Постанова

від 14.12.2023 по справі 160/3730/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3730/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника позивача Бойко Г.І.

представника відповідача Толочка Т.В.

розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року (головуючий суддя Дєєв М.В.)

в адміністративній справі №160/3730/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР» до відповідача Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР», 27.02.2023 звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00050160704 від 18.01.2023 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 513578 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 128395 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року. за результатами якої складено акт перевірки №40378/26-15-07-04-05/44012481 від 22.11.2022 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00050160704 від 18.01.2023 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 513578 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 128395 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позову. Вказує, що позивачем доведено фактичність здійснення господарських операцій в обсягах задекларованих показників.

В судовому засіданні представник позивача свою позицію підтримав. Представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у м.Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року, за результатами якої складено акт перевірки №40378/26-15-07-04-05/44012481 від 22.11.2022 року.

За результатами перевірки, відповідно до висновків акту зазначено:

«Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до пп.19-1.1.46 п.19-1 ст.19-1, п.74.3 ст.74 та пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 Кодексу підставою для зазначених нижче висновків.

Документальною позаплановою перевіркою не встановлено порушення ТОВ «РЕВУЦЬКА СОЛАР» вимог Кодексу в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року в сумі 3471326 грн.

Документальною позаплановою перевіркою ТОВ «РЕВУЦЬКА СОЛАР» встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та відповідно до завищення суми від`ємного значення, що призвело до завищення заявленої суми ПДВ що підлягає відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) за червень 2022 року у розмірі 513 578 грн.».

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем було подано заперечення на акт про результати №40378/26-15-07-04-05/44012481 від 22.11.2022 року.

Рішенням Головного управління ДПС у м.Києві від 11.01.2023 року №1277/І/26-15-07-04-05-07 розглянуто заперечення позивача та залишено результати проведеної перевірки без змін.

На підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у м.Києві було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00050160704 від 18.01.2023 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 513578 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 128395 грн.

Позивач вважає є протиправним вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Відповідачем в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та відповідно до завищення суми від`ємного значення, що призвело до завищення заявленої суми ПДВ що підлягає відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) за червень 2022 року у розмірі 513 578 грн. (а.с. 28-34 т. 1)

Так, в акті перевірки вказано:

- операції ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, що необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, враховуючи той факт, що ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» не володіє достатньою кількістю трудових ресурсів та здійснював реалізацію послуг з 01.08.2021 по 31.12 2021 іншим 26 суб`єктам господарювання на загальну суму ПДВ 43 865 355,92 грн. ПІДВ, з наступною номенклатурою: нове будівництво наземної фотоелектричної сонячної електростанції, реконструкція ПС, технічне переоснащення лінійної комірки, реконструкція промислового приміщення зі встановленням дахової фотоелектричної сонячної електростанції, віброзанурення паль, додаткові монтажні роботи.

- згідно ЄРПН встановлено відсутність придбання супідрядних послуг;

- ТОВ «РЕВУЦЬКА СОЛАР» встановлено декларування операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження (введення в обіг при первинному продажі від контрагента ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» ідентифікованих послуг;

- встановлено декларування ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення. Оскільки аналізом інформаційних баз встановлено відсутність у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» трудових ресурсів, що необхідні для виконання діяльності в таких обсягах, номенклатура та обсяг наданих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності, зокрема, будівельно-монтажних робіт. Відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та з експлуатації основних засобів за даними ЄРПН не придбавалися.

Враховуючи вказане, відповідач в акті перевірки дійшов висновку:

- непідтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних;

- неможливо підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності

В результаті допущених порушень податкового законодавства, ТОВ «РЕВУЦЬКА СОЛАР» по взаємовідносинам з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» завищив показник податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 513 578 грн., в тому числі за грудень 2021 року на 513 578 грн.

При цьому, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними вище контрагентами надано до перевірки та до суду:

- договір оренди землі №27/05/2021-04 від 27.05.2021 року з Добровеличкіською селищною радою;

- договір №0912/02 від 09.12.2021 року з ТОВ «ДНІПРО ЕС`ГЕЙТ СІКЮРІТІ» на надання послуг охорони;

- реєстрація Декларації про готовність до експлуатації об`єкта - наземної фотоелектричної сонячної станції «ЦЕНТРАЛЬНА СОЛАР» від 10.12.2021 року;

- договір №236 від 09.06.2022 року з ПАТ «НЕК «Укренерго» про небалансів електричної енергії;

- договір №31ВР від 12.07.2022 року з ПрАТ «Кіровоградобленерго» (код ЄДРОПУ 23226362);

- пробника про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- договір №307000041 від 12.07.2022 року з ПрАТ «Кіровоградобленерго» (код ЄДРОПУ 23226362) споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- договір №17-454 від 12.07.2022 року з ПрАТ «Кіровоградобленерго» (код ЄДРОПУ 23226362) про постачання електричної енергії споживачу;

- постанова від 10.11.2022 року №1398 про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА СОЛАР»;

- договір №2413-03015 від 21.11.2022 року ПАТ «НЕК «Укренерго» про надання послуг з диспетчерського управління;

- договір №2413-02015 від 21.11.2022 року ПАТ «НЕК «Укренерго» про надання послуг з передачі електричної енергії;

- договір №151222-БГ від 16.12.2022 року з ТОВ «ОППОЗИТ» про купівлю-продаж електричної енергії.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.7 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи;

83.1.7. мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення не оборотних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг ;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших не оборотних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або не оборотних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Для правильного розгляду даного спору слід встановити наявність або відсутність реальності господарських операцій, що вчинені позивачем та з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що за період, що перевірявся Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР» мало господарські взаємовідносини з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», що надає підстави для сумніву у правильності ухвалення судом першої інстанції рішення.

Так, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт, послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності, підтвердження господарської операції належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідач, формуючи висновки акту перевірки ґрунтував свою позицію на «ймовірному будівництві».

При цьому, належним чином не дослідив реальність здійснення будівництва.

Водночас, суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях, зокрема, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь (ч. 3 ст. 62 Конституції України).

Умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт, послуг з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком.

З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи містять достатні докази на підтвердження реального виконання робіт, що зазначені в акті перевірки.

При цьому, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, на підставі доказів, знайшли своє доводи позивача про реальність господарських операцій та спростовано доводи податкового органу стосовно відсутності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, оскільки контролюючий орган не врахував, що роботи можуть виконуватися на підставі цивільно-правових угод.

Так, матеріали справи містять документи, що підтверджують господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», а також іншими контрагентами.

Зокрема, матеріали справи містять докази, що підтверджують залучення Товариством «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» інших суб`єктів господарювання до виконання робіт, а також докази, що підтверджують подальше використання позивачем збудованої сонячної електростанції в господарській діяльності.

Так, основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є здійснення будівництва наземної фотоелектричної сонячної електростанції «Ревуцька Солар» за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка.

Оскільки в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження обставини, що товари дійсно поставлені позивачу, роботи виконані, послуги надані, то відповідні первинні документи є достовірними та можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит.

Суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за своїх контрагентів не враховуються судом, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач зазначає, що не оформлював взаємовідносин з ризиковими контрагентами.

При цьому, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що на формування позивачем суми податкового кредиту з ПДВ мали вплив взаємовідносини з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», зокрема, відповідачем встановлено, що згідно наданих до перевірки первинних документів до виконання робіт мало бути залучено 60 працівників. Встановлено декларування Товариством «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутності факту їх реального здійснення. Оскільки аналізом інформаційних баз встановлено відсутність у ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» трудових ресурсів, що необхідні для виконання робіт в таких обсягах, то номенклатура та обсяг наданих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності, зокрема будівельних робіт. Відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та експлуатації основних засобів за даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавалися.

Вказані обставини, на думку відповідача, та згідно висновків суду першої інстанції, свідчать про завищену позивачем суму податкового кредиту за грудень 2021 року у розмірі 513 578грн. (показник рядка 17 Декларації), що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 19 Декларації) та до завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 Декларації) за червень 2022 року у розмірі 513 578грн.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Платник податку не несе відповідальності за порушення податкового законодавства контрагентом.

Висновки контролюючий орган може зробити на підставі дослідження первинних документів контрагента, а не з аналізу інформаційних баз.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем здійснено перевірку (зустрічну перевірку по ланцюгу постачання), а саме Товариства «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» з метою підтвердження або спростування операцій по наданню послуги з будівництва фотоелектричної сонячної електростанції «Ревуцька Солар», яка в подальшому була передана (реалізована) ТОВ «Ревуцька Солар».

Крім того, згідно Договору Генерального Підряду № 24/06/2021-06ГП від 24.06.2021 ро- т стальна вартість робіт складає 21321600,70 грн., в т.р. ПДВ 3553600,12 грн.

Повне виконання робіт, що передбачене вказаним Договором генерального підряду, підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №38 від 08.12.2021 року

Також матеріали справи містять проміжний Акт №1 від 08.12.2021 року «Приймання виконаних робіт за грудень 2021 року» на загальну суму 7 649 931,12 грн. та Акт №б/н 08.12.2021 року «Вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт» на загальну суму 13671669,58 грн.

На підставі вище вказаного Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №37 від 08.12.2021 року «Нове будівництво наземної фотоелектричної сонячної електростанції «РЕВУЦЬКА СОЛАР» на території Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області» на загальну суму 21577882,10 грн., в т.р. ПДВ 6313,69 грн., було зареєстровано 10.12.2021 року в ДІАМ України Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта» - Нове будівництво наземної фотоелектричної сонячної електростанції «РЕВУЦЬКА СОЛАР» на території Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

В декларації з ПДВ за грудень 2021 року та в Додатку №1 до неї ТОВ «РЕВУЦЬКА СОЛАР» було зазначено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» на суму ПДВ 292 147,02 грн., але не на 513 578грн., як зазначає податковий орган у висновках щодо встановлених порушень у Акті перевірки від 22.11.2022 року №40378/26-15-07:04-05/44012481 «про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУ- ДКА СОЛАР» (код ЄДРПОУ 44109989) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року» (пункт 3.3.1 Акту), що в подальшому стало підставами винесення податкового повідомлення-рішення №00050160704 від 18.01.2023 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 513 578 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 128 395 грн.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначене свідчить про право позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» на суму 513 578грн. за грудень 2021 року, оскільки в Декларації з ПДВ ТОВ «РЕВУЦЬКА СОЛАР» за грудень 2021р. рахуються податковий кредит від ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОРУ 3867782, ІПН 386778804646) на іншу суму ПДВ - 292 147,02 грн. відповідно податкової накладної №57 від 08.12.2021 року.

Тобто неможливо скасувати або зменшити те, що не зазначено в наявності.

Отже, висновки Акту перевірки, що стали підставою для формування податкового повідомлення-рішення №00050160704 від 18.01.2023 року не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам податкового законодавства щодо реальності господарської операції.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про нереальність господарських операцій, що вчинені між позивачем та ТОВ «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

За звичаями ділового обороту при здійсненні вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо сумнівів про здійснення господарської діяльності Товариством «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби характеризують підприємство як діючого учасника цивільних правовідносин.

При цьому, будь-яких застережень щодо Товариства «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», як недобросовісного платника, що має негативну ділову репутацію, матеріали справи не містить (відповідачем не надано).

Відтак, не можна дійти висновку, що позивач допустив прояв необережності при укладанні угод з Товариством «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Водночас, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи, зокрема, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про нереальність господарських операцій.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, водночас, аналіз цих документів в сукупності з іншими надає підстави для висновку про реальність здійснених господарських операцій між позивачем та Товариством «СОЛАР СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00050160704 від 18.01.2023 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 513578 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 128 395 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, що призвело до помилкових висновків про відмову в задоволенні позову.

Матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду підлягають розподілу витрати у справі на користь позивача (сплата судового збору та подачу позову та апеляційної скарги на загальну суму 24073,99 грн.).

Керуючись 241-245, 250, 311, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00050160704 від 18.01.2023 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 513578 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 128395 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВУЦЬКА СОЛАР» (код ЄДРПОУ 44012481) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 24073,99 грн. (двадцять чотири тисячі сімдесят три гривні 99 коп.)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 14.12.2023 та в силу ст. 328 КАС України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14.12.2023.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова