Рішення

від 12.09.2023 по справі 758/5115/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5115/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.

при секретарі - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ХАУЗ» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ХАУЗ» про стягнення безпідставно набутих коштів в якому просить суд просить стягнути безпідставно набуті кошти, що були сплачені як аванс за договорами №РП 11/12-1 від 11.12.2019, № РП 11/02-1 від 11.02.2020 в сумі 91 800,00 грн.

В обґрунтування вимог вказує, що 11.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРО-ХАУЗ» було укладено договір №РП 11/12-1 від 11.12.2019, предметом якого, згідно п. 1.1. є зобов`язання відповідача виконати роботи із проектування будинку з цегли, розміром 13х11,5 м. та господарчих будівель, що заплановано побудувати на земельній ділянці за кадастровим номером 5621287800:01:002:0037, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 4.1. договору № 1 відповідач зобов`язувався виконати роботи у термін 50 робочих днів з моменту внесення авансового платежу позивачем як замовником, згідно п. 2.2. договору № 1. Позивач 12.12.2019 здійснила внесення авансового платежу в розмірі 60 000,00 грн.

11 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРО-ХАУЗ» було укладено договір №РП 11/02-1 від 11.02.2020. Згідно додатку «Склад проекту по обраній технології» до договору № 2 відповідач зобов`язувався виготовити два альбоми робочих креслень «Дизайн проект». Тобто, відповідач зобов`язувався розробити дизайн приміщень, проект яких мав бути виготовлений за договором № 1 до 24.02.2020.

Згідно з п. 4.1. договору № 2 відповідач як виконавець за договором зобов`язувався виконати роботи у термін 30 робочих днів з моменту внесення авансового платежу позивачем як замовником, згідно п. 2.2. договору № 2, з одночасним погодження планувальних рішень. 11.02.2020 особисто при зустрічі із представником відповідача під час підписання договору № 2, позивачем як замовником на виконання п. 4.1. та пп. 2.2.1. п. 2.2. договору № 2 було сплачено авансовий платіж в сумі 31 800,00 грн та погоджено планувальні рішення.

22 листопада 2021 року письмовими поясненнями позивач повідомив, що 16.03.2021 ОСОБА_2 як повноважний директор відповідача повернув позивачу аванс за договором № 2 у розмірі 31 800,00 грн.

30 квітня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Васильченко О.В.

Ухвалою суду від 22.09.2020 в справі відкрито спрощене позовне провадження. Справу було призначено до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

17 листопада 2020 року до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві вказує, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, оскільки відповідач отримав кошти на підставі договору № РП11/12-1 від 11.12.2019. Крім того, вказує, що не відповідач не отримував від позивача коштів у розмірі 31800,00 грн на виконання умов договору № 11/02-1 вд 11.02.2020. З урахуванням наведеного просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

25 листопада 2020 року до суду представником позивача подано відповідь на відзив в якому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26 травня 2021 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про час а місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частково задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРО-ХАУЗ» було укладено договір №РП 11/12-1 від 11.12.2019, предметом якого, згідно п. 1.1. є зобов`язання відповідача виконати роботи із проектування будинку з цегли, розміром 13х11,5 м. та господарчих будівель, що заплановано побудувати на земельній ділянці за кадастровим номером 5621287800:01:002:0037, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 4.1. договору № 1 відповідач як виконавець за договором зобов`язувався виконати роботи у термін 50 робочих днів з моменту внесення авансового платежу позивачем як замовником, згідно п. 2.2. договору № 1.

У відповідності до пп. 2.2.1. п. 2.2. договору № 1 позивач як замовник здійснила внесення авансового платежу в розмірі 60 000,00 грн. 12.12.2019. Строк 50 робочих днів на виконання своїх зобов`язань відповідачем як виконавцем почав свій перебіг 12.12.2019 та завершився 24.02.2020.

Однак, у встановлений договором № 1 строк роботи виконані не були. Дана обставина визнається відповідачем у листі № 01/04/20 від 13.04.2020.

11 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРО-ХАУЗ» було укладено договір №РП 11/02-1 від 11.02.2020. Згідно додатку «Склад проекту по обраній технології» до договору № 2 відповідач зобов`язувався виготовити два альбоми робочих креслень «Дизайн проект». Тобто, відповідач зобов`язувався розробити дизайн приміщень, проект яких мав бути виготовлений за договором № 1 до 24.02.2020.

Згідно з п. 4.1. договору № 2 відповідач як виконавець за договором зобов`язувався виконати роботи у термін 30 робочих днів з моменту внесення авансового платежу позивачем як замовником, згідно п. 2.2. договору № 2, з одночасним погодження планувальних рішень.

Таким чином, строк 30 робочих днів на виконання своїх зобов`язань відповідачем як виконавцем почав свій перебіг 11.02.2020 та завершився 25.03.2020.

Однак, у встановлений договором № 2 строк роботи виконані не були, а 22.11.2021 ОСОБА_2 як повноважний директор відповідача повернув позивачу аванс за договором № 2 у розмірі 31 800,00 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 17.03.2021 № 94Е7FCJOML088TA0.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань за вказаними договорами сторони мають право припинити виконання зобов`язань шляхом односторонньої відмови від них.

07 квітня 2020 року у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договорами № 1 та № 2 у встановлені строки, позивач відмовився в односторонньому порядку від вказаних договорів, шляхом направлення відповідачу листів № 2020/04/07-1 та № 2020/04/07-2.

07 квітня 2020 року про відмову від вказаних договорів було додатково було повідомлено директора відповідача ОСОБА_3 , шляхом надіслання на адресу її місця проживання належним чином посвідчених копій вказаних листів про односторонню відмову від договорів № 1 та № 2. Згідно сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Украпошта» лист вручено особисто 14.04.2020.

10 квітня 2020 року позивач направив відповідачу претензію-вимогу № 2020/04/10-3 про повернення грошових коштів у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами у встановлені строки та у зв`язку із односторонньою відмовою позивача від договорів № 1 та № 2.

17 квітня 2020 року позивач отримала від відповідача відповідь на претензію-вимогу про негайне повернення грошових коштів № 03/04/20 від 15.04.2020, в якій відповідач відмовився виконати вимогу позивача про повернення суми авансу та А=акт здачі-прийому роботи від 08.04.2020 за договором №РП 11/12-1 від 11.12.2019 (Договір №1) із супровідним листом. Позивачу пропонувалося підписати акт здачі-прийому роботи.

24 квітня 2020 року позивач на підставі п. 5.4. договору № 1 направила відповідачу письмову мотивовану відмову № 2020/04/17-6 від 17.04.2020 від підписання акту прийому - здачі роботи за договором № 1.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно п. 3.4.1. договорів № 1 та № 2 відповідач як виконавець зобов`язаний виконати роботи якісно, в повному обсязі та у встановлений договорами строк. Проте, відповідач не виконав роботи у встановлений договорами № 1 та № 2 строк.

Відповідно до п. 4.3. договорів № 1 та № 2 строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до вказаних договорів. Додаткових угод про зміну строків виконання робіт між сторонами укладено не було.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання або розірвання договору.

Договорами № 1 та № 2 було передбачено право замовника відмовитися від договору в односторонньому порядку:

- п. 3.1.3 договорів №1 та № 2 позивач має право відмовитися від договору, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим;

- п. 6.3.1. договорів №1 та № 2 позивач має право у разі порушення зобов`язання за договорами припинити виконання зобов`язань внаслідок односторонньої відмови від нього.

Позивач скористався правом передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України та п.п. 3.1.3, 6.3.1. договорів №№ 1, 2, та відмовився від вказаних договорів в односторонньому порядку, що підтверджується надісланням відповідачу листів № 2020/04/07-1 від 07.04.2020, № 2020/04/07-2 від 07.04.2020.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України до правовідносин, що виникли між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 по справі № 753/20633/15-ц сформував правову позицію, згідно якої «… у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі».

З огляду на, що суд приходить до висновку, що в даній справі вищевказані вимоги дотримано, оскільки правова підстава для збереження відповідачем набутого майна (грошових коштів) у встановленому порядку відпала у зв`язку із односторонньою відмовою позивача від договорів № 1 та № 2.

Верховний Суд в п. 17 постанови від 15.02.2019 по справі № 910/21154/17, зазначає: «… з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав».

Таким чином, з моменту відмови позивача від договору № 1 в односторонньому порядку, сплачений аванс став грошовими коштами, набутими відповідачем без достатньої правової підстави і тому підлягає поверненню позивачу.

Щодо твердження відповідача про направлення на електронну пошту позивача проекту будинку та робочого проекту суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інформацію" документ - це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ не має юридичної сили, якщо не містить обов`язкових реквізитів електронного документа.

З огляду на те, що Відповідачем не було надано доказів в підтвердження направлення Позивачу документації яка б відповідала вимогам Законів України "Про архітектурну діяльність", "Про інформацію", "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем вказаної обставини.

Щодо стягнення коштів, що були сплачені як аванс за договором № РП 11/02-1 від 11.02.2020 (Договір № 2) в сумі 31 800,00 грн, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги оскільки ОСОБА_2 як повноважний директор відповідача повернув позивачу аванс за договором № 2 у розмірі 31 800,00 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 17.03.2021 № 94Е7FCJOML088TA0. Дана обставина визнається сторонами та не спростовується відповідачем.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ТОВ «ЄВРО-ХАУЗ» підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 600,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 12, 18, 141, 247, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ХАУЗ» про стягнення безпідставно набутих коштів -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ХАУЗ», (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Щекавицька, будинок 30/39, офіс 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 42655786) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ХАУЗ», (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вулиця Щекавицька, будинок 30/39, офіс 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 42655786) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі в розмірі 600,37 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Анохін