Рішення

від 27.12.2023 по справі 520/31041/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 р. №520/31041/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (вул. Пушкінська, буд. 61, літ. Д-1,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 25185087) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000540/2 від 03.10.2023.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000567 від 03.10.2023.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Харківської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІ» понесені судові витрати в справі, зокрема витрати на правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10 000 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору - 5 368 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення, картку відмови та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

06.11.2023 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від Харківської митниці Державної митної служби, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та карти відмови. Представник відповідача зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № 23UA807200013321U8 від 03.10.2023, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів. За результатом аналізу та співставлення документів було встановлено наступне, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше.

Зазначає, що зазначені при митному оформленні документи містили розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: Позивачем не надано переклад митної декларації країни відправлення, у зв`язку з чим неможливо встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості. В наданому Позивачем прайс-листі від 29.09.2021 відсутній термін дії.

Також вказує, що за результатом аналізу документів, поданих декларантом на підтвердження вартості транспортних витрат було встановлено, що транспортний рахунок на оплату від 27.09.2023 № 3601 та довідка про транспортні та складські витрати від 27.09.2023 № 2709-1 надано від ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», де зазначено вартість морського фрахту за маршрутом Циндао, Китай Констанца, Румунія. Однак, відповідно до наданого ТОВ «АРТІ» інвойсу від 21.07.2023 № LG20230425, умови транспортування товару передбачені такі географічні пункти: з порту Циндао, Китай до порту Гданськ, Польща. Тобто наявні розбіжності, Позивач не вказав витрати на транспортування з м. Гданську (Польща) до м. Констанца (Румунія), а це щонайменше 1714 км. Позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату транспортних послуг від 27.09.2023 № 3601 відсутня інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку числового значення митної вартості товарів. Відсутня заявка до договору про транспортно-експедиторські послуги від 04.01.2018 № 204018-118.

Зазначає, що Митницею було взято до уваги інформацію, що містилася у п. 2.2.12 вищезгаданого договору, яким передбачено приймання і підписання виконавцем акту надання послуг. Однак Позивачем не пред`явлено акту надання послуг, що свідчить про не додання всіх складових до розрахунку митної вартості товарів. одного належного платіжного документу, який би свідчив про оплату Позивачем послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів відповідно до договору № 204018-118 від 04.01.2018 на рахунок ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» не було надано до митниці. До митного органу не надходили платіжні документи, які свідчили б про оплату послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів відповідно до договору № 020522-15/1 від 02.05.2022. До митного органу не надано належний банківський платіжний документ, що підтверджує оплату морського фрахту, передбачену умовами коносаменту № ZH230700162 від 27.07.2023.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та "PENGLAI LINGE RUBBER AND PLASTIC PRODUCTS CO., LTD" (Китай), було укладено Контракт №ARLIN-2020 від 10.08.2020 року, предметом якого є гумові рукави та/або ПВХ трубки в кількості та асортименті згідно Інвойсів та/або Інвойс Платформах, які є невід`ємною частиною цього Контракт (а.с. 46-51).

Відповідно до Платформи Інвойс від 20.06.2023 року до контракту сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару (а.с. 29). 03.10.2023 з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію №23UA807200013321U8, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування: на товар № 2: «Рукава з вулканізованої незатверділої гуми… код товару 8708809998», що надійшов на адресу ТОВ «АРТІ». За зовнішньоекономічним контрактом з PENGLAI LINGE RUBBER AND PLASTIC PRODUCTS CO, LTD, NO.1, KUNMING ROAD LIUJAGOU TOWN, PENGLAI CITY, SHANDONG PROVINCE, CHINA. (а.с. 25-27).

Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість 52535,84 долари США .

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: - за кодом 0271 - Пакувальний лист (Packing list) від 21.07.2023 № LG20230425; - за кодом 0325 - Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 20.06.2023 № LG20230425; - за кодом 0380 - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21.07.2023 № LG20230425; - за кодом 0705 - Коносамент (Bill of lading) від 27.07.2023 № ZH230700162; - за кодом 0730 - Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 27.09.2023 № 6210; - за кодом 0861 - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 02.08.2023 № C238652054270016; - за кодом 3001 - Банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.08.2023 б/н; - за кодом 3004 - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, транспортний рахунок від 27.09.2023 № 3601; - за кодом 3007 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні та складські витрати від 27.09.2023 б/н; - за кодом 3014 - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.04.2023 б/н; - за кодом 3021 - Розрахунок ціни (калькуляція) від 21.07.2023 б/н; - за кодом 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода № 1 від 26.12.2022; - за кодом 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода № 2 від 11.05.2023; - за кодом 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода № 3 від 03.07.2023; - за кодом 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода № 4 від 03.07.2022; - за кодом 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода № 5 від 22.07.2023; - за кодом 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Специфікація № 18 від 06.05.2023; - за кодом 4104 - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 10.08.2020 № ARLIN-2020; - за кодом 4207 - Договір про надання послуг митного брокера від 25.09.2023 № 50; - за кодом 4301 - Договір (контракт) про перевезення від 02.05.2022 № 020522-15/1; - за кодом 4301 - Договір (контракт) про перевезення від 04.01.2018 № 204018-118; - за кодом 5520 - Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю, б/н від 03.10.2023; - за кодом 9000 - Інші некласифіковані документи, Переклад інвойсу від 21.07.2023 № LG20230425; - за кодом 9000 - Інші некласифіковані документи, Переклад калькуляції від 21.07.2023 б/н; - за кодом 9000 - Інші некласифіковані документи, Переклад прайс-листа від 20.04.2023б/н; - за кодом 9000 - Інші некласифіковані документи, Переклад проформи-інвойсу від 20.06.2023 № LG2; - за кодом 9610 - Копія митної декларації країни відправлення № 421920230000001311 від 24.07.2023.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу, позивач повідомив що не має можливості надати додаткові документи.

03.10.2023 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000567 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000540/2 від 03.10.2023.(а.с 81-85).

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: UA807200/2023/000567 від 03.10.2023 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі. 36 641,63 грн.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості № №UA807000/2023/000540/2 від 03.10.2023.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв?язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв?язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:

- відсутній переклад митної декларації країни відправлення, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ;

- транспортний рахунок на оплату від 27.09.2023 № 3601 та довідка про транспортні та складські витрати від 27.09.2023 №2709-1 надано від особи, яка не є перевізником, згідно CMR 6210, наданого до митного оформлення, де перевізником зазначено іншу особу.

- декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату транспортних послуг від 27.09.2023 № 3601 відсутня інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- прайс-лист не містить термінів дії;

- під кодом 0705 (за номером ZH230700162) не відскановано та не прикріплено документ до гр. 44;

- відсутня заявка до договору про транспортно-ескпедиторські послуги від 04.01.2018 №204018-118;

- відсутній договір про надання транспортно-ескледиторських послуг з особою, вказаною в CMR 6210, що наданий до митного оформлення;

- відсутній коносамент, що суперечить умовам п. 4.4.2 Контракту від 10.08.2020 №ARLIN-2020 а також в зв?язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв?язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв?язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 2) 2,82 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня.

Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін 14209230/2023/78801 від 25.07.2023.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо посилань що декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем ані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

У відзиві на позовну заяву Відповідач пояснив, що у зв`язку з неподанням перекладу митної декларації країни відправлення неможливо встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості.

Однак, судом встановлено, що позивач разом з МД № 23UA807200013321U8 від 03.10.2023 надав Відповідачу документи, що містили інформацію про відправника (експортера) товару та його отримувача, а саме: Коносамент № ZH230700162 від 27.07.2023. У графі «Shipper» (Вантажовідправник) зазначено Penglai Linge Rubber and Plastic Products Co. Ltd. У графі «Сonsignee of order» (Вантажоодержувач) зазначено LLC Arti.

Сертифікат про походження товару № С238652054270016 від 02.08.2023. У графі «Exporter» (Експортер) зазначено Penglai Linge Rubber and Plastic Products Co. Ltd. У графі «Consignee» (Одержувач) зазначено Сompany with limited liability «Arti».

Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 6210 від 27.09.2023. У графі « 1. Відправник» зазначено Penglai Linge Rubber and Plastic Products Co. Ltd. У графі « 2. Отримувач» зазначено LLC «Arti».

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідач мав можливість перевірити інформацію про відправника товару та його отримувача.

Таким чином посилання відповідача щодо не здійснення перекладу суд вважає необґрунтованими.

Щодо відсутності строку дії у прайс-листі від 29.09.2021, суд зазначає наступне.

Порядок визначення та оплату вартості товару встановлюється у зовнішньоекономічному контракті.

Натомість прейскурант є довідковим документом, що складається у довільній формі. Він не підписується сторонами контракту і не може встановлювати будь-які юридично значимі наслідки для сторін.

Тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

У постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Наявність чи відсутність упрайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19.

За таких підстав твердження відповідача про відсутності строку дії у прайс-листі від 29.09.2021, суд вважає необґрунтованим.

Щодо доводів відповідача, що під кодом 0705 (за номером ZH230700162) не відскановано та не прикріплено документ до гр. 44, відсутній коносамент, що суперечить умовам п. 4.4.2 Контракту від 10.08.2020 №ARLIN-2020, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що під кодом 0705 до гр. 44, за номером ZH230700162 зазначено Коносамент № ZH230700162 від 27.07.2023.

Відповідно до п. 4.4. Контракту від 10.08.2020 № ARLIN-2020 після поставки, а також сплати Імпортером балансової вартості за Товар, Постачальник за свій рахунок зобов?язаний надіслати Імпортеру упродовж 10 днів за допомогою кур?єрської служби доставки наступні документи: 4.4.1. Комерційний Інвойс - 3 оригінали; 4.4.2. Коносамент - 3 оригінали; 4.4.3. Пакувальний лист - 3 оригінали; 4.4.4. Сертифікат походження - 1 оригінал; 4.4.5. Митна декларація - 1 копія; 4.4.6. Проформа Інвойс - 1 оригінал; 4.4.7. Специфікація - 2 оригінали; 4.4.8. Сертифікат якості товару (на вимогу Імпортера) - 1 оригінал.

Суд зазначає, що коносамент є документом, що підтверджує факт завантаження Товару на судно та перехід усіх ризиків від Продавця до Покупця (його Перевізника) відповідно доумов FOB, Інкотерме-2010 (статті А. 4 та А.8), і ніяк не впливає на формування фактурної (митної) вартості товару.

Вказане закріплено і в положеннях абз. 33 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Суд також зазначає, що Коносамент не є обов?язковим документом в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, та був наданий митному органу за власним бажанням, що підтверджується повідомленням від 03.10.2023 із ідентифікатором № 1256968126-218-N196.

Крім того, Відповідач підтвердив факт отримання Коносамента (Bill of lading) № ZH230700162 від 27.07.2023 у оскаржуваній Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення у відповідача був наявний коносамент за номером ZH230700162, що свідчить про необґрунтованість вказаних доводів.

Щодо повноваження особи, яка надала рахунок на оплату від 27.09.2023 № 3601 та довідку про транспортні та складські витрати від 27.09.2023 № 2709-1, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у графі 44 Митної декларації № 23UA807200013321U8 від 03.10.2023 зазначено та надано Договір (контракт) про перевезення № 204018-118 від 04.01.2018 (код 4301*), за яким Виконавцем є ТОВ «ХІЛІДОМ ЛОГІСТІКС», код ЄДРПОУ 33139540, а Замовником є позивач.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 204018-118 від 04.01.2018 Виконавець зобов?язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень.

Відносини сторін за цим Договором регламентуються Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» № 1955-IV від 01.07.2004, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, про що зазначено у п. 1.3. Договору.

Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору Виконавець за дорученням Замовника, організовує перевезення вантажів Замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення Замовника.

Згідно пп. 2.1.2. п. 2.1. Договору Виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Замовників, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов?язкові платежі.Абазац 19 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», визначає, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від сього імені або від імені клієнта.

На виконання своїх зобов?язань за Договором № 204018-118 від 04.01.2018 ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» залучило до перевезення товару «ТРАНСКОНТЕЙНЕРСЕРВІС» відповідно до Договору про перевезення № 020522-15/1 від 02.05.2022 (код 4301*), Цей документ також було зазначено у графі 44, а його скан-копію надано разом з МД № 23UA807200013321U8 від 03.10.2023.

Отже, оскільки ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» як виконавець (експедитор) за Договором про перевезення № 204018-118 від 04.01.2018 виставило Позивачу рахунок на оплату від 27.09.2023 № 3601 та довідку про транспортні та складські витрати від 27.09.2023 № 2709-1, твердження відповідача, що транспортний рахунок на оплату від 27.09.2023 № 3601 та довідка про транспортні та складські витрати від 27.09.2023 №2709-1 надано від особи, яка не є перевізником, згідно CMR 6210, наданого до митного оформлення, де перевізником зазначено іншу особу та відсутній договір про надання транспортно-ескледиторських послуг з особою, вказаною в CMR 6210, що наданий до митного оформлення суд вважає необґрунтованим.

Щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні № UA807000/2023/000540/2 від 03.10.2023 Відповідач, посилаючись на рахунок на оплату транспортних послуг від 27.09.2023 № 3601, стверджує, що у ньому відсутня інформація про вартість експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» під транспортно-експедиторською послугою розуміють роботу, що безпосередньо пов?язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.Перелік видів транспортно-експедиторських послуг визначений у ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та не є вичерпним.

Відповідно до рахунку на оплату від 27.09.2023 № 3601 загальна вартість наданих транспортно-експедиційних послуг за межами України (послуги № 1-4) складає 180 939,20 грн., без ПДВ, зокрема:

Послуга № 1. Морський фрахт за межами митної території України: Циндао, Китай - Констанца, Румунія, вартістю 91 611,20 грн. - є видом транспортно-експедиційної послуги відповідно до абз. 2, 3 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», пл. 2.1.1. п. 2.1. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018.

Послуга № 2. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України, вартістю 36 127,32 грн. - є видом транспортно-експедиційної послуги відповідно до ч. 1, абз. 4 ч, 2 ст. 8 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність», пп.2.1.2. п.2.1. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018.

Послуга № 3. Оформлення транзитної ВМД за межами митної території України, вартістю 8 200,68 гри. - є видом транспортно-експедиційної послуги відповідно до ч. 1, абз. 15 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність», пп. 2.1.2. п.2.1. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018.

Послуга № 4. Міжнародні транспортні послуги за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна), а/м НОМЕР_1 /ВН0017, вартіст 45 000,00 грн. - є видом транспортно-експедиційної послуги відповідно до ч. 1, абз. 2,3 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність», пп. 2.1.2. п. 2.1. Договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018.

Суд зазначає, що вартість зазначених послуг була належним чином відображена і врахована під час формування митної вартості товару.

Так, наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 затверджено Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа (далі - Порядок заповнення митних декларацій). Відповідно до цього Порядку у МД на імпорт товарів у графі 12 «Відомості про вартість» зазначається у валюті України сума наведених у графах 45 ЄАД і додаткових аркушів митних вартостей задекларованих товарів.

У МД на імпорт у графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» у лівому підрозділі наводиться відповідно до класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, які визначають вартість товару.

У правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи (або сума фактурних вартостей за ЄАД і аркушами специфікації).

У МД на імпорт у графі 42 «Ціна товару» з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

У МД на імпорт у графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України митна вартість товару, визначена Декларантом самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Судом встановлено, що у графі 12 МД № 23UA807200013321U8 від 03.10.2023 Позивач зазначив, що митна вартість імпортованих товарів станом на момент подачі МД складає 2 536 977,30 грн. У графі 22 зазначено, що вартість товару становить 64 427,90 дол. США. У графі 23 зазначено встановлений Національним банком України курс долару США до гривні станом на 03.10.2023 (момент подачі МД) - 36,5686.

Позивачем було включено вартість усіх експедиторських послуг до державного кордону України у розмірі 180 939,20 грн., що підтверджується наступним розрахунком:

Товар №1: Курс валюти - 36,5686; Вартість товару у USD 52535,84; Вартість товару у грн. 1921162,12 грн.; Коригування 2056998,54; Різниця між коригуванням та вартістю товару в грн. 135836,42.

Товар №2: Курс валюти - 36,5686; Вартість товару у USD 11892,006; Вартість товару у грн. 434875,98 грн.; Коригування 479978,76; Різниця між коригуванням та вартістю товару в грн. 45102,78.

Всього: Вартість товару у USD 64427,90; Вартість товару у грн. 2356038,10 грн.; Коригування 2536977,30; Різниця між коригуванням та вартістю товару в грн. 180939,20.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем за межами митної території України, були включені до митної вартості товару, а тому вказані твердження відповідача є необґрунтованими.

Таким чином, фактична вартість товару підтверджені позивачем належним чином, що свідчить про правильність обрання позивачем першого методу визначення вартості товару і що не було враховано митним органом та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а. Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не знаходить.

Суд також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення №UA807000/2023/000540/2 від 03.10.2023 про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз долучених позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що представництво позивача у суді здійснювало Адвокатське об?єднання «Роланд».

Між сторонами було укладено додаткову угоду № 18 від 23.10.2023 до Договору про надання правової допомоги № 2021/03/03 від 12.03.2021. На підставі зазначеного Договору було видано ордер: серія АХ Nє 1155529 від 31.10.2023 р. адвокату АО «Роланд» Сільченку Сергію Олександровичу.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначається обсяг послуг, що надаються.

Сторони у пункті 5.1. Додаткової угоди визначили суму винагороди (гонорару) в розмірі 10000,00, яка сплачується протягом 5 календарних днів з моменту підписання.

Позивач сплатив винагороди (гонорару) у розмірі 10 000.00 грн. за платіжною

інструкцією від 23.10.2023 р. № 15661 на підставі рахунку 3 96 від 23.10.2023.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідачем по справі надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами яке викладено в відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику стрін , суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (вул. Пушкінська, буд. 61, літ. Д-1,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ 25185087) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000540/2 від 03.10.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000567 від 03.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІ» (код ЄДРПОУ 25185087) сплачений судовий збір у сумі 5 368 (п`ять тисяч триста шісдесят вісім гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІ» (код ЄДРПОУ 25185087) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.