Постанова

від 26.12.2023 по справі 420/5641/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5641/20

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

секретар Цибульська Ю.М.,

за участю: представника відповідача Кисєльова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 420/5641/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/5641/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 21.04.2020 № 1490, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 № 0000910402 та № 0000920402, зобов`язання вчинити певні дії.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.08.2020 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 09.06.2020 № 0000910402 та від 09.06.2020 № 0000920402. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.11.2020 рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання контролюючого органу внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування платника в розмірі 44829199,00 грн скасував та прийняв у цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1208.2020 залишив без змін.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.03.2021 заяву відповідача про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 04.11.2020 за нововиявленими обставинами задовольнив частково. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» щодо зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування у розмірі 44829199,00 грн скасував та прийняв у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частини постанову суду апеляційної інстанції від 04.11.2020 залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 09.06.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнив частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2020, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 №0000910402 та від 09.06.2020 № 0000920402. Справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 залишив без змін.

Одеський окружний суд ухвалою від 03.07.2023 прийняв до провадження справу № 420/5641/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 №0000910402 та №0000920402, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.07.2023 Одеський окружний адміністративний суд заяву представника відповідача задовольнив. Продовжив строк підготовчого провадження у справі №420/5641/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 21.04.2020 № 1490, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 № 0000910402 та № 0000920402, зобов`язання вчинити певні дії до тридцяти днів. Підготовче засідання призначено на 11.09.2023 на 11:00 год.

В підготовче засідання до суду першої інстанції 11.09.2023 об 11:00 год. представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог КАС України, причини неявки суду не повідомив (а.с.247-248 т.1, а.с. 25 т.2).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, визнано причини неявки позивача не поважними та продовжено судове засідання за відсутності позивача.

Також, ухвалою суду від 11.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.09.2023 о 10:00 год.

В судове засідання 26.09.2023 о 10:00 год. представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог КАС України, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 29.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, визнано причини неявки позивача не поважними та розгляд справи відкладено на 10.10.2023 о 09:30 год.

В судове засідання 10.10.2023 о 09:30 год. представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог КАС України, причини неявки суду не повідомив.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2023 задовольнив клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2020 № 0000910402 та № 0000920402 залишив без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як зазначив суд, в силу п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, позивач не з`явився до суду без поважних причин, заяв про розгляд справи без своєї участі або участі свого представника не надав.

З огляду на наведене, суд розцінив неприбуття в судові засідання позивача, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду і вирішення справи та, як наслідок, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позов без розгляду.

Також суд зауважив, що предметом спору є оскарження податкових повідомлень рішень 09.06.2020 № 0000910402 та № 0000920402, якими встановлено завищення бюджетного відшкодування в розмірі 43928847,00 грн, застосовано штрафні санкції в розмірі 10982212,00 грн та встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду в розмірі 900352,00 грн.

З урахуванням зазначеного, суд не вбачав можливості повно, об`єктивно та всесторонньо здійснити розгляд справи по суті за відсутності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач повторно не з`явився до суду без поважних причин, що унеможливило об`єктивний розгляд справи, а тому клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача підлягає задоволенню, а дану адміністративну позовну заяву слід залишити без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції представник ТОВ «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить її скасувати, та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що у випадку якщо суд не зобов`язав учасника справи з`являтись до суду, його явка до суду є правом, а не обов`язком;

-суд першої інстанції не врахував, що справа була направлена на новий розгляд постановою Верховного Суду від 09.06.2023, а отже, в ході первинного розгляду справи у судах трьох інстанцій, позивачем разом з заявами по суті справ до матеріалів справи було надано всі наявні в нього докази. Відтак нез`явлення позивача до суду не заважало суду розглянути справу по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

З аналізу змісту апеляційної скарги вбачається, що спірним в контексті розгляду даної справи є питання обґрунтованості застосування судом першої інстанції наслідків, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України за обставин повторної неявки представника позивача у судове засідання, розгляду справи судом першої інстанції після перегляду справи судом касаційної інстанції та наявності в матеріалах справи заяв сторін по суті справи та письмових доказів.

Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частин 1, 2 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав : 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Частиною 3 статті 205 КАС України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі : 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 5 статті 205 КАС України встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Колегія суддів зазначає, що комплексний аналіз наведених положень, свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною 5 статті 205, пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

З наведеного слідує, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 19.09.2018 по справі № 826/10538/17, від 05.03.2021 по справі № 682/210/17.

Крім того, про необхідність з`ясування обставин щодо можливості розгляду справи по суті без участі представника позивача, а також достатності наявних письмових доказів для повного та всебічного розгляду справи зазначено Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі № 280/12207/21

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що предметом спору є оскарження податкових повідомлень рішень 09.06.2020 № 0000910402 та № 0000920402, якими встановлено завищення бюджетного відшкодування в розмірі 43928847,00 грн, застосовано штрафні санкції в розмірі 10982212,00 грн. та встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду в розмірі 900352,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, констатуючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, серед іншого, вказав про те, що судом не вбачається можливості повно, об`єктивно та всесторонньо здійснити розгляд справи по суті за відсутності позивача.

Водночас, судом першої інстанції не обґрунтовано, яких саме доказів недостатньо для повного та всебічного розгляду справи, виходячи з предмету спору в цій справі, який стосується оскарження податкових-повідомлень рішень.

Окрім того, в матеріалах справи наявні оскаржувані податкові рішення, акт перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та в якому викладена позиція контролюючого органу стосовно підстав застосування до позивача штрафних санкцій та інші документи, які позивач вважав необхідними для розгляду його позову.

Колегія суддів зауважує, що сторонами, в ході первинного розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій надано заяви по суті справи разом з відповідними доказами на підтвердження позицій.

Тобто, в матеріалах справи наявні документи, які стосуються предмету позову.

За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, в рамках розгляду даної справи, не позбавлений можливості надати оцінку правовим позиціям сторін, на підставі доказів, які долучені сторонами до матеріалів справи.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що в ході підготовчих судових засідань та судових засідань судом першої інстанції не визнавалась обов`язковою явка представника позивача. Також судом першої інстанції не було витребувано жодних додаткових доказів від сторін, та не пропонувалось сторонам надати будь-які пояснення щодо обставин справи.

Враховуючи наведене, на думку апеляційного суду в суду першої інстанції не було підстав, які б перешкоджали розгляду справи по суті.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

У § 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12), від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» (заява № 18656/13) ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що в судове засідання 26.09.2023 о 10:00 год. (розгляд справи по суті) представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог КАС України, причини неявки суду не повідомив (а.с. 33-34, т. 7).

Ухвалою суду від 26.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, визнано причини неявки позивача неповажними та розгляд справи відкладено на 10.10.2023 о 09:30 год. (а.с. 37-38, т 7).

В судове засідання 10.10.2023 о 09:30 год. представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог КАС України, причини неявки суду не повідомив (а.с. 40 т. 7).

Відтак, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи по суті, а саме рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та докази отримання позивачем повісток на його електронну адресу (а.с. 33-34, 40, т. 7).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення судом першої інстанції позивача про процесуальні рішення протокольні ухвали суду щодо визнання неповажними причини неявки представника позивача в судові засідання. Вказані процесуальні рішення суду мають значення для справи та, більше того, в подальшому призвели до залишення позову без розгляду.

Відтак, на думку колегії суддів, позивач, в силу положень статті 44

КАС України, мав бути повідомлений про такі рішення суду, що дало б йому можливість належним чином скористатись правом участі у судовому засіданні, або надати клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами (7 томів).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційний суд також звертає увагу на таке.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що постановою Верховного Суду від 09.06.2023 у даній справі справу направлено на новий розгляд. Як зазначив Суд у мотивувальній частині постанови, судами залишився не з`ясованим факт наявності обставини (якщо такі були), які обумовили втрату первинних документів позивачем. Крім того Суд зазначив, що судами не досліджено питання, чи призначалася позивачем комісія для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх втрати або знищення, чи залучалися до такої комісії представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду, чи оформлялися результати роботи комісії відповідним актом та чи направлявся такий, зокрема і контролюючому органу.

Також Суд вказав, що судам необхідно було встановити і дотримання позивачем порядку проведення інвентаризації, зокрема, чи видавався відповідний наказ, з яких підстав проводилася інвентаризація та на підставі яких первинних документів.

У підсумку Суд виснував, що під час нового розгляду справи суд першої інстанції на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність розглядуваної частини позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Колегія суддів зазначає, що залишаючи позовну заяву без розгляду, за наявності у даній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.06.2023, про необхідність з`ясування під час нового розгляду справи обставин, які мають значення для її вирішення, суд першої інстанції діяв в порушення приписів частини 5 статті 353 КАС України.

Також, апеляційний суд зауважує, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 та у рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

З тексту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975, Суд дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч.1 ст.6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали від 10.10.2023 у справі № 420/5641/20, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН СЕРВІС ЛТД» задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 420/5641/20 скасувати.

Направити справу № 420/5641/20 до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 27 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк