Ухвала

від 10.07.2023 по справі 753/7925/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/7925/23

провадження № 2/753/4770/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБУД» про визнання трудових відносин припиненими

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дарницького районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБУД» про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вище вказана ухвала суду разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами направлялись за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , які повернулись на адресу суду з вказівкою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про закриття провадження у даній справі, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБУД» є юридичною особою, має самостій баланс, поточні та інші, виключаючи валютний, рахунки в банківських установах, круглу печатку з власною назвою українською мовою, штампами українською мовою, фірмений знак та інші атрибути.

Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБУД» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськбудінвест», в особі директора Шихашвілі Гела Васильович, а також ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу №2 зборів учасників ТОВ «Ельбуд» від 23.09.2005 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Ельбуд» та встановлено йому посадовий оклад згідно штатного розкладу.

Починаючи з 2009 року позивач припинив виконання повноважень директора ТОВ «Ельбуд», оскільки останнє не здійснювало будь-яку господарську діяльність за спільним рішенням засновників. При цьому, позивачу було припинено нарахування заробітної плати. Так, у 2022 році позивачем було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та виявлено інформацію про те, що він являється керівником ТОВ «Ельбуд». В подальшому, 02.01.2023 позивачем за юридичною адресою ТОВ «Ельбуд» було скеровано заяву про звільнення його з 06.02.2023 з посади директора ТОВ «Ельбуд», на підставі п. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, тобто за власним бажанням.

Окрім того, позивачем за адресами учасників ТОВ «Ельбуд», а саме ТОВ «Міськбудінвест» та ОСОБА_1 було скеровано повідомлення про проведення 06.02.2023 о 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_1, позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Ельбуд», з переліком наступних питань: - розгляд заяви директора ТОВ «Ельбуд» ОСОБА_1 про звільнення з займаної посади директора «ТОВ Ельбуд»; - призначення та уповноваження відповідальних осіб ТОВ «Ельбуд» представляти інтереси ТОВ «Ельбуд» з питання державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника товариства.

Однак, 06.02.2023 позачергові загальні збори не відбулися, у зв`язку із неявкою учасників ТОВ «Ельбуд».

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ТОВ «Ельбуд» порушує трудові права позивача, зокрема право бути звільненим з посади директора товариства за власним бажанням, оскільки не розглядає відповідну заяву та не вживає заходи для прийняття рішення про звільнення позивача, у зв`язку із чим останній був змушений звернутися з даним позовом до суду та просить визнати з 06.02.2023 трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Ельбуд» припиненими, у зв`язку зі звільненням позивача із займаної посади директора ТОВ «Ельбуд», на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Водночас, право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першої статті 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак, правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (такий правовий висновок сформовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

Так, у змісті позовної заяви позивач зазначає про те, що він як працівник у відповідності до ст. 38 КЗпП має право розірвати трудовий договір із товариством, який було укладено на невизначений термін. Також позивач зазначає, що спір стосується реалізації ним як працівником виключно права на працю.

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача, з огляду на наступне.

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацією загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

Відповідно до ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 113 ЦК України до господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (частина перша статті 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" № 2275-VIII (далі по тексту Закон № 2275-VIII).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина перша статті 39 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другої статті 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертої статті 39 Закону № 2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п`ятої статті 39 Закону № 2275-VIII).

Судом встановлено, що позивач є одноосібним виконавчим органом товариства (директором), який згідно з відомостями з ЄДР наділений правом вчиняти дії від імені товариства.

За приписами чч. 1, 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 7.2. статуту товариства до виключної компетенції зборів товариства належить: 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства, яким в даному випадку є - директор.

Звільнення з посади директора товариства (відкликання директора) є припиненням повноважень одноосібного виконавчого органу, що відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У разі виявлення директором бажання розірвати трудовий договір із товариством їхнє скликання для розгляду відповідної заяви може залежати від самого директора (пункт 1 частини першої статті 31 Закону № 2275-VIII).

За змістом частини тринадцятої статті 39 Закону № 2275-VIII повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 частини першої статті 31 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (частини друга та третя статті 32 Закону № 2275-VIII).

Судом встановлено, що згідно п. 7.7. статуту товариства збори скликаються не рідше двох разів на рік. Збори скликаються також на вимогу виконавчого органу (п. 7.9. статуту товариства).

Про проведення чергових зборів учасники повідомляються за телефоном або письмово (телефакс, телеграма, лист) із зазначенням часу й місця проведення зборів та порядку денного. Це повідомлення робиться не менш як за 30 днів до скликання зборів. Учасник товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах, за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів, учасникам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (п. 7.11. статуту товариства).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого засновниками (учасниками) ТОВ «Ельбуд» є «Міськбудінвест» та ОСОБА_1 .

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15)).

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було дотримано порядок звільнення його із посади директора за власним бажанням, зокрема, останній 02.01.2023 скерував повідомлення за адресами учасників ТОВ «Ельбуд», про проведення 06.02.2023 о 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_1, позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Ельбуд», з переліком наступних питань: - розгляд заяви директора ТОВ «Ельбуд» ОСОБА_1 про звільнення з займаної посади директора «ТОВ Ельбуд»; - призначення та уповноваження відповідальних осіб ТОВ «Ельбуд» представляти інтереси ТОВ «Ельбуд» з питання державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника товариства. Однак, позачергові загальні збори не відбулися, у зв`язку із неявкою учасників ТОВ «Ельбуд».

На підставі викладеного вище, позивач з метою захисту свого права на припинення трудового договору звернувся з даним позовом до суду.

Велика Палата Верховного Суду зауважила у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22), що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні. Вимога позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання припиненими трудових відносин директора ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБУД» відносяться до господарської компетенції та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, стст. 260, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬБУД» про визнання трудових відносин припиненими - закрити.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору відноситься до компетенції господарського судочинства.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складання повного тексту ухвали - 12.10.2023.