П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14434/23
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,
повний текст судового рішення
складено 09.10.2023, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНТА ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНТА ГРУП» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №8960 від 18.03.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «БРЕНТА ГРУП»;
- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «БРЕНТА ГРУП» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваним рішенням №8960 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості позивача віднесено до ризикових платників податку із зазначенням таких причин: недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутність, інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості. Позивач зазначає, що не зазначення у рішенні №8960 конкретної інформації, що стала підставою для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості, позбавляє позивача можливості скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку №1165, на подання до ДПС інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам постанови №1165, оскільки в ньому не зазначено, яка саме податкова накладна або податкові накладні чи розрахунки коригування подавались позивачем на реєстрацію в ЄРПН та, відповідно, визнано ризиковою операцією, а відповідачем зазначено тільки період начебто ризикових операцій - з 01.01.2021 року по 18.03.2023 року, що також є протиправним, оскільки контролюючим органом постійно здійснюється моніторинг поданих на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «БРЕНТА ГРУП» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, основним видом діяльності якого є оптова торгівля текстильними товарами, КВЕД 46.41.
Відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8960 від 18.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕНТА ГРУП» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В якості підстави прийняття рішення зазначено: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі здійснення поточної діяльності». Крім того, податковим органом зазначено коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: - 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12- постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. У вказаному рішенні зазначено податкові номери платника податків, задіяних в ризикових операціях, період здійснення господарських операцій та коду ДКПП операцій, визначених як ризикових.
У графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено: «тип операції постачання за період здійснення господарської операції з 01.01.2021 року по 18.03.2023 року».
Позивач не скористався правом на надання пояснень та копій документів до податкового органу, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку ризикових. На думку позивача, оскільки рішення №8960 від 18.03.2023 року не має жодного обґрунтування, враховуючи зазначений період, специфіку діяльності, обсяги господарських операцій, кількість контрагентів, у позивача через велику кількість первинних документів відсутня можливість надати їх відповідачу.
Позивач, вважаючи протиправним рішення ГУ ДПС в Одеській області, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових. Однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податковій накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків. Крім того, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у нього наведеної інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, не зазначено суть та характер інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції.
Також суд першої інстанцій зазначив, що під час розгляду справи відповідач не надав належних та достатніх доказів, які би досліджувалися в ході засідання Комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, та відповідно суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до п.8 Критеріїв ризиковості.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Головного управління ДПС в Одеській області№8960 від 18.03.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Оскаржуване позивачем рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийнято на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), Порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатками до Порядку зупинення №1165 є, зокрема, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток №1), Критерії ризиковості здійснення операцій (Додаток №3), рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток №4).
Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (Додаток №4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку №1, в п.8 якого встановлений наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.
Саме п.8 таких Критеріїв і був підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність позивача платника податку критеріям ризиковості платника податку №8960 від 18.03.2023 року, в якому в якості підстав для прийняття зазначено: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі здійснення поточної діяльності».
Як вірно зазначив суд першої інстанції, зміст п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається, по якій ризиковій операції та по якій податковій накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
З аналізу сталої позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, вбачається, що хоча затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 чи 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у нього наведеної інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, не зазначено суть та характер інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У даному випадку, відповідні поля про податкову інформацію, які наявні в оскаржуваному рішенні, мають лише загальне посилання на те, що надані товариством документи не відображають у повному обсязі провадження ним фінансово-господарської діяльності.
Між тим, колегія суддів зазначає, що податковим органом жодним чином не обґрунтовано вищевказаного висновку, з оцінкою вже наданих товариством документів та пояснень.
Відповідачем не надано жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б містила ознаки недодержання вимог чинного законодавства України.
Цілком вірним є посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, в якій Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення №8960 від 18.03.2023 року вказаним вимогам не відповідає, а під час розгляду справи відповідач не надав належних та достатніх доказів, які б досліджувалися в ході засідання Комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, та відповідно суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до п.8 Критеріїв ризиковості.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення Головного управління ДПС в Одеській області №8960 від 18.03.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2023 |
Оприлюднено | 29.12.2023 |
Номер документу | 115981317 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Кравченко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні