Постанова

від 27.12.2023 по справі 440/4378/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Удовиченко С.О.

27 грудня 2023 р. Справа № 440/4378/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Вільховатське» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

11.04.2023 повивач фермерське господарство «Вільховатське» (далі по тексту ФГ «Вільховатське», підприємство ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач1, ГУ ДПС в Полтавській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) від 19.01.2023 № 8112909/39589389, № 8112907/39589389, № 8112908/39589389, № 8112906/39589389;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 07.09.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022, № 4 від 13.09.2022, подані ФГ «Вільховатське», датою їх подання.

Вимоги мотивував тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачами з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки він скористався наданим правом та подав письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Також надав копії документів на підтвердження пояснень, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (далі постанова № 1165).

Також позивач вказує, що ГУ ДПС в Полтавській області в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено конкретний перелік документів, які йому необхідно надати для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних № 1 від 07.09.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022, № 4 від 13.09.2022. Окрім того зазначає, що рішеннях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.01.2023 № 8112909/39589389, № 8112907/39589389, № 8112908/39589389, № 8112906/39589389 не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, що вказує на необґрунтованість таких рішень.

Позивач просив суд провести розподіл судових витрат у справі, стягнувши на його користь з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідачі зазначили, що в ході опрацювання копій первинних документів, поданих ФГ «Вільховатське», до податкової накладної податкових накладних № 1 від 07.09.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022, № 4 від 13.09.2022 встановлено, що платником податків порушено п. 5 Порядку № 520, а саме що позивачем при поданні пояснень не додано документів, які підтверджують право власності або користування с/г технікою. Крім того, надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за вересень 2022, що не дає можливості ідентифікувати заборгованість на дату подачі повідомлення.

Також, відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області, заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що цей спір є справою незначної складності, а витрати мають бути фактично понесеними.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ФГ «Вільховатське» задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправним і скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.01.2023 № 8112909/39589389, № 8112907/39589389, № 8112908/39589389, № 8112906/39589389.

ДПС України зобов`язано зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 07.09.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022, № 4 від 13.09.2022, подані ФГ «Вільховатське», датою їх подання.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області стягнуто на користь ФГ «Вільховатське» витрати по сплаті судового збору у сумі 10 736.00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 19.01.2023 № 8112909/39589389, № 8112907/39589389, № 8112908/39589389 та № 8112906/39589389 про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 07.9.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022 та № 4 від 13.09.2022 не є законними та обґрунтованими. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначених податкових накладних з подальшою їх реєстрацією в ЄРПН. Суд першої інстанції зазначив, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, оцінивши обставини справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 10 000.00 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що як випливає із протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.01.2023 № 14 в основу відмови в реєстрації податкових накладних покладено твердження, що до повідомлення платником не надано документів, що підтверджують право власності або користування с/г технікою. Крім того, надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за вересень 2022, що не дає можливості ідентифікувати заборгованість на дату подачі повідомлення.

Посилається на те, що суд першої інстанції обмежується перевіркою формального дотримання платником податкового законодавства без надання будь-якої правової оцінки доводам відповідача, що в свою чергу спричиняє необхідність встановлення юридично значимих фактів в межах даних спірних правовідносин з урахуванням правових приписів, визначених у ст. ст. 74, 185, 187, 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) та положень Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Судом першої інстанції не досліджено обставини справи та безпідставно не враховано відсутність документів, стосовно яких Комісією проводився моніторинг та приймалися рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 07.09.2022 № 1, від 09.09.2022 № 2, від 10.09.2022 № 3, від 10.09.2022 № 4.

Посилається на рішення Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 821/621/17, від 15.04.2021 у справі № 520/12379/19, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 21.05.2013 № 21-87а13, від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а, від 29.03.2018 у справі № 816/303/16, від 06.03.2019 у справі № 200/11311/18-а, від 16.05.2019 у справі №818/600/17. Зазначає, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ФГ «Вільховатське», просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що пропозиція ГУ ДПС в Полтавській області про надання платником податків пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містила вичерпного переліку документів, які йому необхідно надати для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних № 1 від 07.9.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022 та № 4 від 13.09.2022.

Також позивач просить, у разі відмови суду у задоволенні апеляційної скарги понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі розглядом справи № 440/4378/23 в апеляційній інстанції в сумі 5 000.00 грн. відшкодувати в порядку частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань апелянта - ГУ ДПС у Полтавській області.

Від представника відповідачів до суду надійшли заперечення на клопотання позивача про відшкодування витрат пов`язаних з надання правничої допомоги.

Відповідачі не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, який заявлений до стягнення в розмірі 5000.00 грн та вважають його безпідставним та необґрунтованим, оскільки така сума є неспівмірною, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин (стандартний спір, типові правовідносини) та не потребувала з боку представника позивача додаткового моніторингу судової практики чи норм матеріального права, витрачання зусиль та часу та участі в судових засіданнях.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні № 1 від 07.9.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022 та № 4 від 13.09.2022 складені у зв`язку із настанням першої події надання послуг з оренди сільськогосподарська техніки (підписання акту надання послуг).

Судовим розглядом справи встановлено, що 01.08.2020 між ФГ «Вільховатське» (підрядник) та ТОВ «Відрадненське» (замовник) укладено договір підряду № 20/1-П.

Відповідно до п.1.1 Договору № 20/1-П підрядник зобов`язується своїми силами і своєю технікою, виконати роботи по посіву, прибиранню, внесенню мінеральних добрив. отрутохімікатів сільськогосподарських культур замовника, а замовник зобов`язується прийняти і сплатити їх на умовах передбачених договором.

Відповідно до п.1.2 Договору № 20/1-П приймання-передача виконаних робіт проводиться представниками обох сторін шляхом підписання акту приймання-передач виконаних робіт, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 20/1-П загальна вартість робіт за договором визначається за фактом їх загального виконання на підставі актів прийому передачі робіт

Відповідно до п. 3.2 Договору № 20/1-П оплата за договором здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника у сумі згідно з відповідними та оформленими актами приймання- передачі робіт.

05.09.2022 між ФГ «Вільховатське» (підрядник) та ТОВ «Відрадненське» (замовник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 20/1-П.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 у зв`язку із продовженням співпраці підрядник та замовник дійшли згоди внести зміни до договору № 20/1-П від 01.08.2020.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 сторони вирішили змінити п. 10.1 договору № 20/1-П та викласти його в наступній редакції : «п. 10.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2030, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором».

Відповідно до п.3 додаткової угоди № 1 сторони вирішили додати до договору № 20/1-П п.1.3 та викласти його в наступній редакції : «п.1.3 Техніку для обробки землі замовник доставляє своїми силами, а саме автомобілем КАМАЗ 55111, двигун № НОМЕР_1 ».

05.09.2022 між ФГ «Вільховатське» та ТОВ «Відрадненське» підписано специфікацію № 2, згідно якої сторони погодили найменування послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції: глибокорихлення 1500.00 грн за 1 га/тон, передпосівний обробіток - 800 грн. за 1 га/тон.

07.09.2022 між сторонами підписано Акт надання послуг № 3 з глибокорихлення 147 га на загальну суму з ПДВ 220 500.00 грн.

09.09.2022 між сторонами підписано Акт надання послуг № 4 з глибокорихлення 120 га на загальну суму з ПДВ 180 000.00 га.

10.09.2022 між сторонами підписано Акт надання послуг № 1 з передпосівного обробітку 147 га на загальну суму з ПДВ 117 600.50 грн.

13.09.2022 між сторонами підписано Акт надання послуг № 2 з передпосівного обробітку 120 га на загальну суму з ПДВ 96 000.48 грн.

На підставі акту надання послуг № 3 від 07.09.2022 позивачем складено податкову накладну від 07.09.2022 № 1 на загальну суму 220 500.00 грн, у тому числі ПДВ 36 750.00 грн за надані послуги з глибокорихлення (код ДКПП 01.61 - послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур).

На підставі акту надання послуг № 4 від 09.09.2022 позивачем складено податкову накладну від 09.09.2022 № 2 на загальну суму 180 000.00 грн, у тому числі ПДВ 30 000.00 грн за надані послуги з глибокорихлення (код ДКПП 01.61 - послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур).

На підставі акту надання послуг № 1 від 10.09.2022 позивачем складено податкову накладну від 10.09.2022 № 3 на загальну суму 117 600.59 грн, у тому числі ПДВ 19 600.00 грн за надані послуги з передпосівного обробітку (код ДКПП 01.61 - послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур).

На підставі акту надання послуг № 2 від 13.09.2022 позивачем складено податкову накладну від 13.09.2022 № 4 на загальну суму 96 000.48 грн, у тому числі ПДВ 16 000.08 грн за надані послуги з передпосівного обробітку (код ДКПП 01.61 - послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур).

Вказані податкові накладні 27.09.2022 позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, що підтверджується відповідним повідомленням з вказаної автоматизованої системи.

27.09.2022 контролюючий орган через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України направив платнику квитанції, у якій, серед іншого, зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 06.61 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=5.5484%, "Р"=0".

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення від 17.01.2023 № 1, № 2, № 3, № 4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

19.01.2023 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 8112909/39589389, № 8112907/39589389, № 8112908/39589389, № 8112906/39589389, якими ФГ «Вільховатське» відмовлено в реєстрації податкових накладних № 1 від 07.09.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022, № 4 від 13.09.2022 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В рішеннях зазначено, що товариством не надано документів, що підтверджують право власності або користування с/г технікою. Крім того, надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за вересень 2022, що не дає можливості ідентифікувати заборгованість на дату подачі повідомлення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, як передбачено п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020 діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Положеннями пункту 10 постанови № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 постанови № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до постанови № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: - відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; - обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; - переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п. 2, п. 4, п. 12 - 16 постанови № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код ДКПП 01.61 відповідає класу послуг під назвою : «Послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур».

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПК України.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Відповідно до п.п. 4 і 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до п.п. 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Верховний Суд у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

У постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Крім того, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи потрібні.

Згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з огляду на ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів.

В рішеннях зазначено, що позивачем не надано документів, що підтверджують право власності або користування с/г технікою. Крім того, надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за вересень 2022, що не дає можливості ідентифікувати заборгованість на дату подачі повідомлення.

Колегія суддів зауважує, що приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючим органом не зазначено про необхідність подачі позивачем документів, що підтверджують право власності або користування с/г технікою та оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за вересень 2022.

При цьому, з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних неможливо встановити, яка саме техніка відсутня для надання послуг за договором № 20/1-П від 01.08.2020.

Варто також зазначити, що про наявність с/г техніки позивач зазначав у поясненнях, які були додані до повідомлень, які направлені контролюючому органу за результатами зупинення реєстрації податкових накладних.

Стосовно посилань відповідача, що подана оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за вересень 2022 не дає можливості ідентифікувати заборгованість на дату подачі повідомлення, колегія суддів зазначає, що дана інформація ніяким чином не може впливати реєстрацію податкових накладних, оскільки, навіть за наявності такої заборгованості податкові накладні складали за фактом наданих послуг.

Щодо посилань відповідача на ненадання розрахункових документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 20/1-П загальна вартість робіт за договором визначається за фактом їх загального виконання на підставі актів прийому передачі робіт

При цьому, як вже було зазначено вище, податкові накладні № 1 від 07.9.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022 та № 4 від 13.09.2022 складені позивачем за фактом підписання актів про надання послуг від 07.09.2022 № 3, від 09.09.2022 № 4, від 10.09.2022 № 1, від 13.09.2022 № 2.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних підприємства № 1 від 07.9.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022 та № 4 від 13.09.2022.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію податкових накладних № 1 від 07.9.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022 та № 4 від 13.09.2022 є втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17.

Щодо посилань контролюючого органу на постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 821/621/17, від 15.04.2021 у справі № 520/12379/19, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 21.05.2013 № 21-87а13, від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а, від 29.03.2018 у справі № 816/303/16, від 06.03.2019 у справі № 200/11311/18-а, від 16.05.2019 у справі №818/600/17, колегія суддів зазначає, що обставини справ, з урахуванням яких зроблені ці висновки, не є тотожними обставинам даної справи.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження отриманих послуг Адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» позивачем надано суду копії наступних документів: копію договору № 2102/23-ПД про надання професійної правничої допомоги від 21.02.2023, копію акту здачі-прийняття правничої допомоги від 05.04.2023 за договором № 2102/23-ПД про надання професійної правничої допомоги від 21.02.2023, виписку з ЄДРЮОФОПГФ щодо адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон», свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності, детального опису робіт, ордер.

Згідно пункту 1.1 Договору № 2102/23-ПД згідно даного договору бюро зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу (у подальшому - «правнича допомога») в обсязі, визначеному пунктом 1.2 договору, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного Договору.

Згідно пункту 1.2 Договору № 2102/23-ПД обсяг правничої допомоги, що надається відповідно до договору, включає реалізацію від імені клієнта процесуальних прав та обов`язків, що полягає у складенні, підписанні, як виконавцем, так і безпосередньо клієнтом, та поданні (направленні) до суду адміністративного позову про визнання протиправними і скасування рішень ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 07.09.2022, № 2 від 09.09.2022, № 3 від 10.09.2022, № 4 від 13.09.2022 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 4.1 Договору № 2102/23-ПД в цілях встановлення порядку обчислення гонорару (винагороди) виконавця сторони визначили, що вартість 1 (однієї) години участі представника чи захисника клієнта у судовому засіданні, в тому числі у в режимі відеоконференції, або у заходах реалізації прав чи виконання обов`язків, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 2 500.00 грн., вартість 1 (однієї) години надання виконавцем іншої правничої допомоги згідно даного договору становить 2500.00 грн.

Згідно пункту 4.1 Договору № 2102/23-ПД із метою оплати гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено пунктом 1.2 договору, клієнт на умовах попередньої оплати перераховує на користь бюро грошові кошти у сумі 10 000.00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт та детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом надано позивачу такі послуги:

- дослідження (аналіз) релевантного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, уточнення у клієнта необхідної інформації шляхом комунікації із останнім, отримання аз результатами здійснення адвокатських запитів документації від відповідача та третіх осіб із метою належного та детально-послідового текстуального викладення змісту спірних правовідносин в адміністративному позові, зазначення в ньому доводів на користь протиправності і необґрунтованості оскаржуваних дій та рішень;

- дослідження (аналіз) змісту постанов Верховного Суду, опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на предмет застосування висновків Верховного Суду од правовідносин, що виникли між клієнтом та відповідачем задля здійснення посилань на дані обов`язкові висновки в тексті адміністративного позову;

- дослідження (аналіз) практики Європейського Суду з прав людини задля здійснення посилань на дану практику в тексті адміністративного позову;

- перевірка адміністративного позову на предмет відповідності нормам процесуального права.

Із метою складення для підписання виконавцем адміністративного позову витрачено 5 (п`ять) годин.

Вартість роботи становить 10 000 грн. зі розрахунку 2 000.00 грн. за 1 (одну) годину роботи (2000.00 грн. х 5 годин = 10000.00 грн.).

Оплата за надані послуги підтверджується наданою банківською випискою від 03.04.2023 про сплату 10 000.00 грн за договором № 2102/23-ПД про надання професійної правничої допомоги від 21.02.2023.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

На виконання ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідачем, ГУ ДПС в Полтавській області, подано до суду заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, мотивовані тим, що цей спір є справою незначної складності, а витрати мають бути фактично понесеними.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З урахуванням наведеного та зважаючи на задоволення адміністративного позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 10 000.00 грн.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до суду наступні документи: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» з метою надання правничої допомоги ФГ «Вільховатське» на виконання Договору № 0409/23-ПД про надання правничої допомоги від 04.09.2023; копію Договору № 0409/23-ПД про надання правничої допомоги від 04.09.2023; копію акту здачі-прийняття правничої допомоги від 08.09.2023 за Договором № 0409/23-ПД про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2023; копія платіжної інструкції ФГ «Вільховатське» № 293 від 04.09.2023 з оплати 5000.00 грн.; копія заключної виписки від 04.09.2023 зі банківського рахунку Адвокатського бюро «Костянтина Потапова «Легіс Юніон» за період з 04.09.2023 по 04.09.2023; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3334 від 28.04.2017; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.09.2023.

Судом встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт та детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом надано позивачу такі послуги:

1. Складено та підписано відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС У Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 440/4378/23, датований 08.09.2023 (далі по тексту - Відзив на апеляційну скаргу).

Складення відзиву на апеляційну скаргу включило в себе зокрема, але не виключно:

- дослідження (аналіз) релевантного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, уточнення у Клієнта необхідної інформації шляхом комунікації із останнім із метою належного детально-послідового текстуального викладення змісту спірних правовідносин у відзиві на апеляційну скаргу, зазначення в ньому доводів на користь протиправності і необґрунтованості оскаржуваних дій та рішень ГУ ДІС У Полтавській області та обґрунтованості і законності оскаржуваного ним судового рішення;

- дослідження (аналіз) змісту постанов Верховного Суду, опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на предмет застосування висновків Верховного Суду до правовідносин, що виникли між клієнтом та відповідачем задля здійснення посилань на дані обов`язкові висновки в тексті відзиву на апеляційну скаргу;

- перевірка відзиву на апеляційну скаргу на предмет відповідності нормам процесуального права.

Із метою складення для підписання Виконавцем Відзиву на апеляційну скаргу витрачено 2.5 години.

Загальна вартість наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) складає 5000.00 грн.

Представник відповідача в запереченнях на клопотання позивача про відшкодування витрат пов`язаних з надання правничої допомоги зазначив, що розмір витрат на правову допомогу, який заявлений до стягнення в розмірі 5000.00 грн є безпідставним та необґрунтованим, оскільки така сума є неспівмірною, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин (стандартний спір, типові правовідносини) та не потребувала з боку представника позивача додаткового моніторингу судової практики чи норм матеріального права, витрачання зусиль та часу та участі в судових засіданнях.

Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок та надані відповідачем заперечення, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи, що сама по собі справа є нескладною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції на суму 3 000.00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, - без змін.

Стягнути на користь Фермерського Господарства «Вільховатське» (ЄДРПОУ 39589389) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000.00 (три тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц