Рішення

від 26.12.2023 по справі 398/2327/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2327/23

провадження №: 2/398/1670/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" грудня 2023 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,

прокурора Поташенка А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «ПІВДЕННЕ» про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,3873 га з кадастровим номером 3520355000:02:002:0635 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянином РФ, на підставі свідоцтва про право спадщину за законом від 17.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Приходьком О.В., набула права власності на земельну ділянку площею 4,3873 га з кадастровим номером 3520355000:02:002:0635, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2016 року.

Також згідно інформації з ДРРПНМ вказана земельна ділянка перебуває в оренді у ФГ «ПІВДЕННЕ» на підставі укладеного 25.01.2016 року між ОСОБА_2 (спадкодавцем) та ФГ «ПІВДЕННЕ» договору оренди землі.

Таким чином, всупереч положенням ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України відповідач не відчужив дану земельну ділянку протягом року та продовжує нею володіти по цей час.

Вищевказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою ДРРПНМ від 24.01.2023 року № 320980671, інформаційною довідкою з Державого земельного кадастру від 17.04.2023 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2016 року, листом Управління ДМС України в Кіровоградській області від 21.02.2023 року №3501.5-1008/35.3-23.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач зазначила, що проти задоволення позову, оскільки земельна ділянка є її приватною власністю, яку вона отримала у спадок від матері.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до розгляду справи по суті вимог подав заяву в якій просить позов прокурора задовольнити, вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ФГ «ПІВДЕННЕ», належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв або пояснень по суті позовних вимог суду не надав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Обґрунтування наведені прокурором в позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320980671 від 24.01.2023, земельна ділянка площею 4,3873 га, кадастровий номер 3520355000:02:002:0635, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом № 1697 від 17.10.2016 року, видане приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Приходько О.В., належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , країна громадянства: РФ. Вищевказана земельна ділянка передана орендодавцем ОСОБА_3 в оренду ФГ «Південне» на підставі договору оренди землі серії б/н від 25.01.2016 року строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7-8).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1697 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1930 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме земельної ділянки площею 4,3873 га, кадастровий номер 3520355000:02:002:0635, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, та належала спадкодавцю на підставі Державного акта на права приватної власності на землю серії РЗ №428958, зареєстрованого Олександрійською районною державною адміністрацією 25.06.2002 року на підставі розпорядження Олександрійської районної державної адміністрації від 27.05.2002 року №273-р в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №10830 (а.с.9).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 17.04.2023 року, земельна ділянка площею 4,3873 га, кадастровий номер 3520355000:02:002:0635, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до витягу №НВ-9918160452023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.04.2023 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3520355000:02:002:0635 становить 157 163,81 грн (а.с.11).

Згідно з довідки з ЄДР від 19.04.2023 року вбачається, що Фермерське господарство «Південне» розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , види діяльності якої є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (а.с.12-13).

Згідно з відповіддю про надання інформації Управління ДМС в Кіровоградській області від 14.03.2023 року №2490-23, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою РФ, уродженка смт. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, місце проживання якої значиться зареєстрованим з 19.05.2010 року за адресою: АДРЕСА_2 , по посвідці на постійне проживання в Україні серія НОМЕР_2 , виданої 26.04.2010 року УМВС в Кіровоградськй області (а.с.16).

Статтями 13 та 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно зі ст. 19,150 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

У відповідності до ч. 5 ст.22Земельного кодексуУкраїни набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що іноземці, а також особами без громадянства, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.

Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку відповідач набула з 17.10.2016 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Однак, у подальшому, й на даний час, земельну ділянку нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Отже, після набуття земельної ділянки у власність, відповідач протягом року її не відчужив, будь-які зміни даних у державних реєстрах прав власності про це відсутні, як і дані щодо зміни (набуття) громадянства України.

Згідно з пунктом "е" ч.1 ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно ст. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужив, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 року (справа N 6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 року «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженим наказом Держгеокадастру №603 від 23.12.2021, визначено, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та їй підпорядковане.

На підставі викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи громадянином РФ, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, в зв`язку з чим вона підлягає конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Судові витрати необхідно покласти на відповідача у відповідності дост. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 81, 125, 140, 145, 153 Земельного кодексу України, ст.ст.4, 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «ПІВДЕННЕ» про конфіскацію земельної ділянки, задовольнити.

Припинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки Російської Федерації, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 4,3873 га, кадастровий номер 3520355000:02:002:0635, розташовану на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки Російської Федерації, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, р/р UA848201720343100001000004600 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 7,8 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області від 09.05.2023 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.12.2023 року.

Відомості про учасників справи:

Позивачі: керівник Олександрійської окружної прокуратура Кіровоградської області,код ЄДРПОУ 02910025, адреса місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, вул.Чижевського,1,

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ЄДРПОУ 39767636, адреса місцезнаходження: м.Кропивницький, вул.Академіка Корольова,26.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки Російської Федерації, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.М.Подоляк