Рішення

від 04.12.2023 по справі 534/1210/23

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/1210/23

Провадження № 2/534/320/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозова В.Ю, за участю: секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа Горішньоплавнівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю з 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємця за законом четвертої черги на квартиру АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким заявниця знайома з 1968 року, і з цього часу, вона і ОСОБА_2 , проживали разом однією сім?єю, та вели спільне господарство, так як він знаходився у шлюбі з її мамою ОСОБА_3 . З 1996 року вони проживали разом в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 став одноособовим власником вказаної вище квартири. Після смерті ОСОБА_2 заявниця звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутність документів, що б підтверджували факт проживання заявниці разом зі спадкодавцем. Встановлення юридичного факту необхідно заявниці для оформлення у встановленому порядку спадщини та визнати за нею право власності за законом вищевказаної квартири.

Ухвалою суду від 12.07.2023 провадження у справі відкрито.

Позивач та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява в якій позовні вимоги просять задовольнити повністю та справу слухати у їх відсутність.

Представник відповідача Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява, згідно якої проти позову не заперечує та просить розглядати справу у його відсутність.

Представник третьої особи Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява, згідно якої проти позову не заперечує та просить розглядати справу у її відсутність. Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази , надані позивачем на доведення обставин, на які він посилається , обґрунтовуючи свої позовні вимоги, суд находить позов обґрунтованим і таким , що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.04.2010 помер ОСОБА_2 (а.с.4).

За змістом відповіді державного нотаріуса Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори Пащенко Т.Б., заявниці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність документів, що б підтверджували родинні відносини зі спадкодавцем (а.с.5).

Відповідно до витягів зі спадкового реєстру спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутні (а.с.6) та заповіти/спадкові договори відсутні (а.с.7).

Довідкою центру надання адміністративних послуг Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області №12-03/86 від 05.04.2023 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9).

Відповідно до довідки №28-11/88 від 03.04.2023 виданої старостою Дмитрівського старостинського округу Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 проживала без реєстрації з ОСОБА_2 у період з 2004 року по квітень 2010 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва на право власності на житло, кв. АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.12). Свідоцтвом про право на спадщину за законом спадкове майно, а саме частка вказаної квартири видане на ім`я ОСОБА_2 (а.с.13).

Відповідно до положень ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У силу п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника .

Отже, встановлення факту, що має юридичне значення залежить від мети, яка повинна мати правовий сенс і як наслідок, створювати для заявника будь-які правові наслідки.

Згідно норм ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до положень ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост.1264ЦК Україничетвертачерга спадкоємцівза законом у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця , який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно дост.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності за положеннямист.321 ЦК Україниє непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.

Ст.328 ЦК Українипередбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом та законом.

Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Суд, звертає увагу, що заявниці для прийняття спадщини потрібно встановити факт, саме проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що обставини, що мають юридичне значення, а саме факт проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, підтверджено наявними матеріалами справи тому суд не вбачає підстав допитувати у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..

Згідно ст.321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Суд наголошує, що відповідно доприписів ст.89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наданих суду письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги та має право на спадкове майно за законом, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення .

Керуючись ст.263, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа Горішньоплавнівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю з 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємця за законом четвертої черги на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування відповідачаГорішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 24388291, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця. Миру, буд. 24.Повне третьої особиГорішньоплавнівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 05383483, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд. 30.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я позивачаОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ