Постанова

від 27.12.2023 по справі 420/14214/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14214/23

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

судове рішення

ухвалено 04.09.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У червня 2023 року Фермерське господарство АНДРІЇВСЬКЕ-2015 (позивач, ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про:

- визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 14.03.2023р. №8423789/39845400, 8423796/39845400, 8423797/39845400, 8423798/39845400, 8423799/39845400, 8423800/39845400, 8423801 /39845400;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року датою їх первісного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

В обґрунтування позову підприємство вказувало, що оскаржувані рішення контролюючим органом прийняті безпідставно, протиправно та необґрунтовано, оскільки позивач надав на пропозицію податкового органу усі первинні документи, які підтверджують та засвідчують факт реальності здійснення господарських операцій за поданими на реєстрацію податковими накладними, перелік яких на думку позивача був достатнім для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкових накладних ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015 в ЄРПН. Позивач зазначав, що оскаржувані рішення Комісії не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальне посилання на надання платником документів, складених із порушенням законодавства, без конкретизації які саме надані платником документи складені із порушеннями та з якими саме, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття позитивного рішення для платника. Також, позивач вказував на неправомірність та необґрунтованість дій відповідача в частині зупинення реєстрації податкових накладних ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015, зауважив на відсутність у квитанціях про зупинення переліку необхідних документів.

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача з передбачених чинним законодавством підстав, обґрунтовано та законно, оскільки позивачем надано документи, складені із порушенням законодавства, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, позов Фермерського господарства «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 14.03.2023р. №8423789/39845400, 8423796/39845400, 8423797/39845400, 8423798/39845400, 8423799/39845400, 8423800/39845400, 8423801 /39845400 стосовно Фермерського господарства «АНДРІЇВСЬКЕ-2015».

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року датою їх первісного подання Фермерським господарством «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» до Єдиного реєстру податкових накладних.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 788,00 грн. сплачені за платіжними інструкціями №503 від 15.06.2023 року та №508 від 30.06.2023 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС у Одеській області на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були викладені у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних у зв`язку із тим, що платником на розгляд Комісії були надані документи складені з порушенням законодавства. До того ж, як далі вказує апелянт, ФГ «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» у підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерських документів, не надавалось повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. 20-ОПП), зокрема про сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності. Також, у контролюючого органу за доводами скаржника, відсутня інформація щодо складських приміщень для зберігання зібраного врожаю, що перебувають у власності позивача, як і відсутні відомості про договори оренди будь-яких приміщень для зберігання майна та врожаю або укладених договорів відповідального складського зберігання з наданням відповідного талону складського зберігання. На розгляд комісії не надавалось жодного документу, що б засвідчував якість товару, що реалізувався, сертифікатів на насіння або сертифікатів на садивний матеріал. Надані платником банківські виписки не містять усіх обов`язкових реквізитів. За вказаного, податковий орган вважає доведеною обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних рішень контролюючим органом з огляду на не надання ФГ «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» разом із повідомленням всіх необхідних документів. Окремо, скаржник зазначає, що наразі чинним законодавством повноваження щодо реєстрації податкової накладної після зупинення покладені на Державну податкову службу України.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини справи, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи згідно наявних у справі документів.

Фермерське господарство «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» зареєстровано 18.06.2015 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-16).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача зокрема є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Позивач (продавець) 01.02.2022 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Прометей» договір купівлі-продажу №2001 (а.с.28-30).

Надалі 05.09.2022 року між позивачем та ТОВ «Концерн Прометей» та «ТОВ «Явкинок Холдинг» укладено угоду про заміну сторони. Згідно зазначеної угоди ТОВ «Концерн Прометей» передає свої права та зобов`язання щодо сплати вартості товару ТОВ «Явкино Холдинг» (а.с.31).

В рамках здійснення власної господарської діяльності по цим взаємовідносинам позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року на отримувача (покупця) ТОВ «КОНЦЕРН ПРОМЕТЕЙ» щодо продажу товару пшениця врожаю 2022 року (а.с.55-61).

Згідно з Квитанціями від 30.01.2023 року податкову накладну №2 від 22.01.2023 року прийнято, реєстрація зупинена. У квитанціях зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №2 від 22.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 (ПН №№2, 3, 4,), 1003 (ПН №№5, 6, 7, 8), відсутні в таблиці даних платних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з цим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015 в електронному вигляді на адресу ДПС України були направлені пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК з відповідними додатками.

Проте 07.02.2023 року Комісія регіонального рівня прийняла рішення від 14.03.2023р. №8423789/39845400, 8423796/39845400, 8423797/39845400, 8423798/39845400, 8423799/39845400, 8423800/39845400, 8423801 /39845400 про відмову у реєстрації податкових накладних /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (а.с.69-75).

На зазначені рішення Комісії, Позивачем подав скарги, в яких просив скасувати такі рішення та зареєструвати податкові накладні.

Однак, 04.04.2023 року за результатами розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня Державною податковою службою України прийнято рішення №32082/39845400/2, 32141/39845400/2, 32142/39845400/2, 32047/39845400/2, 32048/39845400/2, 32081/39845400/2, 32143/39845400/2, про залишення скарги без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Не погодившись із відмовою в реєстрації податкових накладних, вважаючи прийняті рішення Комісії протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні передбачені законодавством документи, які підтверджують факт фінансово-господарської операції між позивачем та контрагентом, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, у зв`язку із чим вважав, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, з огляду на що рішення 14.03.2023р. №8423789/39845400, 8423796/39845400, 8423797/39845400, 8423798/39845400, 8423799/39845400, 8423800/39845400, 8423801 /39845400 про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних Господарства, виходячи з приписів п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, суд першої інстанції вбачав наявними підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН указані вище податкові накладні ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, в даному випадку підставами для зупинення реєстрації податкових накладних позивача слугувало те, що обсяг постачання товару/послуги 1001, 1003 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник D = 16,6000%, Р=0.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, серед яких зокрема: п.1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Вжите у цій нормі словосполучення "може включати" свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Відповідно до п.п.9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги суддів перш за все звертає увагу, що з огляду на зміст пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Водночас, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що у направлених позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних Фермерського господарства наявна інформація, що «показник «D» 16,6000%, Р=0, однак при цьому, без надання будь-яких розрахунків такого показника у розумінні вищезазначених у п.1 Критеріїв ризиковості господарської операції, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Посилання контролюючого органу у квитанції на відсутність товару/послуги зазначеної у податкових накладних у таблиці даних платника податку, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, апеляційний суд враховує, що за доводами позивача товар (пшениця, ячмінь врожаю 2022), який був реалізований на адресу контрагента, буз безпосередньо вирощений позивачем, що відповідає видам діяльності ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015.

Податковим органом ані під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не надано доказів, що товар, який постачався позивачем (у зв`язку з чим і було складено спірну податкову накладну), ним придбавався, а не було самостійно виготовлено (вирощено).

Висновуючись стосовно безпосередньо правовірності прийняття оскаржуваних рішень від 14.03.2023р. №8423789/39845400, 8423796/39845400, 8423797/39845400, 8423798/39845400, 8423799/39845400, 8423800/39845400, 8423801 /39845400, апеляційний суд звертає увагу, що для прийняття відповідачем усіх указаних вище рішень було вказано єдину підставу - надання платником копій документів, складних із порушенням законодавства.

В графі «Додаткова інформація» відповідач зазначив наступним чином документи, які на його думку були складені з порушенням, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Оцінюючи такі підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що позивачем отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних з приводу яких виник цей спір, з пропозицією надати пояснення та первинні документи, було направлено до контролюючого органу відповідне повідомлення про надання пояснень та копій документів, по господарським операціям між позивачем та контрагентом ТОВ «КОНЦЕРН ПРОМЕТЕЙ» щодо продажу товару пшениця врожаю 2022 року та ячменю врожаю 2022 року, по яким безпосередньо складені податкові накладні №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року.

Перелік наданих платником документів підтверджується доданим відповідачем до відзиву на позову скриншотом з бази АІС Податковий Блок.

Стосовно жодного конкретного із наданих платником документів на розгляд Комісії, у оскаржуваних рішеннях персоніфіковано не вказано будь-якої невідповідності вимогам законодавства, та не вказано яким саме вимогам не відповідають надані платником документи.

До того ж, на думку колегії суддів, застосована відповідачем в оскаржуваних рішеннях підстава для відмови у реєстрації податкових накладних позивача мала би бути конкретизована, шляхом зазначення які конкретно документи, що надавались Господарством до контролюючого органу (із зазначенням їх реквізитів) складені з порушенням та вказівки безпосередньо на норми законодавства, які на думку податкової були порушені при їх складанні таких первинних документів платника.

Втім, в даному випадку, відповідач лише вдався до визначення загальних підстав у своїх рішеннях, без жодного дослідження як наданих документів платником вцілому в розрізі встановлення дійсних обставин наявності\відсутності у позивача права на оформлення (складання) і реєстрацію цих податкових накладних, на підтвердження інформації стосовно госопдарських операцій у них відображених, так і безпосередньо суті господарських операцій по яким були складені платником такі податкові накладні.

Зазначене слідує, що в оскаржуваних рішеннях, відповідач вказав перелік неконкретизованих документів в додатковій інформації до кожного оскаржуваного рішення, що своєю чергою не дає змоги встановити належність перелічених документів до позивача, позаяк такий перелік є загальним.

Отже, за встановлених обставин справи, можна стверджувати, що фактично надані платником документи враховані під час прийняття оскаржуваного рішення не були, не розглядались та не досліджувались Комісією належним чином з метою вирішення питання щодо реєстрації поданих позивачем податкових накладних, без жодного зазначення та обґрунтування мотивів як тих, з яких було прийнято оскаржувані рішення, так і тих, з яких контролюючий орган фактично не врахував пояснення та документи, надані на пропозицію податкового органу разом з повідомленням.

Відтак, мотиви прийняття оскаржуваних рішень, правомірність яких намагається довести апелянт є хибними та спростовуються наявними у справі матеріалами.

Виходячи з викладеного вважаються необґрунтованими доводи апелянта стосовно нібито правомірності, як те вбачає скаржник, прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують уваги посилання апелянта на ненадання платником ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015 всіх необхідних документів на розгляд Комісії, зокрема повідомлення про об`єкти оподаткування, бухгалтерські документи, документи у підтвердження якості товару, та інші про які скаржник зазначає в апеляційній скарзі, оскільки підставами прийняття оскаржуваних рішень, як вже було указано вище слугували інші підстави. В свою чергу такі підстави, про які зазначає в апеляційній скарзі податковий орган є самостійними підставами для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, винесені в окремий пункт форми такого рішення, та у даному випадку не слугували в якості таких для прийняття оскаржуваних у цій справі рішень контролюючого органу.

Окрім того, платником були надані на пропозицію податкової пояснення та копії первинних документів.

При цьому, Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, водночас зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, на що ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції в судовому рішенні.

Відтак, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, з урахуванням змісту (суті) господарської операції по якій складено таку податкову накладну, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Однак, з квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних ФГ Андріївське-2015 вбачається, що відповідач не визначав конкретного переліку документів, які повинен був надати на розгляд Комісії платник.

Надіслані позивачу квитанції містили загальну вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, без конкретизації переліку документів, необхідних для її реєстрації.

Виходячи з такої пропозиції податкового органу, платником було надано відповідні пояснення та копії первинних документі, які позивач вважав достатніми та такими, що повністю підтверджують правомірність складання та направлення на реєстрацію податкових накладних щодо реєстрації яких виник цей спір, підтверджують інформацію стосовно відображених у податкових накладних платника податку господарських операцій, з чим погодився суд першої інстанції.

Дослідивши наявні у справі документи, колегія суддів вважає, що з наданих позивачем первинних документів вбачається (можливо встановити) зміст і обсяг господарської операції, по якій було складено направлені на реєстрацію податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей чи порушень зі змісту цих документів не вбачається, та скаржником таких не доведено.

Апеляційний суд також звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість, конкретність та вмотивованість.

В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Колегія суддів звертає увагу, що жодних зауважень щодо будь-якого з наданих документів та пояснень (їх недостатності, чи дефектності, чи інших недоліків) відповідачем у справі під час прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, не зазначалось, відтак усі доводи апелянта загалом вважаються неприйнятними з огляду на те, що такі або не були покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, а іншого скаржником, як суб`єктом владних повноважень, який повинен діяти у межах правового поля, законно, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, розсудливо, тощо, - не доведено,/або спростовуються встановленими обставинами та наявними у справі доказами.

Зазначене своєю чергою ставить під сумнів обґрунтованість підстав, за яких були прийняті відповідачем рішення, та свідчить про невмотивованість й помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самих оскаржуваних рішень

Крім того, в контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги, колегія суддів аналізуючи зміст господарських операцій, по яким було складено податкові накладні, дослідивши надані позивачем до справи документи вважає підтвердженою наявність у ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015 правових підстав для оформлення та подання для реєстрації указаних вище податкових накладних за наслідком фактичної передачі Товару та його отримання покупцем.

Окремо, враховуючи послідовну практику застосування Верховним Судом норм законодавства у справах за аналогічними правовідносинами які склались у даній спарві, судова колегія вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність у ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015 передбачених законодавством документів, які надавались на розгляд Комісії та засвідчують, поза розумним сумнівом, проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом по яким були складені податкові накладні №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року, а також враховуючи, що їх достатність та відповідність вимогам законодавства не спростовано відповідачем, апеляційний суд вважає, що у Комісії не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, за наслідками апеляційного перегляду справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення 14.03.2023р. №8423789/39845400, 8423796/39845400, 8423797/39845400, 8423798/39845400, 8423799/39845400, 8423800/39845400, 8423801 /39845400, та необзідність їх скасування.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи.

Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015 щодо реєстрації яких виник цей спір.

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року ФГ АНДРІЇВСЬКЕ-2015, а також виходячи з приписів п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання органу ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН №2 від 25.07.2022р., №3 від 26.07.2022р., №4 від 27.07.2022р, №5 від 29.07.2022р, №6 від 30.07.2022р, №7 від 31.07.2022р та №8 від 01.08.2022 року датою їх первісного подання Фермерським господарством «АНДРІЇВСЬКЕ-2015» до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі №420/14214/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.В. Крусян О.О. Димерлій