Постанова

від 27.12.2023 по справі 754/155/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року місто Київ

справа №754/155/22

провадження№22-ц/824/13914/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича

на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 28 липня 2023 року, постановлену у складі судді Грегуля О.В.,

у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, стягувач: ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 28 липня 2023 року відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т.В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України.

Не погоджуючись з такою ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Артемчук Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Висновки суду суперечать частині 1 статті 441 ЦПК України, яка як умову тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника визначає його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним рішенням.

Вимагати від виконавця докази, які б свідчили, що боржник має намір виїхати за межі України саме з метою уникнення від виконання виконавчого листа, ЦПК України не вимагає.

До того ж з огляду на повноваження виконавця, важко уявити, які саме докази такого може надати виконавець, оскільки наміри боржника об`єктивно можна оцінити лише крізь призму його поведінки, тобто коли боржник виїде за межі України та не повернеться. Крім того, у поданні виконавцем зазначено та додано докази виїзду боржника за межі України та звернуто увагу на тенденцію, коли особи, які правомірно виїхали за кордон, назад не поверталися.

Щодо відсутності доказів, що без обмеження у праві виїзду за межі України боржника неможливо задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна/коштів боржника.

У поданні зазначено про вжиття заходів щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, які виявились безрезультатними, що підтверджено матеріалами виконавчого провадження.

Саме у зв`язку з відсутністю майна та коштів боржника виконавець просив застосувати до боржника тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як один із заходів забезпечення виконання рішення, що відповідає положенням частини 1 статті 441 ЦПК України.

Щодо відсутності доказів та обґрунтування, що застосування обмеження у праві виїзду за межі України боржника, сприятиме виконанню виконавчого листа, приватним виконавцем зазначено, що застосування до боржника заходів тимчасового обмеження виїзду за кордон прискорить виконання боржником рішення суду, сприятиме гарантуванню повернення наявного у нього боргу і є виправданими та пропорційними меті його застосування. А надання доказів такого стаття 441 ЦПК України не вимагає.

Враховуючи, що чинне законодавство визначає тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як один із заходів забезпечення виконання рішення, стаття 18 Закону зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у даній справі приватний виконавець вважає доцільним застосування до боржника такого заходу забезпечення виконання рішення. Тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України сприятиме гарантуванню повернення наявного у нього боргу і є виправданим та пропорційним меті його застосування.

Судом не надано оцінки аргументам приватного виконавця щодо умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду та наявності підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, відтак неправомірно відмовлено у задоволенні подання з помилковим посиланням на відсутність доказів та обґрунтування: наміру виїхати боржника за межі України, саме з метою уникнення від виконання виконавчого листа; що застосування обмеження у праві виїзду за межі України боржника, сприятиме виконанню виконавчого листа, а без обмеження у праві виїзду за межі України боржника неможливо задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна/коштів боржника.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення, оскільки будучи належним чином повідомлений про свій обов`язок щодо повернення стягувачу отриманої позики, він кошти не повернув; незважаючи на реальну фінансову можливість (здійснення видаткових операцій по рахунках в банку на загальну суму 5 453 764,16 грн.) жодних дій по виконанню судового рішення не здійснив.

В ході виконавчого провадження боржником ОСОБА_4 не було виконано покладені на нього обов`язки ст. 19 Закону України " Про виконавче провадження".

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про дату, час і місце засідання суду.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Артемчук Т.В. повідомлений шляхом направлення судового повідомлення на електронну адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції від 10 жовтня 2023 року. Причини своєї неявки суд не повідомив.

Стягувач ОСОБА_2 та боржник ОСОБА_1 повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи.

ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій доводи апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця в повному обсязі. Розгляд справи просив проводити без його участі.

Боржник ОСОБА_1 повідомлений шляхом направлення судового повідомлення на поштову адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі. Конверт, відправлений на адресу ОСОБА_1 , повернувся до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (том №2, а.с. 60), а тому відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою адресату. Причини своєї неявки суду не повідомив.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т.В. в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якої до апеляційного суду є необов`язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т.В., який не з`явився в судове засідання, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Т.В. знаходиться виконавче провадження ВП № 71304850 по виконанню виконавчого листа № 754/155/22, виданого 6 березня 2023 року Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 НОМЕР_1 долари США - позики, 4364,32 грн. - судового збору та 6000 грн. правничої допомоги.

15 березня 2023 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 71304850. Постановою про відкриття виконавчого провадження зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Постанову направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0407410423246 за адресою, що зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_1 , як того вимагає частина перша статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон). Документи про відкриття виконавчого повернуті поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

15 березня 2023 року виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, про що винесено відповідну постанову та направлено її для виконання до банківських установ.

Встановлено, що боржник має відкриті рахунки в АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Універсал Банк", АТ "ТАСКОМБАНК", однак на вказаних рахунках або відсутні кошти, або вони арештовані на виконання інших виконавчих документів (відносно боржника раніше відкриті інші виконавчі провадження).

Виконавцем встановлено, що боржник має відкриті рахунки в АТ «ПУМБ» (лист банку від 20 березня 2023 року №116/2225/07БТ).

Виконавцем розкрито банківську таємницю відносно боржника та отримано інформацію про рух коштів на його рахунках в АТ «ПУМБ» (лист банку від 29 березня 2023 року №116/1822-1/19БТ).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 (валюта рахунку гривня) боржнику за період з 4 січня 2021 року по 20 березня 2023 року надійшло на рахунок 4 891 252,51 грн., боржником витрачено 4 900 744,16 грн.

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_3 (валюта рахунку гривня) боржнику за період з 13 липня 2021 року по 20 березня 2023 року надійшло на рахунок 553 353,90 грн., боржником витрачено 553 353,00 грн.

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_4 (валюта рахунку євро) боржником за період з 1 січня 2021 року по 20 березня 2023 року придбано та витрачено 40,00 євро.

В подальшому виконавцем розшукано та накладено арешт на грошові кошти боржника в АТ "КБ "ГЛОБУС" (постанова про арешт коштів боржника від 19 травня 2023 року).

З рахунків боржника стягнуто грошові кошти в загальному розмірі 6971,87 грн., які розподілено відповідно до вимог ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження": 2416,62 грн. направлено на погашення витрат виконавчого провадження; 4141,14 грн. перераховано на користь стягувача як часткове погашення заборгованості за рішенням суду; 414,11 стягнуто як основну винагороду приватного виконавця.

Виконавцем вжито заходів щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, які виявились безрезультатними.

Відповідно до пунктів 2, 3 рішення Комісії від 29 листопада 2016 року № 1173 "Про затвердження Порядку надання інформації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців" (зі змінами) затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 29 листопада 2016 року № 3409/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1579/29709, виконавцем отримано інформацію про відсутність у власності боржника пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств.

У власності боржника немає транспортних засобів (відповідь на запит №: 158009805 від 15 березня 2023 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобі, лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 20 квітня 2023 року №31/26-1404).

Боржник не володіє земельним ділянками, іншим нерухомим майном, в тому числі квартирою за адресою: АДРЕСА_2 (інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 березня 2023 року, лист КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 8 травня 2023 року №062/14-6016 (И-2023)).

За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян боржник неодружений (витяг №00038947065 від 21 березня 2023 року).

Боржнику направлялись виклик приватного виконавця від 13 квітня 2023 року №781 (направлявся рекомендованим листом №0407410435546, який повернуто поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання"), виклик приватного виконавця від 19 травня 2023 року №1178 (направлявся простою кореспонденцією).

За викликами боржник не з`явився, витребувані пояснення та інформацію щодо свого майнового стану не надав.

Виконавцем отримано відповідь на запит №: 165881282 від 15 червня 2023 року до Державної податкової служби України, згідно з якою боржник за 1 квартал 2023 рокуотримав дохід у вигляді заробітної плати в ТОВ "ЮНЕКС КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 35212013) - сума нарахованого доходу: 9005,45 грн.

Виконавцем направлено до товариства запит від 15 червня 2023 року №1599 з проханням повідомити, чи дійсно отримує ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) дохід (заробітну плату тощо), а також розмір такого доходу за останні шість місяців. Разом з тим, рекомендований лист №0407410432083, яким було відправлено вказаний запит повернуто поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Таким чином, на момент направлення подання інформація про працевлаштування боржника не підтверджена.

Крім того, приватним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_2 . Разом з тим, потрапити до квартири та перевірити майновий стан боржника не вдалося, двері ніхто не відчинив; в дверях квартири та поштовій скринці залишено черговий виклик приватного виконавця від 28 червня 2023 року №1861 з вимогою з`явитися боржнику, надати пояснення та інформацію щодо свого майнового стану. Щодо зазначених обставин приватним виконавцем за участі стягувача ОСОБА_2 складено відповідний акт від 28 червня 2023 року.

За викликами боржник не з`явився, витребувані пояснення та інформацію щодо свого майнового стану не надав.

За період з 15 березня 2023 року ( відкриття виконавчого провадження) по 19 липня 2023 року боржник ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_6 ) виїжджав за межі України 21 червня 2023 року та повернувся 7 липня 2023 року, що підтверджується відповіддю на запит №: 169299616 від 20 липня 2023 року до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону).

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив із того, що приватним виконавцем доказів, які б свідчили про те, що боржник має намір виїхати за межі України саме з метою уникнення від виконання виконавчого листа не надано. У поданні не викладено обставин та не зазначено доказів, на підтвердження того аргументу, що без обмеження у праві виїзду за межі України боржника, неможливо задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна/коштів боржника.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нею відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з п.5 ч. ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадян України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Крім того, виходячи із гарантій, передбачених ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та відповідно до принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України, обмеження свободи пересування має буди пропорційним, тобто державний виконавець має довести суду, що за існуючих у державного виконавця повноваженнях неможливо забезпечити реальне виконання рішення суду за рахунок менш обтяжливого зобов`язання, без обмеження основоположного та конституційного права боржника на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, наприклад - звернення стягнення на грошові кошти, рухоме майно.

Для позитивного вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України боржника згідно до вказаних норм законів необхідними елементом є пропорційність втручання у конвенційне право особи на вільне пересування, наявність справедливого балансу між публічним інтересом у демократичному суспільстві щодо належного виконання обов`язкових державних рішень та гарантій на вільне пересування особи.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За змістом даної норми підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є факт його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, яке полягає у вчиненні боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, в тому числі, і безпідставна неявка на виклики державного виконавця.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів не відповідає вимогам законодавства.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені законом саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч зазначених вимог закону приватний виконавець не надав суду доказів того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та підтвердженим матеріалами виконавчого провадження.

З урахуванням вказаних норм права та наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутністю доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон з метою ухилення від сплати боргу, та які б свідчили, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду,- підстав для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України немає.

Посилання приватного виконавця Артемчука Т.В. на те, що незважаючи на реальну фінансову можливість (здійснення видаткових операцій по рахунках в банку на загальну суму 5 453 764,16 грн.) жодних дій по виконанню судового рішення боржник ОСОБА_1 не здійснив, є безпідставними, враховуючи те, що виконавче провадження відкрито лише 15 березня 2023 року, а банком надано інформацію щодо руху коштів боржника за період тривалого часу, починаючи з 13 липня 2021 року по 20 березня 2023 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Польовик А.С. про обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Доводи апеляційної скарги про те, що приватним виконавцем здійснено вичерпний перелік можливих заходів у виконавчому провадженні, із врахуванням належного повідомлення боржника про наявність виконавчого провадження, оцінюються колегією суддів критично, з огляду на те, що приватним виконавцем не долучено до подання та матеріалів виконавчого провадження рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення боржнику, а також інших доказів на підтвердження того, що відповідні постанови, вимоги були направлені саме за адресою проживання боржника та отримані саме ним.

Сам по собі факт перетину кордону без доведення факту ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань, не може бути достатньою підставою обмеження права боржника у виїзді за межі України.

Тим більше сам по собі виїзд ОСОБА_1 за кордон 21 червня 2023 року та в`їзд в Україну 7 липня 2023 року без зазначення мети, не дає підстав для висновку, що такий виїзд здійснений боржником з метою ухилення від виконання рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо не доведення приватним виконавцем факту ухилення боржника від виконання судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України,-

Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 28 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус