Рішення

від 27.12.2023 по справі 169/1055/23

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/1055/23

Провадження № 2/169/342/23

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луківської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ковельська районна державна адміністрація, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку, площею 1.7269 га, з кадастровим номером 0725582900:09:001:2191, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миляновичівської сільської ради Турійського (тепер Ковельського) району Волинської області. Вказуючи, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті матері, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю відомостей про право власності та власника на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Усі учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені.

Позивачка 29 листопада 2023 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без її участі (а. с. 71).

Представник відповідача 14 листопада 2023 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності (а. с. 70).

Представник третьої особи 14 листопада 2023 року подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, у якому також вказала, що не заперечує проти задоволення позову (а. с. 65-66).

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247Цивільного процесуальногокодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206Цивільного процесуальногокодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною першою статті 1216Цивільного кодексуУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218Цивільного кодексуУкраїни до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, земельна ділянка, площею 1.7269 га, з кадастровим номером 0725582900:09:001:2191, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миляновичівської сільської ради Турійського (тепер Ковельського) району Волинської області.

Належність вищевказаної земельної ділянки спадкодавцеві ОСОБА_2 підтверджується документально.

Так, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ-ТР-432 від 27 липня 2001 року ОСОБА_2 на підставі рішення Миляновичівської сільської ради від 24 квітня 2001 року № 18/8 передана у приватну власність земельна ділянка площею 4.25 га, що розташована на території Миляновичівської сільської ради (а. с. 9).

Турійський районний суд Волинської області своїм рішенням від 02 червня 2003 року визнав незаконним, виданий на ім`я ОСОБА_2 державний акт на право приватної власності на землю серії ВЛ-ТР-432 в частині надання земельної ділянки в урочищі «За конюшнею», площею 1.73 га, яка є випасом, та зобов`язав Турійський районний відділ земельних ресурсів виділити ОСОБА_2 земельну ділянку в натурі, площею 1.73 га, яка відноситься до ріллі і розташована в урочищі «За конюшнею», а Турійську районну державну адміністрацію видати державний акт на право приватної власності на землю (а. с. 25).

20 квітня 2004 року Турійська районна державна адміністрація прийняла розпорядження № 118 про відведення ОСОБА_2 на місцевості (урочище «Закриниччя») земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства, площею 1.38 умовних кадастрових га, ріллі та видачу їй державного акта на право приватної власності на землю (а. с. 26).

За замовленням ОСОБА_2 виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Миляновичівської сільської ради Турійського району Волинської області (а. с. 15-26).

Земельна ділянка сформована за кадастровим номером 0725582900:09:001:2191 (а. с. 27).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, площею 1.7269 га, з кадастровим номером 0725582900:09:001:2191, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миляновичівської сільської ради Турійського району Волинської області, зареєстрована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 29 липня 2018 року, однак інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а. с. 11-13).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першоїстатті 1270 Цивільного кодексу Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу (а. с. 8).

Відповідно до довідки РЖКП-1 (а. с. 40 на звороті) ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_1 , яка в контексті положеньстатті 1268 Цивільного кодексу Україниприйняла спадщину після смерті останньої.

Приватний нотаріус 16 січня 2023 року повідомив позивачу про те, що не може видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, оскільки відсутні відомості про право власності та власника на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі (а. с. 14).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 23/2022 до майна померлої ОСОБА_2 (а. с. 37-59), з яких також видно, що 04 грудня 2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповіла земельні ділянки, загальною площею 4.25 га, що розташовані на території Миляновичівської сільської ради та належні їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ-ТР-432 від 27 липня 2001 року, своїй невістці ОСОБА_3 , яка подала нотаріусу заяву про те, що вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини та просить вважати її такою, що відмовилася від спадщини. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні. Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 1.5030 га, з кадастровим номером 0725582900:09:001:2192, видане позивачці ОСОБА_1 .

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142Цивільного процесуальногокодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 536.80 гривень; стягнути з відповідача на користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 536.80 гривень.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1258, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270Цивільного кодексуУкраїни та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 1.7269 га, з кадастровим номером 0725582900:09:001:2191 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миляновичівської сільської ради Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції АТ «Укрпошта» № 1218743637 від 09 жовтня 2023 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.

Стягнути з Луківської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Луківська селищна рада, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 7, селище міського типу Луків, Ковельський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04333046.

Представник відповідача: Климук Анатолій Якович, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 7, селище міського типу Луків, Ковельський район, Волинська область.

Третя особа: Ковельська районна державна адміністрація, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 73, місто Ковель, Волинська область, ЄДРПОУ 04051402.

Представник третьої особи: Черен Ольга Миколаївна, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 73, місто Ковель, Волинська область.

Повне рішення складене 27 грудня 2023 року.

Головуючий