Постанова

від 26.12.2023 по справі 320/18285/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18285/23 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати радянський документ, складений російською мовою під назвою: «Акт государственной приемочной комиссии о приемке в эксплуатацию законченного строительства 3-го комплекса газопровода-отвода к г. Иванков, с. Шпитьки Киево-Святошинского р-на., с. Грузское Макаровского р-на. Киевской обл.» з датою жовтень 1990 року таким, що не створює жодних правових наслідків для власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222786500:04:005:0017, яка знаходиться у селі Пашківка Бучанського району Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про зобов`язання вчинити дії - залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийнята із порушенням норм процесуального права, та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що у наданий судом десятиденний строк позивач не виконав усі вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023, а тому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ним були усунуті всі вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а тому оскаржувана ухвала від 10.08.2023 є незаконною і такою, що позбавляє особу права на доступ до суду.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіряючи доводи апелянта та надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання до суду документа про сплату судового збору в сумі 1 073,60 грн. та зазначення щодо представника позивача всіх передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомостей.

19.06.2023 до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, до якої було додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 073,60 грн. Крім того, у даній заяві зазначені відомості про адресу робочого місця адвоката, адресу для листування, номер телефону адвоката та його електронну пошту.

Водночас, Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що всі недоліки позовної заяви, про які було зазначено в ухвалі від 05.06.2023, усунуті не були, оскільки представником позивача не було виконано п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта.

Надаючи оцінку таким висновкам суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частиною 6 указаної статті якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Аналіз наведених норм свідчить, що у позовній заяві представник позивача повинен зазначити всі передбачені пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України відомості, у тому числі реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням Київського окружного адміністративного суду про те, що відповідні відомості не були зазначені представником позивача ні у позовній заяві, ні в заяві про усунення недоліків.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позовна заява від імені ОСОБА_2 була підписана адвокатом Міцкевичем Денисом Анатолійовичем кваліфікованим електронним підписом. Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.05.2023, долученого до позовної заяви, у ньому містяться відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків Мацкевича Д.А. НОМЕР_1 . В аналогічний спосіб представником позивача подавалася до суду першої інстанції і заява про усунення недоліків, до якої роздруковано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 19.06.2023 (а.с. 9).

Отже, наявні у матеріалах справи документи давали об`єктивну змогу встановити реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що, вказуючи в оскаржуваній ухвалі на невиконання представником позивача вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номера і серії паспорта, суд першої інстанції неналежним чином дослідив позовну заяву і додані до неї документи, а також заяву про усунення недоліків, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про ненадання представником позивача відповідних відомостей.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена помилково, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності ухвали суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.