИНКОМПЛЕКТ" заборгованості у розмірі 31365,18 грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 27.12.2023