Рішення

від 13.12.2023 по справі 752/10048/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10048/21

Провадження № 2/752/1163/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Гненик К.П.

представника відповідача 4 - Пасічник К.М.

представника відповідачів 1,2- Ліщука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного тереторіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , Головного управління житлового забезпечення, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського МНО Мельник Роман Петрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 27.12.2012 року, видавник: Головне управління житлового забезпечення на підставі наказу від 26.12.2012 року № 2134-С/Ю;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитпобуд» (ЄДРПОУ 30153713) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7321580000, індексний номер рішення: 304203 від 08.02.2013 року, скасувати запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 112844, припинивши право власності за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитпобуд» (ЄДРПОУ 30153713) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7321580000;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 18.03.2013 року укладений між ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитпобуд» (ЄДРПОУ 30153713) та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969), посвідчений ириватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований в реєстрі за номером 212 (номер запису про право власності 373777) та скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 18.03.2013 року за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 20.06.2013 року укладений між ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований в реєстрі за номером 664 (номер запису про право власності 1378186) та скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 20.06.2013 року за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .

Посилається в позові на те, що 14.03.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір №77/П/10-2008-840, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 119947,22 доларів США, цільове використання кредиту: для придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 5761 штук, емітованих ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» з номінальною вартістю кожної облігаці 75,00 грн., згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-006/02/64/07 від 07.03.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПІФ «Міськжитлоінвест» ЗНВ ТОВ «КУА «АКЕРС ІНВЕСТ» з подальшим їх обміном на об`єкт нерухомості - квартиру, яка по Договору про участь у будівництві №К-03/4/069 від 07.03.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» на підставі якого резервується, бронюється об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

07.03.2008року за договором купівлі - продажу облігацій № Б-014/01/76/07, укладеного між ОСОБА_2 та ПІФ «Міськжитлоінвест» ЗНВ ТОВ «КУА «АКЕРС ІНВЕСТ», яке діяло через ТОВ «ФК «Дельта- Брок» було придбано емітовані відповідачем для будівництва «об`єкту будівництва» облігації у кількості 5 761 штук, загальною вартістю 432 075,00 грн.

07.03.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», було укладено договір про участь у будівництві № К-03/4/069, за яким ОСОБА_2 викупив «Лот облігацій», передбачений умовами договору резервування/бронювання та участі в будівництві об`єкту.

Вважає, що до ОСОБА_2 перейшло право власності на вищевказані облігації, тому 14.03.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір застави цінних паперів №6.

05.08.2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за кредитним договором №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008 року укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра».

30.09.2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» був укладений Договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги разом з усіма додатками до нього ( у т.ч. графіками здійснення платежів ) та додатковими договорами, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями , що є невід`ємною частиною.

Посилається, що в порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 державний реєстратор неправомірно зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» на підставі свідоцтва про право власності, серія і номер: НОМЕР_1 , виданий 27.12.2012 року, видавник Головне управління житлового забезпечення.

Зазначає, що ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» не мало право реєструвати за собою право власності, відповідно до п. 2.3, 3.1, 3.11.2 Договору про участь у будівництві, а зобов`язаний був передати об`єкт будівництва ОСОБА_2 .

У зв`язку з чим, ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» було порушено вимоги п. 41, 78, 79 Порядку № 1127 при реєстрації права власності.

Також, рішенням Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/6103/14 від 21.08.2014 року, позовну заяву ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 було задоволено, стягнуто суму заборгованості у розмірі 201 980,87 доларів США.

Тому, саме позивач, а не ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», відповідно до Договору про участь у будівництві та участі у будівництві з переходом права власності на облігації набув право на отримання Об`єкту будівництва у власність та має право зареєструвати його за собою.

Крім того, відповідно до п. 2.1.2 Кредитного договору визначено, що ОСОБА_2 протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно, зобов`язаний укласти з Банком Договір застави нерухомості.

В порушення вимог передбачених п. 2.1.2 Кредитного договору, ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» отримавши свідоцтво про право власності на майно, зареєструвало його на себе.

18.03.2013 року, між ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований в реєстрі №212.

В подальшому, 20.06.2013 між ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований в реєстрі №664.

Виходячи з викладеного, вважає, що на підставі ч.3 ст.215 ЦК України вказані договори купівлі-продажу квартири мають бути визнані недійсними.

Враховуючи вказане, просить задовольнити позов.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

04.08.2021 року до суду надійшов відзив на позов відповідача ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Пасічник К.М., в якому заперечила позовні вимоги повністю як незаконні та необґрунтовані, вважала обставини недійсності правочинів, на які посилається позивач, - недоведеними, та просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

28.07.2021 року до суду надійшов відзив на позов відповідача ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень», відповідно до якого посилається, що Товариство на законних підстава придбало у ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» спірну квартиру, та в подальшому на законних підставах її відчужила ОСОБА_1 . Жодних претензій, оскаржень протягом 2013-2021 років до Товариства не надходило, в зв`язку з чим просить застосувати позовну давність. Вважає позов необґрунтованим та безпідставним, в зв`язку з чим просить відмовити у його задоволені.

28.07.2021 року до суду надійшов відзив на позов відповідача ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», відповідно до якого посилається на наступне. 07.03.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» було укладено договір про участь у будівництві №К-03/04/069.

Згідно розділу 31. Інформації про випуск безпроцентних (цільових) облігацій ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» опублікованої в загальнодоступному журналі «БЮЛЛЕТЕНЬ.ЦІННІ ПАПЕРИ УКРАЇНИ» за №31-32 (1961-1962) від 09.02.2007 року, у разі недотримання строків погашення облігацій - житлові приміщеня можуть бутти відчуджені Емітентом на власний розсуд.

Пунктом 10.4. вказаного договору передбачено право Товариства припинити Договір в односторонньому порядку у випадку порушення Інвестором строків, визначених в п.4.1 договору.

В зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх обов`язків за договором, а саме п.п.3.7.1, 4.1, Товариство протягом 2012-2013 років набуло права власності на спірну квартиру. З 2013 року жодних дій щодо оскарження державної реєстрації права власності за Товариством не вчинялося. Зазначає, що Товариство не є учасником правовідносин між ОСОБА_2 та Банком щодо погашення заборгованості, а придбаваючи заборгованість за кредитним договором, позивач, мав можливість вивчити історію боржника. Посилається, що позивачем не зазначено, які права та інтереси були порушені Товариством. Також відсутні докази та правові підстави для набуття права власності за позивачем на об`єкт будівництва. Просить застосувати позовну давність.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволені позову.

25.08.21року та 11.08.2021 року позивачем ТОВ «Брайт Інвестмент» було подано до суду відповіді на відзиви ОСОБА_1 , ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень», відповідно до яких зазначає, що довідався про порушення свого права після відступлення права вимоги, а саме після 30.09.2020 року, тому вважає, що строк позовної давності не сплинув.

20.01.2022 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідача ОСОБА_1 , відповідно до яких посилається, що до позивача перейшов обсяг прав, який належав первісному кредитору. В свою чергу ПАТ «КБ`Надра» володів інформацією про те, що ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008, не повернув кредит достроково, на вимогу банку, в зв`язку з чим Банк звернувся до суду. Заочним рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 21.08.14 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 201 980, 87 дол. США заборгованості за кредитним договором. На виконання вказаного рішення суду було видано два виконавчих листа та відкрито виконавче провадження №51752681, в якому замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», тобто права позивача захищені. Крім того, відповідно Додатку №1 до договору №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги укладеного між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» чітко вбачається, що перейшло лише право вимоги за кредитним договором №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008 інших догорів не вказано, зокрема, застави. Надані до суду позивачем договір застави цінних паперів №6 та договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу облігацій №Б-006/02/64/07 від 07.03.2008 року не містять в собі дати їх укладення, тобто є неукладеними.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволені позову.

Ухвалою суду від 29.11.2022 року закрито підготовче провадження провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Вчергове направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пасічник К.М. перебуваючи в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та у заперечення на відповідь на відзив .

Представник відповідачів ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» - адвокат Ліщук С.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачі державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю.,Головне управління житлового забезпечення в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Приватний нотаріус Мельник Р.П. просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності представника позивача, відповідачів та третіх осіб.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Судом встановлено, що 14.03.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір №77/П/10-2008-840, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 119947,22 доларів США, строком до 10.03.2028 року (т.1, а.с.21-26).

Відповідно до п.1.2 цільове використання кредиту є придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 5761 штук, емітованих ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» з номінальною вартістю кожної облігації 75,00 грн., згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-006/02/64/07 від 07.03.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПІФ «Міськжитлоінвест» ЗНВ ТОВ «КУА «АКЕРС ІНВЕСТ» з подальшим їх обміном на об`єкт нерухомості - квартиру, яка по Договору про участь у будівництві №К-03/4/069 від 07.03.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» на підставі якого резервується/бронюється об`єкт нерухомості, розташований за адресою:АДРЕСА_3 .

Відповідно до п.2.1.1 кредитного договору позичальник укладає з банком в день цього договору договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу облігацій №006/02/64/07 від 07.03.2008 року, за умовами якого позичальник передає банку в заставу майнові права, оціночною вартістю 745242,96 грн., що в еквіваленті 147572,86 дол. США.

Пунктом 2.1.2. визначено, що в день зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах позичальника, відкритий у ВАТ КБ «Надра» як зберігача, договір застави цінних паперів №6 від 14.03.2008 року, за умовами якого позичальник передає банку в заставу цінні папери придбані на підставі договору купівлі-продажу облігацій №Б-006/02/64/07 від 07.03.2008 року.

Відповідно до п. 4.3.5. кредитного договору №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008 року позичальник протягом 3 робочих днів з моменту реєстрації прав власності на нерухоме майно, зобов`язаний укласти з банком договір, передбачений п. 2.1.3. договору, а саме Договір іпотеки нерухомості, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір застави цінних паперів № 6, за умовами якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання, що витікає із кредитного договору, передає в заставу, з заставодержатель приймає в заставу предмет застави (т.1, а.с.120-122).

Зі змісту умов договору вбачається, що предметом застави є цінні папери.

Також між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір застави майнових прав по договору купівлі - продажу облігацій № Б-0006/02/64/07 від 07.03.2008 року, згідно з яким заставодавець передав в заставу майнові права.

Зі змісту умов договору вбачається, що предметом застави є майнові права, які полягають у праві вимагати від боржника передачі у власність цінних паперів (т. 1 а.с. 122-126).

Вбачається, що вказані договори не містять в собі дати їх укладення, тобто не відповідають ч.2 ст.638 ЦК України.

05.08.2020 року, відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-Ь від 22.05.2020 року, між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп», укладений договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги (а.с.49-54 том 1).

За умовами договору банк відступає новому кредитору ТОВ ФК Дніпрофінансгруп» належні банку, а новий кредитор ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуває право вимоги до позичальників (боржників) за кредитними договорами та усіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав за умовами цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 5 договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні у банку документи, що підтверджують право вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008 року, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 ( витяг з додатку № 1 до договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги).

30.09.2020 року між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент`укладений договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» відступає новому кредитору ТОВ «Брайт Інвестмент» належні кредиторові, а новий кредитор ТОВ «Брайт Інвестмент`набуває право вимоги до позичальників (боржників) за кредитними договорами та усіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав за умовами цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 55-58 т.1).

Новий кредитор підтвердив, що в момент укладення цього договору отримав від первісного кредитора усі наявні у нього документи, що підтверджують право вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 (а.с.59 т.1 -витяг з додатку № 1 до договору №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги).

Отже, відповідно до укладених договорів про відступлення прав вимоги в порядку, обсязі та на умовах, визначених даними договорами, ПАТ КБ «Надра» передало (відступило) права вимоги за кредитним договором №77/П/10-2008-840 від 14.03.2008 року, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 , та усіма іншими похідними договорами, права за якими виникають у нового кредитора, внаслідок чого ТОВ «Брайт Інвестмент» замінює ПАТ КБ «Надра» як кредитора (стає новим кредитором у зобов`язанні).

Встановлено, що 07.03.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», було укладено договір про участь у будівництві № Б-0006/02/64/07, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується передати у власність Інвестору об`єкт в об`єкті будівництва шляхом погашення лота інвестора, а інвестор зобов`язується в порядку та строки визначені цим договором та Інформацією про випуск набути право власності на лот та пред`явити Товариству лот до погашення, розмір якого буде визначений відповідно до п.3.3. цього договору (а.с.34-41, т.1).

Зі змісту договору та відповідно до п.2.2 відомості про об`єкт - квартира АДРЕСА_4 .

Пунктом 3.2. вказаного договору визначено, що умовами погашення Товариством Лота є, зокрема, наявність у інвестора права власності на Лот, розмір якого визначається п.3.3 цього договору. Право власності Інвестора на Лот має бути підтверджено випискою із рахунку у цінних паперах Інвестора, виданої на день пред`явлення Товариству Лота до погашення; пред`явлення Інвестором Товариству Лота до погашення в строки, що визначені п.4.1 цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору, Інвестор зобов`язується пред`явити Товариству Лот до погашення у період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року включно. Можливість пред`явлення Товариству Лот до дострокового погашення визначається Інформацією про випуск та п.3.10.1 та п.3.10.2 цього договору.

Згідно п.31 Інформації про випуск безпроцентних (цільових) облігацій ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» опублікованої в журналі «БЮЛЛЕТЕНЬ.ЦІННІ ПАПЕРИ УКРАЇНИ» за №31-32 (1961-1962) від 09.02.2007 року, визначено, що у разі недотримання строків погашення облігацій - житлові приміщення можуть бути відчужені Емітентом на власний розсуд.

Вбачається, що строк погашення Облігацій закінчився 30.09.2010 року, ОСОБА_2 в зазначені строки Лот до погашення не пред`явив.

Встановлено, що у зв`язку з допущеними ОСОБА_2 , як власником лоту облігацій порушеннями вимог щодо пред`явлення лоту облігацій до погашення у встановленому Інформації про випуск порядку та строки, порушенням вимог укладеного договору про участь у будівництві, ігноруванням вимог щодо необхідності пред`явлення лоту облігацій до погашення, ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», як балансоутримувач та власник нерухомого майна по закону здійснило в державному реєстрі за собою реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Власником лоту облігацій - ОСОБА_2 такі дії не оскаржувались.

Вбачається, що відповідно до п.п.10.2, 10.2.1 договору про участь у будівництві № К-03/4/069 від 07.03.2008 року визначено, що Інвестор не має права передавати, закладати, відчужувати, а також обтяжувати будь-яким іншим способом об`єкт та/або права на об`єкт, права та обов`язки за цим договором на користь третіх осіб.

Інвестор матиме можливість розпоряджатися об`єктом та/або правами на нього виключно після реєстрації права власності Інвестора на Об`єкт, відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 10.2.2. вказаного договору визначено, що у випадку, коли Інвестор для виконання умов цього договору матиме намір отримати у банківській установі кредит з подальшим обтяженням об`єкта, Інвестор зобов`язується звернутися до Товариства з письмовою заявою. Товариство має право дозволити Інвестору обтяжити Об`єкт. Про такий дозвіл Товариства сторони складають документ, що є невід`ємною частиною цього договору.

Виходячи з умов договору, в даному випадку, ОСОБА_2 був зобов`язаний звернутися до ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» з заявою та в подальшому укласти з Товариством відповідний договір.

Під час розгляду справи встановлено та не спростовано стороною позивача, що будь-який договір на виконання умов п.10.2.2 договору про участь у будівництві № К-03/4/069 від 07.03.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» не укладався, тобто права на укладення договору застави майнових прав та договору застави цінних паперів у Інвестора не було.

07.03.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Акерс Інвест», яке діяло в інтересах ПВІФ «Міськжитлоінвест», що діяло через ТОВ «ФК «Дельта- Брок» укладено договір купівлі - продажу облігацій № Б-0006/02/64/07, відповідно до умов якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця цінні папери визначені п.1.2 цього договору (Лот), а покупець зобов`язувався прийняти у власність Лот та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 2.4.2. вказаного договору визначено, що покупець зобов`язаний повідомити емітента облігацій Лота про відчуження Лота третім особам. Повідомлення покупця про відчуження Лота третім особам здійснюється у довільній формі з обов`язковим зазначенням відомостей про нового власника Лота не пізніше 2-х робочих днів з моменту переходу права власності на Лот до третьої особи. При цьому, в разі відчуження Лоту покупець втрачає право на придбання об`єкта від емітента.

На виконання ухвали суду від 24.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. було надано до суду копію договору купівлі- продажу квартири від 20.06.2013, за зареєстрованим №664, копію договору купівлі-продажу квартири від 18.03.2013, за зареєстрованим №212 та документи на підставі яких вони посвідчувалися.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №1333796 від 18.03.2013 року вбачається, що 24.01.2013 року за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності виданого Головним управлінням житлового забезпечення від 27.12.2012 на підставі наказу №2134-С/Ю від 26.12.2012 року, відомості про будь-які заборони відчуження об`єкту нерухомості майна відсутні.

Відповідно до п.8-1 ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час спірних правовідносин) державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Статтею 19 вказаного закону встановлено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Встановлено, що 18.03.2013 року між ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» укладено договір купівлі продажу- квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П., зареєстровано в реєстрі за №212.

Зі змісту умов вказаного договору вбачається, що продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язаний прийняти майно, а саме: квартиру АДРЕСА_5 . Продаж вказаної квартири вчинено за 812000, 00 грн.

Встановлено, що 20.06.2013 року між ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі продажу- квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П., зареєстровано в реєстрі за №664.

Зі змісту умов вказаного договору вбачається, що продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язаний прийняти майно, а саме: квартиру АДРЕСА_5 . Продаж вказаної квартири вчинено за 843000, 00 грн.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України, також встановлено свободу договору, з посиланням на ст. 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 31.03.2021 року у справі № 201/2832/19 зазначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

При цьому, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що оспорюванні договори купівлі-продажу від 18.02.2013 року та від 20.06.2013 року, посвідчені нотаріусами у присутності сторін із роз`ясненням значення і умов вчинених правочинів та їх правових наслідків, встановленням відповідності цих договорів дійсним намірам сторін.

Позивачем не було надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження того що укладення спірних договорів не відповідало дійсній волі відповідачів, що оскаржувані ним договори купівлі-продажу вчинялися під впливом обману з боку відповідачів, що відповідачами неправильно сприймалися фактичні обставини правочину, що вплинуло на їх волевиявлення.

При цьому, судом встановлено, що під час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу відповідачам було роз`яснено нотаріусом права та обов`язки сторін і відповідачі розуміли значення своїх дій.

Усі інші доводи позивча не спростовують вищевикладених висновків суду.

Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах права відповідача ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_5 , захищені і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.

При вирішенні спору суд враховує наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно статті 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Аналогічні положення містяться у статтях 76, 80 ЦПК України.

Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України.

Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.

З цього випливає, що право на доступ до суду, в тому числі право на захист порушених чи оспорюваних прав та їх захист судом має не лише відповідач, а й позивач, який звернувся до суду за захистом і таке право йому гарантоване законом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Звертаючись до суду позивач не наводить підстав та їх обґрунтування для визнання недійсним свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 27.12.2012 року Головним управлінням житлового забезпечення.

Суд враховує, що цивільним процесуальним законодавством сторони наділені певними процесуальними правами та обов`язками.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх недоведеністю.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої 08 серпня 2019 року в справі №450/1686/17 та 15 липня 2019 року справі №235/499/17, зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з викладеного вище, недоведеності приведених у позові обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 21.08.2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором №77/П/10-2008-840 в розмірі: 201 980 доларів США 87 центів, що станом на 28.03.2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 191 532 грн. 81 коп. з них: 1 284 263 грн. 63 коп. - непогашений кредит; 907 269 грн.18 коп. - несплачені відсотки та неустойку за порушення виконання умов договору в розмірі 251 973 грн. 94 коп., яка складається з: 121 828 грн. 81 коп. - несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов`язань; 130 145 грн. 13 коп. - несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу та 3654 грн. судового збору.

Виходячи з цього, суд вважає, що вказаним рішенням було задоволено вимоги позивача як правонаступник банку щодо стягнення боргу за кредитними зобов`язаннями.

Щодо позиції відповідачів про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем, відповідно до постанові в справі №755/13805/16-ц від 14 червня 2023 року.

З урахуванням того, що в задоволені позову відмовлено, у зв`язку із недоведеністю приведених у позові обставин, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

Керуючись ст.ст.13,15,16, 18, 203, 215, 626-629, 655 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного тереторіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , Головного управління житлового забезпечення, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського МНО Мельник Роман Петрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолятивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич