Рішення

від 27.12.2023 по справі 620/15292/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/15292/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу частини грошового забезпечення в повному обсязі, а саме додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період несення служби із 24.02.2022 по 01.06.2022 та зобов`язати відповідача виплатити позивачу частину грошового забезпечення, а саме 49444,26 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період несення служби з 24.02.2022 по 01.06.2022.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч Постанови №168 виплатив йому щомісячну додаткову винагороду у спірний період не в розмірі 30000,00 грн щомісячно, а пропорційно відпрацьованому часу.

Суд ухвалою від07.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк, представник відповідача подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що необхідно відокремлювати «несення служби» від «проходження служби», оскільки вказані поняття не є тотожними, тоді як постанова Кабінету Міністрів України №168 оперує поняттям саме «несення служби». Час несення служби позивача визначається відповідно до табелів робочого часу і графіків несення служби, а тому позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода, пропорційно до фактичних годин несення служби протягом звітного місяця, що відповідає приписам абзацу 1 пункту 1 постанови КМУ №168 та узгоджується із поняттям «несення служби». Крім того, відповідач зауважив, що зазначена вище додаткова винагорода нарахована позивачу з урахуванням роз`яснень, викладених у листі Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач у період з 02.11.2015 по 12.06.2023 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі, в тому числі в спірний період у Державної установи Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31, що підтверджується наказом від30.10.2015 №164 о/с-15, та довідкою від28.09.2023 №232 (а.с.8, 9).

У період з 24.02.2022 по 01.06.2022 позивачу додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від28.02.2022 №168, виплачувалась не у розмірі 30000,00 щомісячно, що підтверджується довідкою від18.09.2023 №16 (а.с.7).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що в силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначаєЗакон України від23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»(далі - Закон №2713-IV).

Відповідно до ч.4ст.21 Закону №2713-IV, особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з ч.2ст.23 Закону №2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначенийЗаконом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 5ст. 23 Закону №2713-IV).

Пунктами 2 і 3постанови Кабінету Міністрів України від30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

Згідно з п.3 вказаного порядку, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

На виконанняУказів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні»та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У подальшому до зазначеної Постанови №168 неодноразово вносились зміни, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від22.03.2022 №350 до пункту 1 Постанови №168 були внесені зміни, згідно з якими абзац 1 пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»». При цьому, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від22.03.2022 №350 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022. Постановою Кабінету Міністрів України від07.03.2022 №217 в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)». Постановою Кабінету Міністрів України від01.04.2022 №400 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 гривень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Згідно з вказаним Переліком програма «єПідтримка» поширюється на Чернігівську область. Відтак, з 24.02.2022 на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Чернігівської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від01.07.2022 №754 (яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме: в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».

Сторонами у справі не заперечується наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168, у період з 24.02.2022 по 01.06.2022.

Спірним у даній справі є питання щодо правильності нарахування такої винагороди. Як вже зазначалося, додаткову винагороду за спірний період нараховано і виплачено відповідачем за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, з урахуванням роз`яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України від20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, про що відповідач зазначає у відзиві на позов та подає відповідні розрахунки з наказами на виплату додаткової винагороди.

Втім, такі дії відповідача суд вважає протиправними, оскільки Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Відповідні зміни внесено до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України від01.07.2022 №754 , які застосовуються з 01.06.2022.

Отже, у лютому, березні, квітні і травні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно. У випадку відпрацювання позивачем неповного місяця, розрахунок додаткової винагороди здійснюється відповідно до п.8 Порядку №925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) не узгоджується ані з Постановою №168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, ані з положеннями Порядку №925/5.

Посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України від20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 суд до уваги не приймає, оскільки вказаний лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Роз`яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер, а отже при нарахуванні додаткової винагороди відповідач зобов`язаний був застосовувати нормативно-правові акти, а не лист Міністерства юстиції України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Частина 2 вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно за період несення служби із 24.02.2022 по 01.06.2022 належить задовольнити.

В той же час, суд наголошує, що він не уповноважений здійснювати розрахунок суми додаткової винагороди. Такі повноваження належать до безпосередньої дискреції відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги в іншій частині слід задовольнити шляхом зобов`язання відповідача здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум. А отже позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період несення служби із 24.02.2022 по 01.06.2022, додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно.

Зобов`язати Державну установу Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31 здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , за період несення служби із 24.02.2022 по 01.06.2022, в розмірі 30000 грн щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна установа Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31 (вул. Миколаївська, 31, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, 16000, код ЄДРПОУ 08564972).

Повний текст рішення суду складено 27.12.2023.

Суддя Л.О. Житняк