Ухвала

від 27.12.2023 по справі 760/30348/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/30348/23

1-кс/760/12538/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Слідча суддя Солом`янського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ «Спецдріллбуд» на бездіяльність детектива ТУ БЕБ у Київській області про не розгляд клопотання від 08.12.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2023 року до Солом`янського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ «Спецдріллбуд» на бездіяльність детектива ТУ БЕБ у Київській області про не розгляд клопотання від 08.12.2023 року.

Оглянувши представлені матеріали скарги вважаю, що таку слід повернути скаржнику з наступних підстав.

Частина перша ст. 304 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

В п. 5 Інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.11.2012р. «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз`яснено, що при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.

В п. 6 Постанови Верховного Суду України від 01.10.2015р., прийнятій під час розгляду кримінальної справи № 5-103кс15 звернуто увагу на те, що процедура перегляду слідчим суддею рішень слідчого встановлює чітко визначені правила і строки, визначає послідовність їх застосування на практиці. Звідси випливає, що особа може захистити свої законні інтереси як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

В п. 8, 11-17 цієї постанови міститься висновок про те, що чинні норми КПК України стосовно права на оскарження рішень слідчого, а так само рішень слідчого судді, забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив.

Одним із різновидів строків у кримінальному провадженні є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).

Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення законних інтересів і прав суб`єктів кримінального процесу.

Приписи КПК України про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов`язку, для виконання якого і встановлюється цей строк.

Із змісту скарги вбачається, що клопотання до ТУ БЕБ у Київській області подане 08.12.2023 року, як сама скарга подана до суду 22.12.2023 року.

Виходячи з правил обчислення строків, які визначені у ст. 115 КПК України, а також роз`яснень Верховного Суду України, строк для подання скарги на таку бездіяльність закінчився 18.12.2023р., тоді як скарга на бездіяльність уповноважених осіб подана до суду лише 22.12.2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. При цьому, скаржником поставлено питання про поновлення процесуального строку, однак до матеріалів скарги не надано жодних підтверджуючих документів, які б спростували поважність несвоєчасного звернення до суду.

За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Виходячи з синтаксичного аналізу норми п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, вживання сполучника «або» для з`єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік і якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, то наслідок настає за наявності хоча б однієї з перерахованих умов.

Тобто, законодавець виділяє дві окремі підстави для повернення скарги, які не залежать одна від одної і які є самодостатніми. Перша, це пропуск десятиденного строку з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності і відсутність при цьому клопотання про поновлення строку, а друга, це визнання причин для поновлення, наведених в заяві неповажними.

В такому випадку, оскільки скарга подана з порушенням встановленого законом строку, таку належить повернути останньому.

При цьому, враховується також практика Європейського суду з прав людини, згідно якої право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Особливий характер такого виду судового провадження, який передбачено Главою 26 КПК України в першу чергу зумовлений необхідністю невідкладної перевірки законності та обґрунтованості рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора.

В свою чергу, слідчий суддя, до повноважень якого, згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні не може зобов`язати сторону скористатися правом, наданим їй процесуальним законом, але сторона, яка добровільно відмовляється від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення і безпідставне затягування строків для такого оскарження та не зазначення причин пропуску встановленого законом строку свідчить про зловживання особою своїми процесуальними правами та виключає можливість проведення невідкладної перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності.

Керуючись вимогами ст.ст. 303, 304, 309, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ «Спецдріллбуд» на бездіяльність детектива ТУ БЕБ у Київській області про не розгляд клопотання від 08.12.2023 року - повернути особі, яка подала скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її отримання.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Слідча суддя ОСОБА_1