Рішення

від 21.12.2023 по справі 927/1428/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1428/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВР

код ЄДРПОУ 38013854; вул. Старосільська, 1, м. Київ, 02125

до відповідача: Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

код ЄДРПОУ 04412751; вул. Дружби, б.33, с. Іванівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562

предмет спору: про стягнення 2 302 324,65 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Донченко Р.В.

У судовому засіданні 21.12.2023 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВР подано позов до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про стягнення 2 302 324,65 грн, з яких 2 287 907,70 грн основного боргу, 12 536,48 грн пені, 1880,47 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору №74 від 12.06.2023 на виконання робіт з капітального ремонту проїзної частини вулиці Шкільна в с. Количівка Чернігівського району Чернігівської області (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2023 о 10:00 год. Також даною ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 20.10.2023, надіслана позивачу та відповідачу в їх електронний кабінет, доставлена сторонам 20.10.2023, про що свідчать довідки Господарського суду Чернігівської області.

Відповідач не скористався правом на подання у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву.

Натомість 15.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання, що сформовано в Електронному суді 15.11.2023, а 16.11.2023 надійшло поштовим зв`язком, у якому просить суд зупинити провадження у справі №927/1428/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №620/14472/23 за позовом Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ Будівельна компанія ВР, про визнання протиправним та скасування висновку. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області дійшло висновку, що Іванівською сільською радою в порушення підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилено тендерну пропозицію ТОВ Будівельна компанія ВР, як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Іванівською сільською радою була подана відповідна позовна заява, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 відкрито провадження у справі №620/14472/23. На думку відповідача, п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України є нормою імперативної дії, якою встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку встановлення судом об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

У підготовче засідання 16.11.2023 прибув повноважний представник позивача.

Відповідач не скористався правом на участь у підготовчому засіданні, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Представник позивача заперечив щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, за своєю правою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі із причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Визначальним фактором є наявність доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та встановлення об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи є визначальними для вирішення заявленого клопотання.

Відповідач у заяві стверджує про неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи №620/14472/23, що розглядається Чернігівським окружним адміністративним судом.

На думку суду, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, справа №620/14472/23 не є пов`язаною із даною справою, відтак підстави для зупинення провадження в даній справі, на підставі п.5 частини 1 статті 227 ГПК України, відсутні.

Суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 05.12.2023 на 10:30, про що представник позивача повідомлений під розписку, на адресу відповідача направлено ухвалу повідомлення від 16.11.2023.

У підготовче засідання 05.12.2023 учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином; заяв та клопотань від сторін не надходило.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.12.2023 на 11:00, про що на адреси позивача та відповідача направлено ухвалу повідомлення від 05.12.2023.

У судове засідання 05.12.2023 прибув повноважний представник позивача.

Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Додаткових заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Згідно з ч.9 ст. 165, ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та оцінивши подані докази, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступне.

12.06.2023 року між ТОВ Будівельна компанія ВР (надалі підрядник, позивач) та Іванівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (надалі замовник, відповідач) був укладений Договір №74 (надалі договір).

Відповідно до ч.1.1 у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується на власний ризик своїми та/або залученими (у разі залучення субпідрядних організацій) силами і засобами виконати роботи "Капітальний ремонт проїзної частини вулиці Шкільна в с. Количівка Чернігівського району Чернігівської області" (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) відповідно до технічного завдання та кошторисної документації в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов`язується прийняти закінчений будівництвом об`єкт та сплатити вартість робіт.

Як зазначає позивач, вказаний договір був укладений за результатами проведеної публічної закупівлі, оголошеної в системі закупівель «Рrozzorо» (номер оголошення UA-2023-05-16-009588-а).

Згідно з п. 3.1. договору ціна договору становить 1 912 210,16 гривень без ПДВ, окрім цього ПДВ 382 442,03 грн, разом загальна ціна пропозиції складає 2 294 652,19 грн з урахуванням ПДВ.

Фінансування за даним договором здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору підставою для проведення розрахунків за надані послуги є підписання Сторонами в установленому порядку «Актів приймання наданих будівельних послуг» (форма № КБ - 2в) та «Довідки про вартість виконаних робіт та витрат» (форма № КБ - 3), складених у відповідності з положенням чинних стандартів з ціноутворення та в межах вартості, визначеної в договірній ціні.

Після здійснення приймання виконаних робіт замовник проводить оплату за фактично виконані роботи. Замовник має право відмовитися від підписання форм КБ-2в, КБ-3 у разі допущення Підрядником помилок, неточностей щодо їх складання та/або відсутності у них відомостей, наявність яких передбачена формою зазначених документів.

Відповідно до пункту 4.2. договору замовник проводить оплату за виконані роботи протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання документів, вказаних в п.4.1 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно з діючим порядком за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків на рахунок замовника.

Строк надання послуг: до 31.10.2023, з правом передчасного виконання. (Відповідно до календарного графіку виконання робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення робіт, передбачених даним договором.) Календарний графік виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору, складає підрядник та передає його замовнику до початку виконання робіт (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 12.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2023, а у разі невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач виконав свої зобов`язання, передбачені Договором, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 року (ф. КБ-3) та Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року (ф.КБ-2в) від 19.09.2023, підписаною сторонами без зауважень.

Вартість фактично виконаних робіт відповідно до підписаної Сторонами Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3) та Акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) становить 2 287 907,70 грн. разом з ПДВ.

Як зазначає позивач, відповідач не здійснив оплату виконаних ним робіт у строк, обумовлений договором.

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо сплати боргу за виконані роботі, шляхом направлення на адресу Відповідача листа-вимоги від 04.10.2023 №768 про сплату заборгованості в розмірі 2 287 907,70 грн, встановивши строк для оплати заборгованості за договором протягом 3-х робочих днів з моменту отримання даної вимоги.

Станом на дату складання цієї позовної заяви відповідач заборгованість в розмірі 2 287 907,70 грн позивачу не сплатив, що стало підставою для нарахування 12 536,48 грн пені за період з 04.10.2023 по 13.10.2023 та 1880,47 грн 3% річних за період з 04.10.2023 по 13.10.2023 та підставою для звернення позивача за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.

Матеріально-правовою підставою заявленого позову є невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати вартості виконаних робіт. До обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, належить наявність між сторонами договірних правовідносин; факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати вартості виконаних робіт, що стало підставою для нарахування пені та трьох відсотків річних.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог ч. ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що договір №74 від 12.06.2023, додатки до нього, підписані сторонами, скріплені їх печатками, що свідчить про набрання договором чинності.

Договір не розірвався, у судовому порядку недійсним не визнавався.

Із змісту договору випливає, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини підряду.

За приписами ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу в установленому договором порядку та розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч.1,2 ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з п.1 ч.1 ст.889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт. Замовник прийняв роботу, виконану підрядником, без зауважень.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник проводить оплату за виконані роботи протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання документів, вказаних в п.4.1.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 року (ф. КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року (ф.КБ-2в) підписані сторонами 19.09.2023.

Отже, останнім днем, коли відповідач зобов`язаний був здійснити оплату виконаних позивачем робіт згідно умов договору є 03.10.2023.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач в обумовлені договором строки виконав свої зобов`язання за договором та оплатив вартість робіт у сумі 2 287 907,70грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 287 907,70грн заборгованості по оплаті вартості робіт за договором №74 від 12.06.2023 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по договорам, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 536,48 грн пені за період з 04.10.2023 по 13.10.2023 та 1880,47 грн 3% річних за період з 04.10.2023 по 13.10.2023.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних робіт. Прострочення виконання відповідачем зобов`язань виникло з 04.10.2023.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасне здійснення розрахунків зі своєї вини при наявності бюджетних призначень на ці цілі, Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем за договором, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 536,48 грн пені за період з 04.10.2023 по 13.10.2023 та 1880,47 грн 3% річних за період з 04.10.2023 по 13.10.2023 є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доказами в справі, відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас докази, відповідно до ст.76-79 ГПК України, повинні бути:

- належними, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

- допустимими підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

- достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи;

- вірогідними наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За частинами 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано заперечень щодо наявності заявленої до стягнення заборгованості, її розміру, не подано доказів про відсутність боргу та про те, що заборгованість є меншою.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у сумі 2 302 324,65 грн, з яких 2 287 907,70 грн основного боргу, 12 536,48 грн пені, 1880,47 грн 3% річних.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даної позовної заяви позивачем сплачено 34 534,88грн судового збору згідно з платіжною інструкцією №854 від 13.10.2023.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 34 534,88грн.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751; вул. Дружби, б.33, с. Іванівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВР (код ЄДРПОУ 38013854; вул. Старосільська, 1, м. Київ, 02125) 2 287 907,70 грн основного боргу, 12 536,48 грн штрафних санкцій, 1 880,47 грн три відсотка річних, 34 534,88 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення виготовлено 27.12.2023.

Суддя В.В. Моцьор