Постанова

від 14.12.2023 по справі 927/885/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 927/885/17 (927/485/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,

за участю представників:

Акціонерного товариства "Полікомбанк" - Смосюка С.М.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" - Висіцької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полікомбанк" за вх. № 7801/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуюча), Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.,

та на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023

у складі судді Сидоренка А.С.

у справі № 927/885/17 (927/485/19)

за позовом Акціонерного товариства "Полікомбанк"

до Державного реєстратора Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко Олени Анатоліївни (відповідач-1),

Державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананка Костянтина Вікторовича (відповідач-2),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" (відповідач-3),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Олліт" (відповідач-4),

Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка" (відповідач-5),

Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (відповідач-6),

про скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна,

в межах справи № 927/885/17

за заявою Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк"

до Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

На розгляд суду поставлено питання можливості/неможливості визнання незаконними дій державних реєстраторів та скасування чотирьох рішень про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також визнання недійсними чотирьох договорів купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених судами обставин у справі про банкрутство за позовом кредитора боржника, який не був стороною спірних правочинів та вважав, що за рахунок цього нерухомого майна (предмети спірних договорів купівлі-продажу) зможе одержати задоволення своїх кредиторських вимог - фактично позов про наповнення ліквідаційної маси.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

1. 09.09.1993 між Фондом державного майна України (Продавцем) та організацією орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" (Покупцем) був укладений договір купівлі-продажу майна державного підприємства, згідно з умовами якого Покупець придбав частку державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, і відповідно до договору оренди між цими ж сторонами від 29.10.1992 № Д-1399 було передано організації орендарів в тимчасове платне користування з правом викупу.

2. Сума цього договору купівлі-продажу відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" складає 169 563 000 карбованців.

3. Акт оцінки і ціна об`єкту приватизації затверджені наказом Фонду державного майна України від 17.08.1993 за № 5-ДУ. Цей акт є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу.

4. Право власності на майно, вказане в акті оцінки об`єкта приватизації, за даним договором купівлі-продажу переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна (п. 6 договору від 09.09.1993).

5. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Після цього договір підлягає реєстрації в місцевому виконавчому органі в місячний строк (п. 15 договору від 09.09.1993).

6. Договір купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993 був посвідчений нотаріально Пилипенко Н.С., державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори, та зареєстрований в реєстрі за № 1-5658.

7. Крім того, даний договір був зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів 01.10.1993 за № 3.

8. Отже, сторони вказаного договору передбачили, що Покупець - організація орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" - набуває права власності на майно, перелік якого зазначений в акті оцінки об`єкта приватизації, лише з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, що кореспондується із чинним на той час законодавством (стаття 128 Цивільного кодексу УРСР).

9. Суд апеляційної інстанції зауважив, що право власності на майно, вказане в акті оцінки об`єкта приватизації, у організації орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", могло виникнути виключно з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

10. На підставі вказаного вище договору та Акту приймання-передачі від 05.11.1993 Фондом державного майна України було видано організації орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" Свідоцтво про власність від 12.11.1993 П-99 на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка".

11. Як встановлено судами, ані вказаного акту оцінки об`єкта приватизації, ані акту приймання-передачі майна учасниками справи до суду подано не було.

12. У Свідоцтві про власність від 12.11.1993 П-99 також відсутній перелік майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка".

13. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що з договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993, Свідоцтва про власність від 12.11.1993 П-99 неможливо встановити, яке майно входило до цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" на дату укладення договору купівлі- продажу від 09.09.1993, так само як і те, яке саме майно було предметом цього договору.

Також з цих документів неможливо встановити, чи перейшло право власності та на яке конкретно майно до організації орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" на підставі договору купівлі-продажу частки майна державного підприємства від 09.09.1993.

14. Суд першої інстанції зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 у справі № 3/372-30/328 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Фонду державного майна України та Закритого акціонерного товариства Виробничо-торгової фірми "Сіверянка" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" від 09.09.1993 в частині, що стосується гуртожитку по вул. Шевченка, 246-А в м. Чернігові та зобов`язання ЗАТ ВТФ "Сіверянка" передати гуртожиток у комунальну власність, було встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 05.11.1993 Фонд державного майна України передав, а організація орендарів прийняла викуплену нею частку державного майна цілісного майнового комплексу за договором, сплативши 70 203 000 крб. Переказ решти коштів підтверджується приватизаційним платіжним дорученням-ордером від 29.10.1993 № 1191.

У відповідній постанові судом встановлено, що 12.11.1993 Фондом державного майна України було видано організації орендарів свідоцтво про право власності на викуплену нею частку державного майна цілісного майнового комплексу за реєстраційним номером П-99. Таким чином, спірний гуртожиток перейшов у власність організації орендарів, яка згідно з розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 № 223-р була зареєстрована як Акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Сіверянка", правонаступником якої є Закрите акціонерне товариство виробничо-торгова фірма "Сіверянка". При перетворенні організації орендарів на Акціонерне товариство до статутного фонду останнього було включено спірний гуртожиток.

15. Свідоцтво про власність за реєстраційним номером П-99 було видано організації орендарів саме на викуплену нею частку державного майна цілісного майнового комплексу;

правонаступником організації орендарів, яка згідно з розпорядженням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 223-р від 28.12.1993 була зареєстрована як Акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Сіверянка", є Закрите акціонерне товариство Виробничо-торгова фірма "Сіверянка".

16. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 18.10.1993 № 234 організації орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" надано в оренду строком на 5 років земельні ділянки по вул. Малиновського, 36, загальною площею 11,79 га, в т.ч.: площею 3,87 га, виробнича база; площею 1,57 га, господарське подвір`я; площею 5,67 га, житловий фонд; площею 0,18 га, зелена зона; площею 0,50 га, багаторічні насадження.

17. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.10.2001 № 250 затверджено площі земельних ділянок, наданих в користування ЗАТ ВТФ "Сіверянка", зокрема, по вул. Малиновського, 36 площею 11,7059 га, в т.ч.: під спорудами промисловості - 1,3505 га; під об`єктами транспорту - 0,2835 га; під спорудами громадського призначення - 0,0184 га; під спорудами комерційного призначення - 0,0289 га; під об`єктами технічної інфраструктури - 0,1596 га; під спорудами житла - 0,4839 га; під спорудами спорту, відпочинку - 0,1215 га; під благоустроєм - 2,0181 га; під зеленими насадженнями - 5,8838 га;інші відкриті землі - 1,3577 га.

18. Рішенням Чернігівської міської ради від 01.12.2006 ЗАТ ВТФ "Сіверянка" продовжено строк короткострокової оренди земельної ділянки площею 11,706 га по вул. Малиновського, 36 для обслуговування об`єктів промислового призначення строком на 5 років.

19. 08.02.2007 між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та ЗАТ ВТФ "Сіверянка" (Орендарем) був укладений договір оренди земельних ділянок, згідно з умовами якого Орендар прийняв у строкове платне користування на 5 років, зокрема, земельну ділянку площею 11,5801 га для обслуговування об`єктів промислового призначення по вул. Малиновського, 36.

20. Цей договір був зареєстрований у Чернігівській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис 08.02.2007 № 112.

21. Рішенням Чернігівської міської ради від 04.02.2008, враховуючи матеріали інвентаризації, припинено право короткострокової оренди ЗАТ ВТФ "Сіверянка" земельною ділянкою площею 11,5801 га по вул. Малиновського, 36 за згодою орендаря.

22. Відповідні зміни щодо припинення права оренди ЗАТ ВТФ "Сіверянка" земельної ділянки площею 11,5801 га були внесені до договору оренди земельних ділянок від 08.02.2007 додатковою угодою від 08.04.2008.

23. 04.02.2008 між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та ЗАТ ВТФ "Сіверянка" (Орендарем) був укладений договір оренди земельних ділянок № 112, згідно з умовами якого Орендар прийняв у строкове платне користування на 5 років земельні ділянки площею 8,9469 га,

в т.ч.: площею 4,3315 га для експлуатації житлового фонду; із них:

площею 3,2723 га, контур 3; площею 0,5911 га, контур 4; площею 0,4671 га, контур 5;

площею 4,6154 га для експлуатації будівель і споруд промислового призначення із них:

площею 4,4034 га, контур 1; площею 0,2120 га, контур 2; площею 1,6397 га, в т.ч.: площею 1,6129 га для експлуатації будівель і споруд промислового призначення; площею 0,0268 га для експлуатації будівель і споруд комерційного призначення із них: площею 0,0172 га, контур 1; площею 0,0096 га, контур 2.

24. Цей договір був зареєстрований у Чернігівській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис 04.02.2008 № 112, а також у Чернігівському міському відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 26.03.2008 № 040883000121.

25. Наказом Фонду державного майна України від 16.02.2010 № 219 скасовані свідоцтва про власність, видані центральним апаратом Фонду державного майна України, в т.ч. і свідоцтво від 12.11.1993 П-99, видане Швейній фабриці "Сіверянка".

26. Підставою для видачі такого наказу вказано необхідність приведення у відповідність до чинного законодавства нормативно-правових актів та документів, виданих Фондом, та виявлення свідоцтв про власність, виданих з перевищенням повноважень Фонду державного майна України.

27. Тобто, ЗАТ ВТФ "Сіверянка" втратило право власності на частину державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", що було ним викуплене на підставі договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993.

28. Суд першої інстанції зазначив, що 04.05.2016 між ПАТ ВТФ "Сіверянка" та ТОВ "Сівертекс" був укладений договір оренди № 04/05/16, згідно з умовами якого ПАТ ВТФ "Сіверянка" передало в строкове платне користування ТОВ "Сівертекс" приміщення згідно із списком приміщень (будівель) за місцем розташування: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, строком на 2 роки та 11 місяців, починаючи з 30.06.2016.

29. Згідно з додатком до даного договору в оренду були передані: деревообробний цех площею 220,10 м2; склад площею 842,80 м2; склад площею 454,51 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 2 009,28 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 1 902,40 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 2 420,94 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 4 756,58 м2.

30. 30.06.2016 сторонами даного договору оренди був підписаний акт приймання-передачі майна в орендне користування.

31. Згідно з додатковою угодою від 19.07.2016 № 2 до договору оренди від 04.05.2016 № 04/05/16 ПАТ ВТФ "Сіверянка" передало в строкове платне користування ТОВ "Сівертекс" приміщення згідно зі списком приміщень (будівель) за місцем розташування: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, а саме: деревообробний цех площею 220,10 м2; склад площею 842,80 м2; склад площею 454,51 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 2 009,28 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 1 902,40 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 2 420,94 м2; виробниче приміщення (будівля) площею 4 756,58 м2; склад площею 541,5 м2; котельня площею 580,92 м2; адміністративна будівля площею 840,74 м2; будівля з автомобільними боксами площею 1 474,36 м2; будівля площею 96,0 м2; будівля площею 128,3 м2; будівля площею 43,7 м2; господарська будівля площею 136,3 м2.

32. 19.07.2016 сторонами даного договору оренди був підписаний акт приймання-передачі майна в орендне користування.

33. Як стверджує ТОВ "Сівертекс", на момент укладення вищевказаного договору оренди нерухомого майна ТОВ "Сівертекс" не перевіряло наявність права власності на таке майно у ПАТ ВТФ "Сіверянка".

34. 27.03.2017 між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та ТОВ "Сівертекс" (Орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки № 4341, згідно з умовами якого Орендар прийняв у строкове платне користування до 04.04.2019 земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:016:0191) в м. Чернігові по вул. Малиновського, 36 площею 4,8704 га для експлуатації нежитлових будівель промислового використання.

35. 11.04.2017 ТОВ "Сівертекс" зареєструвало право оренди за договором оренди земельної ділянки від 27.03.2017 № 4341 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

36. Відповідно до листа Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 24.09.2014 КП "Чернігівське МБТІ" повідомило ПАТ ВТФ "Сіверянка" про відсутність станом на 31.12.2012 зареєстрованого права власності на будь-які об`єкти нерухомості за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36.

37. Відповідно до даних інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна суб`єкта від 05.07.2017 № 91246784, яка міститься в матеріалах справи, ПАТ ВТФ "Сіверянка" станом на 05.07.2017 мало зареєстроване за собою право власності лише на наступні об`єкти нерухомого майна: будівлю гуртожитку площею 8 612,1 кв.м за адресою: вул. Шевченка, буд. 246а, м. Чернігів; приміщення магазину непродовольчих товарів площею 183,9 кв.м за адресою: проспект Перемоги, буд. 104, м. Чернігів; приміщення магазину "Лавіс" площею 292,5 кв.м за адресою: вул. Кирпоноса, буд. 26, м. Чернігів.

38. Водночас, у провадженні Господарського суду Чернігівської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка".

39. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка", визнано безспірні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" в розмірі 7 515 716,75 грн заборгованості та 16 000 грн судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

40. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника до якого включені, зокрема, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ди-Версія" в розмірі 23 002 280 грн (3 200 грн витрат на оплату судового збору - І черга задоволення, 22 999 080 грн заборгованості - ІV черга задоволення); Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" в розмірі 15 947 874,35 грн (19 200 грн витрат на оплату судового збору - І черга задоволення, 7 967 543,22 грн заборгованості - ІV черга задоволення, 7 961 131,13 грн пені - VІ черга задоволення). Крім того, окремо включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" в розмірі 1 395 732 грн, які забезпечені заставою майна боржника і погашення яких здійснюється в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення.

41. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 25.08.2021, серед іншого, визнано Публічне акціонерне товариство Виробничо-торгова фірма "Сіверянка" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.

42. Крім того, судом першої інстанції встановлено таке.

43. 20.12.2017 між ТОВ "Сівертекс" (Продавцем) та ТОВ "Олліт" (Покупцем) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець передав у власність Покупця нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 55а, на земельній ділянці площею 4,8704 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0191, цільове призначення: землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення:

Адмінбудівлі літ. "А-3": з літ. 1-101 по літ. 1-145 - площею 551,9 м2;

Їдальня літ. "В-3": літ. 1-012, з літ. 1-015 по літ. 1-033, з літ. 1-101 по літ. 1-108, з літ. 1-146 по літ. 1-152, з літ. 1-155 по літ. 1-172 - площею 1 085,8 м2;

КРП № 575 літ. "Ж-1" - площею 10,7 м2;

КТП № 277 літ. "М-1" - площею 8,8 м2;

ТП № 491 літ. "О-12 - площею 51,8 м2;

Цех № 11 літ. "П-1" - площею 3 472,8 м2;

КТП № 530 літ. "Р-1" - площею 10,8 м2;

Цех літ. "С-2" - площею 4 513,6 м2;

Цех літ. "Т-2" - площею 3 791,9 м2.

44. Згідно з п. 1.1 даного договору нежитлові приміщення належать Продавцю на праві власності згідно з записом про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійсненого державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Ананком К.В. 22.11.2017, номер запису про право власності 23586853, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1419472574101, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 38362519 від 27.11.2017.

45. Продаж зазначених нежитлових приміщень вчиняється за 8 060 608,02 грн. Балансова вартість зазначених нежитлових приміщень 6 717 173,35 грн.

46. Цей договір купівлі-продажу 20.12.2017 був посвідчений нотаріально Баглаєм А.І., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1242.

47. Право власності ТОВ "Олліт" на нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням приватного нотаріуса Баглая А.І. від 20.12.2017 № 38862531.

48. 20.12.2017 між ТОВ "Сівертекс" (Продавцем) та ТОВ "Олліт" (Покупцем) був укладений договір купівлі-продажу згідно умов якого Продавець передав у власність Покупця нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36б, на земельній ділянці площею 1,5446 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0198, цільове призначення: землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення:

Адмінбудівля літ. А-2, площею 1 073,5 м2;

гаражі літ. В-2: з літ. 1-101 по літ. 1-103, площею 384,9 м2;

ТП № 276 літ. З-1, площею 15,3 м2.

49. Згідно з п. 1.1 даного договору нежитлові приміщення належать Продавцю на праві власності згідно з записом про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійсненого державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Ананком К.В. 22.11.2017, номер запису про право власності 23591892, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1419734574101, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 38368323 від 27.11.2017.

50. Продаж зазначених нежитлових приміщень вчиняється за 1 217 931,62 грн. Балансова вартість зазначених нежитлових приміщень 1 014 943,02 грн.

51. Цей договір купівлі-продажу 20.12.2017 був посвідчений нотаріально Баглаєм А.І., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1243.

52. Право власності ТОВ "Олліт" на нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням приватного нотаріуса Баглая А.І. від 20.12.2017 № 38863686.

53. 21.12.2017 між ТОВ "Сівертекс" (Продавцем) та ТОВ "Олліт" (Покупцем) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець передав у власність Покупця нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36в, на земельній ділянці площею 0,0172 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0197, цільове призначення: землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення: нежитлове приміщення магазину загальною площею 237,4 м2.

54. Згідно з п. 1.1 даного договору, нежитлове приміщення належить Продавцю на праві власності згідно з записом про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійсненого державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. 08.08.2018, номер запису про право власності 21788043, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1322296574101, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36532774 від 09.08.2017.

55. Продаж зазначеного нежитлового приміщення вчиняється за 1 500 000 грн. Балансова вартість зазначеного нежитлового приміщення 298 787,00 грн.

56. Цей договір купівлі-продажу 21.12.2017 був посвідчений нотаріально Баглаєм А.І., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 1246.

57. Право власності ТОВ "Олліт" на нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням приватного нотаріуса Баглая А.І. від 21.12.2017 № 38881286.

58. 21.12.2017 між ТОВ "Сівертекс" (Продавцем) та ТОВ "Олліт" (Покупцем) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець передав у власність Покупця нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36г, на земельній ділянці площею 0,0096 га, кадастровий номер 7410100000:02:016:0196, цільове призначення: землі промисловості, комерційного використання і громадського призначення: нежитлове приміщення магазину загальною площею 177,6 м2.

59. Згідно з п. 1.1 даного договору нежитлове приміщення належить Продавцю на праві власності згідно з записом про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійсненого державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. 08.08.2018, номер запису про право власності 21788564, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1322325174101, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 36533253 від 09.08.2017.

60. Продаж зазначеного нежитлового приміщення вчиняється за 999 999 грн. Балансова вартість зазначеного нежитлового приміщення 223 524 грн.

61. Цей договір купівлі-продажу 21.12.2017 був посвідчений нотаріально Баглаєм А.І. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1247.

62. Право власності ТОВ "Олліт" на нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням приватного нотаріуса Баглая А.І. від 21.12.2017 № 38881656.

Подача до суду позову у справі.

63. 13.06.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" до державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни, державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Ананка Костянтина Вікторовича, ТОВ "Сівертекс", ТОВ "Олліт" та Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка" про визнання дій державного реєстратора незаконними, скасування рішень державних реєстраторів та про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з якою позивач просив:

1) визнати незаконними дії державного реєстратора та скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36221418 від 20.07.2017;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36532208 від 09.08.2017;

2) визнати незаконними дії державного реєстратора та скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананка Костянтина Вікторовича:

рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38362519 від 27.11.2017;

рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38369773 та 38368323 від 27.11.2017;

3) визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме:

договір купівлі-продажу від 20.12.2017, укладений між ТОВ "Сівертекс" та ТОВ "Олліт", посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай Андрієм Івановичем 20.12.2017 за реєстровим № 1241;

договір купівлі-продажу від 20.12.2017, укладений між ТОВ "Сівертекс" та ТОВ "Олліт", посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай Андрієм Івановичем 20.12.2017 за реєстровим № 1243;

договір купівлі-продажу від 20.12.2017, укладений між ТОВ "Сівертекс" та ТОВ "Олліт", посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай Андрієм Івановичем 20.12.2017 за реєстровим № 1246;

договір купівлі-продажу від 20.12.2017, укладений між ТОВ "Сівертекс" та ТОВ "Олліт", посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Баглай Андрієм Івановичем 20.12.2017 за реєстровим № 1247.

64. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебувають 10 виконавчих документів про стягнення з ПАТ ВТФ "Сіверянка" на користь ПАТ "Полікомбанк" заборгованості на загальну суму 13 243 824,53 грн.

Постановами заступника начальника відділу Коваля В.О. від 29.03.2017 та 30.03.2017 відкриті відповідні виконавчі провадження, які об`єднано у зведене виконавче провадження (АСВП № 53694457).

Із метою забезпечення реального виконання судових рішень про стягнення заборгованості в межах зведеного виконавчого провадження постановою заступника начальника відділу Коваля В.О. від 04.04.2017 накладено арешт на майно боржника - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за № 19794804 (спеціальний розділ).

65. Як зазначав позивач, у листопаді 2017 року йому стало відомо, що, незважаючи на наявність арешту на відповідне майно боржника, з метою ухилення від звернення стягнення на майно відбулась безпідставна та незаконна реєстрація права власності на всі об`єкти, що входили до складу вказаного у постанові державного виконавця цілісного майнового комплексу, на афілійовану з ПАТ ВТФ "Сіверянка" юридичну особу - ТОВ "Сівертекс".

66. Позивач у позовній заяві вказував, що відповідні реєстраційні дії здійснювалися з порушенням норм діючого законодавства у сфері державної реєстрації прав та призвели до порушення його цивільних прав, зокрема, речового права стягувача у виконавчому провадженні на одержання задоволення своїх майнових вимог за рахунок майна боржника у межах виконавчого провадження (одержати задоволення вимог банком від боржника за рахунок іншого майна не є можливим в зв`язку з його відсутністю, що випливає з відповіді Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 31.07.2017 № 01.1-35/6152/2.2).

67. Позивач вважав незаконним відчуження ПАТ ВТФ "Сіверянка" вказаної вище нерухомості та відповідно незаконними дії державних реєстраторів Симоненко О.А. та Ананка К.В. щодо реєстрації за ТОВ "Сівертекс" права власності на відповідні об`єкти нерухомості, як такі, що вчинені з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки відповідні рішення прийняті за відсутності будь-яких правоустановчих документів, а дане товариство ніколи не було власником зазначеного майна та не мало будь-яких правових підстав для набуття права власності на ці об`єкти нерухомості, передбачених статтею 328 Цивільного кодексу України.

68. Щодо позовних вимог в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, позивач зазначав, що оскільки ТОВ "Сівертекс" не було власником відповідних об`єктів нерухомості, воно не мало право їх відчужувати ТОВ "Олліт" шляхом укладення спірних договорів, а тому вони мають бути визнані недійсними, виходячи з положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи судами.

69. 24.04.2023 рішенням Господарського суду Чернігівської області позов Акціонерного товариства "Полікомбанк" до державного реєстратора Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко Олени Анатоліївни, державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананка Костянтина Вікторовича, ТОВ "Сівертекс", ТОВ "Олліт", Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка" та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна залишено без задоволення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" на користь Акціонерного товариства "Полікомбанк" 33 528 грн судового збору та 198 208,50 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

70. Суд першої інстанції виходив з того, що на підставі договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993 організація орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" придбала державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, у зв`язку з чим об`єкти нерухомого майна, право власності на які незаконно було зареєстровано за ТОВ "Сівертекс" оскаржуваними рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. від 20.07.2017 та 09.08.2017, не було побудовано ТОВ "Сівертекс", а є власністю ПАТ ВТФ "Сіверянка".

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення державних реєстраторів та оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна порушують законні інтереси Позивача.

Проте, оскільки AT "Полікомбанк", звертаючись до суду з вказаним позовом, обрало неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, то у задоволенні позовних вимог суд відмовив.

71. 02.10.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полікомбанк" залишено без задоволення, а резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 у справі №927/885/17 (927/485/19) в частині залишення без задоволення позову Акціонерного товариства "Полікомбанк" до державного реєстратора Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко Олени Анатоліївни, державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананка Костянтина Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олліт", Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма "Сіверянка" та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна - залишено без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" задоволено частково.

Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 у справі №927/885/17 (927/485/19), викладено її у редакції даної постанови.

Скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 у справі № 927/885/17 (927/485/19) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертекс" на користь Акціонерного товариства "Полікомбанк" 33 528 грн 00 коп судового збору та 198 208 грн 50 коп витрат, пов`язаних із проведенням експертизи. У цій частині прийнято нове судове рішення, яким 33 528 грн 00 коп судового збору та 198 208 грн 50 коп витрат, пов`язаних із проведенням експертизи покладено на позивача.

72. Суд апеляційної інстанції своє рішення мотивував наступним.

73. Із договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993, Свідоцтва про власність від 12.11.1993 П-99 неможливо встановити, яке майно входило до цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" на дату укладення договору купівлі-продажу від 09.09.1993, так само як і те, яке саме майно було предметом цього договору.

Також з цих документів неможливо встановити, чи перейшло право власності та на яке конкретно майно до організації орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" на підставі договору купівлі-продажу частки майна державного підприємства від 09.09.1993.

Отже, зважаючи на те, що: на підставі договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993 організацією орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" була викуплена лише частка державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка"; свідоцтво про право власності за реєстраційним номером П-99 було видано організації орендарів саме на викуплену нею частку державного майна цілісного майнового комплексу; ні з договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993, ні зі свідоцтва про власність П-99 від 12.11.1993 на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", ні будь-якого іншого документу, що міститься у матеріалах справи, неможливо встановити, яке саме майно входило до цілісного майнового комплексу цього орендного підприємства на момент укладення договору купівлі-продажу від 09.09.1993 та яке саме майно було предметом цього договору; наказом Фонду державного майна України від 16.02.2010 № 219 було скасовано свідоцтво про власність П-99 від 12.11.1993, видане організації орендарів орендного підприємства Чернігівська швейна фабрика "Сіверянка", у зв`язку з чим ЗАТ ВТФ "Сіверянка" втратило право власності на частку державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", що було ним викуплене на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.1993; право власності ПАТ ВТФ "Сіверянка" на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, ніколи не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено, що власником відповідних об`єктів нерухомого майна, які розміщені на земельних ділянках, розташованих в м. Чернігові по вул. Малиновського, 36, і відносяться до земель промисловості, з 1993 і по 2017 роки було ПАТ ВТФ "Сіверянка", адже, зазначений факт не був доведений під час судового розгляду та не випливає із доказів, що містяться в матеріалах даної справи.

При цьому позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними правочинів, стороною яких він не є, зобов`язаний був довести в установленому законом порядку, яким чином оспорювані ним рішення державних реєстраторів та договори купівлі-продажу нерухомого майна порушують його права та законні інтереси.

Зважаючи, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки про те, що об`єкти нерухомого майна, право власності на які було зареєстровано за ТОВ "Сівертекс" за оспорюваними рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О.А. від 20.07.2017 та 09.08.2017, не було побудовано ТОВ "Сівертекс", а є власністю ПАТ ВТФ "Сіверянка", а відтак, оспорювані рішення державних реєстраторів та оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна порушують законні інтереси Позивача, є необґрунтованими та передчасними, то відповідно позивачем не доведено в суді наявність у нього порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду із даним позовом, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, що свідчить про неправильно обраний позивачем спосіб захисту.

Оскільки судами відмовлено у позові, то в частині стягнення 33 528 грн судового збору та 198 208 грн 50 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, прийнято рішення про покладення цих витрат на позивача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

74. 07.11.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Акціонерним товариством "Полікомбанк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 у справі № 927/885/17 (927/485/19); прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Полікомбанк" задовольнити повністю.

75. Скаржник наполягав на тому, що ним обрано належний та відповідний спосіб захисту у спірних правовідносинах. Також зазначав про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи.

76. Крім того, стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно ефективного способу захисту прав кредитора боржника у справах про банкрутство за встановлених судами обставин.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

77. До Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ "Сівертекс" на касаційну скаргу АТ "Полікомбанк", в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, або ж закрити касаційне провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

78. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

79. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

80. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту (у цих правовідносинах слід звертатися з віндикаційним позовом). Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не доведено наявності у нього порушення будь-яких прав чи інтересів укладанням спірних договорів та здійсненням реєстраційних дій.

81. Судова колегія погоджується з цими висновками та наводить такі мотиви прийнятого рішення.

82. На розгляд суду поставлено питання можливості/неможливості визнання незаконними дій державних реєстраторів та скасування чотирьох рішень про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також визнання недійсними чотирьох договорів купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених судами обставин у справі про банкрутство за позовом кредитора боржника, який не був стороною спірних правочинів та вважав, що за рахунок цього нерухомого майна (предмети спірних договорів купівлі-продажу) зможе одержати задоволення своїх кредиторських вимог - фактично позов про наповнення ліквідаційної маси.

83. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.09.1993 між Фондом державного майна України (Продавцем) та організацією орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" (Покупцем) був укладений договір купівлі-продажу майна державного підприємства, згідно з умовами якого Покупець придбав частку державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, і відповідно до договору оренди між цими ж сторонами від 29.10.1992 № Д-1399 було передано організації орендарів в тимчасове платне користування з правом викупу.

Акт оцінки і ціна об`єкту приватизації затверджені наказом Фонду державного майна України від 17.08.1993 за № 5-ДУ. Цей акт є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу.

Право власності на майно, вказане в акті оцінки об`єкта приватизації, за даним договором купівлі-продажу переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна (п. 6 договору від 09.09.1993).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Після цього договір підлягає реєстрації в місцевому виконавчому органі в місячний строк (п. 15 договору від 09.09.1993).

84. Отже, сторони вказаного договору передбачили, що Покупець - організація орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" - набуває права власності на майно, перелік якого зазначений в акті оцінки об`єкта приватизації, лише з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, що кореспондується із чинним на той час законодавством (стаття 128 Цивільного кодексу УРСР).

85. На підставі вказаного вище договору та Акту приймання-передачі від 05.11.1993 Фондом державного майна України було видано організації орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" Свідоцтво про власність від 12.11.1993 П-99 на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка".

86. Як встановлено судами, ані вказаного акту оцінки об`єкта приватизації, ані акту приймання-передачі майна учасниками справи до суду подано не було.

87. У Свідоцтві про власність від 12.11.1993 П-99 також відсутній перелік майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка".

88. Крім того, Наказом Фонду державного майна України від 16.02.2010 № 219 скасовані свідоцтва про власність, видані центральним апаратом Фонду державного майна України, в т.ч. і свідоцтво від 12.11.1993 П-99, видане Швейній фабриці "Сіверянка".

89. Зважаючи на те, що: на підставі договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993 організацією орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка" була викуплена лише частка державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка"; свідоцтво про право власності за реєстраційним номером П-99 було видано організації орендарів саме на викуплену нею частку державного майна цілісного майнового комплексу; ні з договору купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993, ні зі свідоцтва про власність П-99 від 12.11.1993 на майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", ні будь-якого іншого документу, що міститься у матеріалах справи, неможливо встановити, яке саме майно входило до цілісного майнового комплексу цього орендного підприємства на момент укладення договору купівлі-продажу від 09.09.1993 та яке саме майно було предметом цього договору; наказом Фонду державного майна України від 16.02.2010 № 219 було скасовано свідоцтво про власність П-99 від 12.11.1993, видане організації орендарів орендного підприємства Чернігівська швейна фабрика "Сіверянка", у зв`язку з чим ЗАТ ВТФ "Сіверянка" втратило право власності на частку державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики "Сіверянка", що було ним викуплене на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.1993; з огляду на те, що право власності ПАТ ВТФ "Сіверянка" на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, ніколи не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції, що матеріалами справи не доведено, що власником відповідних об`єктів нерухомого майна, які розміщені на земельних ділянках, розташованих в м. Чернігові по вул. Малиновського, 36, і відносяться до земель промисловості, з 1993 і по 2017 роки було ПАТ ВТФ "Сіверянка", адже, зазначений факт не був доведений під час судового розгляду та не випливає із доказів, що містяться в матеріалах даної справи та поданих до суду учасниками справи.

90. Встановлення судом касаційної інстанції інших обставин справи, як і надання оцінки доказам у справі, не входить до повноважень суду касаційної інстанції в силу норми статті 300 ГПК України, тому відхиляються доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції встановленим обставинам справи.

91. Тобто судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт того, що зареєстровані за ТОВ "Сівертекс" оспорюваними рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно об`єкти нерухомого майна належали ПАТ ВТФ "Сіверянка".

92. Тому позивач в силу положень статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України повинен був довести суду наявність в нього порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду із даним позовом, чого ним зроблено не було саме за цим позовом у світлі поданих до суду доказів та доводів учасників справи стосовно приналежності спірного майна.

93. Як вірно вказав суд апеляційної інстанції, недоведення особою існування порушеного її права чи інтересу є самостійною підставою для відмови у позові.

94. Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права судова колегія зазначає таке.

95. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що у спірних правовідносинах належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

96. Проте, колегія суддів відзначає, що питання про витребування майна (статті 387-388 ЦК України) вправі порушувати власник (особа, що вважає себе власником) цього майна. А в даному випадку з позовом звернувся кредитор боржника, а не власник цього майна.

97. КУзПБ встановлює, що ліквідатор, серед іншого, з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

98. Тобто саме на ліквідатора покладено відповідні повноваження стосовно повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

99. Слід зауважити, що процедура банкрутства є процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у справі, наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неплатоспроможності. Передусім це пояснюється особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство, кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, у тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (а не інших осіб), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора тощо.

Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій, направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами, направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії, направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог (подібна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у постанові від 16.11.2023 у справі № 15/471-б).

100. Тобто, за встановлених у цій справі обставин позивач вправі оскаржувати дії (бездіяльність) ліквідатора стосовно пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Так само кредитор банкрута вправі оскаржувати звіт ліквідатора. У разі незгоди з заходами, що здійснюються ліквідатором стосовно пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, кредитор боржника вправі клопотати перед судом про відсторонення такого ліквідатора.

101. Саме такі дії є тим належним способом захисту прав кредитора боржника за подібних обставин у процедурах банкрутства.

102. При цьому судова колегія звертає увагу скаржника, що, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та про це зазначено вище, недоведення позивачем існування порушеного права чи інтересу, що мало місце у цій справі, є самостійною підставою для відмови у позові.

103. Касаційна скарга не містить доводів та вимог стосовно здійсненого судом апеляційної інстанції розподілу судових витрат, тому у цій частині в силу статті 300 ГПК України не здійснюється перегляд судом касаційної інстанції оскаржених судових рішень.

104. Крім того, решта доводів касаційної скарги зводиться до неправильного встановлення обставин справи та невірної оцінки поданих учасниками справи доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

105. Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені у справі № 924/1351/20 (924/607/22) постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 в нескасованій судом апеляційної інстанції частині про залишення позову без задоволення - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

106. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полікомбанк" за вх. № 7801/2023 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 у справі № 927/885/17 (927/485/19) залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік