Ухвала

від 26.12.2023 по справі 580/12274/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2023 року справа № 580/12274/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/12274/23

за позовом ТОВ «Інвейбуд» (вул. Смілянська 173/1, м. Черкаси, 18007, ЄДРПОУ 43478313)

до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ ВП 44131663), Державної податкової служби України (площа Львівська 8, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним індивідуального акта, постановив ухвалу.

21.12.2023 вх. №57525/23 ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом «про визнання протиправним та скасування ППР щодо податку на додану вартість» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України такого індивідуального акта не надає, проте формує вимоги до різних відповідачів, що не охоплюють оскарження ППР, а доказ сплати судового збору без розрахунку суми надає лише щодо вимог до одного із відповідачів.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Самопредставництво юридичної особи здійснюється виключно її керівником або уповноваженим законом, статутом чи положенням членом виконавчого органу. Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до позиції ВС допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності умов (03.02.2020 ухвала у справі № 160/6823/19).

Дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи.

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Наразі власником, керівником з дати заснування 30.01.2020 значиться ОСОБА_2 , а не підписант позовної заяви ОСОБА_1 , який не підтвердив повноважень самопредставництва.

Витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або скаргу), як таку, яка може вчиняти дії в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень (висновки Верховного Суду у постановах від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі №160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21).

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позові не зазначено про наявність електронного кабінету.

Згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позов повертається якщо не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №520/8559/22.

Формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу. Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 19, 45, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Інвейбуд» (ЄДРПОУ 43478313) залишити без руху.

Надати для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії даної ухвали на підтвердження права звертатися до суду від юридичної особи.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідів; обрання належного формалізованого способу захисту відповідно до ст.5 у контексті повноважень суду відповідно до ст.245 КАС України; доказу сплати судового збору щодо вимог до різних відповідачів з розрахунком суми; відомостей про наявніть електронного кабінету.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА