Ухвала

від 22.12.2023 по справі 761/45984/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45984/23

Провадження № 1-кс/761/29843/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №72023000500000126 від 22.11.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, пенсіонера, особи з обмеженими можливостями (ІІ групи), одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209КК України,

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2023 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №72023000500000126 від 22.11.2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України.

Вказане клопотання мотивоване тим, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000126 від 22.11.2023 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , не маючи постійного місця роботи, за невстановлених слідством обставин та точного часу в 2023 році вступив в злочинну змову з не встановленим слідством службовими особами ТОВ «ПАРІМАТЧ» код ЕДРПОУ 43363902, які організували незаконну діяльність з організації азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії, з використанням логотипу схожого на логотип міжнародного бренду Parimatch, який використовувався ТОВ «ПАРІМАТЧ».

Як вказує детектив, ОСОБА_6 у вказаній злочинній схемі мав здійснювати видачу виграшів гравцям ТОВ «Паріматч», які зв`язувались із адміністратором в чат боті, залишали заявку на видачу коштів та контактні дані. Також останній міг самостійно контактувати з гравцями, які хотіли отримати виграші і після того як в нього накопичувалась певна сума коштів він повідомляв зацікавленого гравця і останній замовляв цю суму коштів через чат-бот служби підтримки ТОВ «Паріматч».

06.11.2023 відповідно до вимог ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України.

Після оголошення підозри ОСОБА_6 повістками про виклик викликався на 10.11.2023, 13.11.2023 та 14.11.2023 для проведення слідчих дій, проте ОСОБА_6 відповідно до ч.7 ст.42 КПК України перебуваючи у статусі підозрюваного та маючи обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, ухиляється від явки, перешкоджає проведенню запланованих слідчих дій.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_6 10.11.2023 року виїхав за межі України де і переховується. Про зміну місця проживання орган досудового розслідування не повідомив.

11 грудня 2023 року постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

У клопотанні зазначено, що підставою для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є переховування останнього від органів досудового розслідування та суду та наявність інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, у клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що слідчі дії у кримінальному провадженні проведені з численними помилками, підозрюваний є інвалідом 2 групи, повістки та підозру отримав, після новорічних свят планує повернутись до України, зазначив, що ОСОБА_6 перебуває за межами України не через те, що бажає переховуватись від слідства, а з метою допомоги по догляду за хворою онукою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000126 від 22.11.2023 року, за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України.

06.11.2023 відповідно до вимог ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України.

Після оголошення підозри ОСОБА_6 повістками про виклик викликався на 10.11.2023, 13.11.2023 та 14.11.2023 для проведення слідчих дій, проте ОСОБА_6 відповідно до ч.7 ст.42 КПК України перебуваючи у статусі підозрюваного та маючи обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, ухиляється від явки, перешкоджає проведенню запланованих слідчих дій.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_6 10.11.2023 року виїхав за межі України де і переховується. Про зміну місця проживання орган досудового розслідування не повідомив.

11 грудня 2023 року постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останньої до кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається детектив у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризик можливості переховуватися від суду.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, його зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжкого, враховуючи що підозрюваний перебуває не на території України, зважаючи на повідомлення про підозру та перебування підозрюваного у розшуку, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

Враховуючи обсяг підозри у вчиненні злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв`язку з чим застава не застосовується.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у його причетності до вчинення злочину, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває не на території України, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.

Керуючись, ст. ст. 2, 7, 177, 178, 193, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_10