Рішення

від 27.12.2023 по справі 240/29302/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Житомир справа № 240/29302/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Проспект-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне підприємство "Проспект-Транс" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України про накладення адміністративно-господарського штрафу №007120 від 27.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що обов`язок ведення тахокарти, встановлення цифрових тахографів зі всіма наступними наслідками покладений на водіїв, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами, однак ПП "Проспект-Транс" здійснювало переміщення належного йому ж вантажу для власних потреб. Відтак, відповідачем протиправно прийнято постанову №007120 від 27.06.2023 про застосування до позивача штрафу, передбаченого статтею 48 та абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000 грн, а тому вимагає її скасування.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву від 26.10.2023. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представником відповідача зазначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки було встановлено відсутність у водія транспортного засобу DAF з напівпричіпом KAISER, який обладнаний контрольним пристроєм - тахографом, роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 за 24.05.2023. Вказано, що перевезення вантажу здійснювалося відповідно до ТТН №9413 від 24.05.2023, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект-Транс", відтак саме цей суб`єкт господарювання має нести відповідальність за відсутність роздруківки даних роботи тахографа. При цьому зазначено, що відповідальність за відсутність документів на момент перевірки наступає незалежно від того чи надає суб`єкт господарювання послуги перевезення чи здійснює перевезення для власних потреб.

У період із 16.10.2023 по 20.10.2023 головуюча суддя перебувала на підготовці суддів для підтримання кваліфікації, із 21.10.2023 по 30.10.2023 - у відпустці.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 задоволено заяву приватного підприємства "Проспект-Транс" про забезпечення позову. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.06.2023 №007120 до набрання законної сили рішенням суду у справі №240/29302/23.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

24.05.2023 інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області в рамках здійснення заходів державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки, здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом KAISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН № 9413 від 24.05.2023, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект-Транс", автомобіль обладнано цифровим тахографом, але під час перевірки у слоті тахографа була відсутня карта водія, що призвело до відсутності роздруківки даних його роботи, чим порушено вимоги статті 48 Закону № 2344-ІІІ, про що складено акт від 24.05.2023 №350470.

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт начальником державного нагляду (контролю) у Житомирській області 27.06.2023 прийнято постанову №007120 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача за відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Стаття 5 Закону № 2344-ІІІ визначає, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно із статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

При цьому, положеннями статті 34 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №350470 від 24.05.2023 зафіксовано порушення - під час перевезення вантажу у водія була відсутня роздруківка даних роботи водія.

Так, відповідно до п.1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.4. Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.

Відповідно до п.6.1. Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 6.3. Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

З наведеного слідує, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Отже, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. Згідно з визначенням тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17).

З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку роздруківку даних роботи тахографа, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.

Враховуючи, що водієм ОСОБА_1 під час проведення перевірки не було виконано вимог, передбачених вказаною нормою, суд дійшов висновку про відсутність порушень при складанні відповідачем згаданого акта та, як наслідок, прийняття оскаржуваної постанови.

При цьому, як слідує із позовної заяви, основним аргументом позивача, яким він обґрунтовує неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, є те, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом поширюється лише на осіб, які надають послуги з перевезення.

При цьому суд зазначає, що норми Положення №340 не містять жодних розмежувань щодо поширення своєї дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів чи осіб, які здійснюють перевезення вантажів.

В контексті визначення позивача як суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт у спірних правовідносинах варто зазначити наступне.

Згідно ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).

Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт- перевезення для власних потреб.

Визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Суд також звертає увагу, що з 01.10.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 №1534-ІХ, яким абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" викладено в новій редакції, відповідно до якої:

- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У попередній редакції передбачалось:

- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порівняльний аналіз наведених положень статті 60 Закону №2344-ІІІ (чинної та попередньо) дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку роздруківки даних роботи водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт (тобто, для власних потреб) перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України та відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати по справі не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Проспект-Транс" (вул.Сергія Параджанова,77, м.Житомир, 10001, ЄДРПОУ: 36427930) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича,51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною, скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва