Рішення

від 07.07.2023 по справі 454/3109/22

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/3109/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 липня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши в підготовчому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТзОВ «Контракт Авто» про визнання правочину не дійсним та не чинним-,

в с т а н о в и в:

07.11.2022 Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТзОВ «Контракт Авто» про визнання правочину не дійсним та не чинним про визнання правочину не дійсним та не чинним.

В обґрунтування позовної заяви покликаються на те, що Моєму батькові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 належав на праві одноособової приватної власності автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI , 2005 року випуску , № кузова НОМЕР_1 , номерний знак

НОМЕР_2 , колір білий .

Я є єдиним спадкоємцем першої черги на спадкове майно , що залишилось після смерті батька .

Продаж та реєстрація вищевказаного автомобіля була вчинена незаконно , так як покійний батько не міг продати вищевказаний автомобіль .

Отже , вищевказаний автомобіль був відповідачами незаконно відчужений та перезареєстрований вже після смерті батька по підробленим документах і підробленому підпису і почерку батька .

По даному факту порушене кримінальне провадження № 120211421500000368 від 12.11.2021 р. за ст. 368 ККУ відносно співвідповідача по справі - ОСОБА_3 , яке перебуває на розгляді в Сокальському районному суді ( справа № 454/554/22.суддя Адамович ) .

Крім того,даний автомобіль вже тривалий час знаходиться на відкритому майданчику в поліції , що суттєво знижує його ринкову вартість .

Я є єдиним спадкоємцем на майно , о залишилось після смерті батька.

Отже , спірний автомобіль - це моя приватна власність , яку я оспорюю.

Справа поступила 07.11.2022 у провадження судді Сокальського районного суду Львівської області Веремчук О.А.

Згідно Договору Комісії за № 12/10/01 ОСОБА_4 після своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ніби то уклав даний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто «( Адреса- 01042 . м. Київ , вул. Приймаченко , 1/27 ,Код ЄДРПОУ - 37193925 )

в особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича.

Згідно Розділу 3 , п. 3.2. - коміссіонер за даним Договором реалізовує Товар покупцю за ціною 50 000 ( п`ятдесят тисяч грн.).00 коп.

Згідно договору купівлі -продажу автомобіля № 13/10/01-кп від 13 жовтня 2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто « в особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича та ОСОБА_2 , автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI , 2005 року випуску , № кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , колір білий був проданий ОСОБА_2 за ціною - 50 000 ( п`ятдесят тисяч ) грн.

який 13 жовтня 2021 року був перереєстрований на нового власника- ОСОБА_2 .

Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС №4646 встановлено, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI , номерний знак НОМЕР_3 , 2005 року випуску 13.10.2021 року зареєстрований в ТЦС 8043 на громадянку ОСОБА_2 ,1988 року народження на підставі договору № 13/10/01-кп від 13 жовтня 2021 року , укладеного між ТОВ « Контракт-Авто « та ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач по справі не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідачів повторно не з`явився, хоча належним чином була повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є не порушним.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Правочин с правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі- продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, договір купівлі-продажу є правомірним правочином за умов, що він не суперечить нормам цивільного законодавства, його було вчинено сторонами за власного волевиявлення кожного, товар належить продавцю на праві приватної власності.

Згідно із частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До одного із видів договорів про надання послуг віднесено договір комісії.

Зокрема, відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, договір комісії за своєю природою регулює правовідносини з надання послуг, а відтак фактично комісіонер є виконавцем, а комітент - замовником. Тобто, у разі якщо предметом договору комісіє є вчинення продажу товару, то такий правочин вчиняється між продавцем та покупцем, проте від імені продавця діє комісіонер.

У даному випадку ОСОБА_4 , як власник автомобіля договору на продаж вказаного автомобіля 12 жовтня 2021 року із Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто не укладав , так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Іншим особам повноважень щодо укладення такого договору ОСОБА_4 не надавав .

Відтак, вищевказаний договір комісії, є не чинними.

Крім того, за змістом частини першої статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З огляду на вище зазначене суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково а саме: Визнати Договір Комісії за № 12/10/01 від 12 жовтня 2021 р. укладений між ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто «( Адреса- 01042 . м. Київ , вул. Приймаченко , 1/27 ,Код ЄДРПОУ - 37193925 ) в особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича - не чинним та неправомірним та незаконним .

Визнати договору купівлі -продажу автомобіля № 13/10/01-кп від 13 жовтня 2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто « в особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича та ОСОБА_2 автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2005 року випуску , № кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , колір білий та був проданий ОСОБА_2 за ціною - не чинним , не дійсним та незаконним.

Визнати право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2005 року випуску , № кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , колір білий за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Ідент.№ НОМЕР_4 .

Крім того, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто» на користь держави, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40коп.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Визнати Договір Комісії за № 12/10/01 від 12 жовтня 2021 р. укладений між ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто «( Адреса- 01042 . м. Київ , вул. Приймаченко , 1/27 ,Код ЄДРПОУ - 37193925 ) в особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича - не чинним та неправомірним та незаконним .

Визнати договору купівлі -продажу автомобіля № 13/10/01-кп від 13 жовтня 2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто « в особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича та ОСОБА_2 автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2005 року випуску , № кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , колір білий та був проданий ОСОБА_2 за ціною - не чинним , не дійсним та незаконним.

Визнати право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2005 року випуску , № кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , колір білий за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Ідент.№ НОМЕР_4 .

Стягнути з відповідачів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 Адреса - АДРЕСА_1 ,Паспорт - НОМЕР_5 виданий 14.04.2011 р., Долинським РВ УМВС, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,АДРЕСА АДРЕСА_2 , Паспорт- НОМЕР_6 виданий 29.06.2005 р.н., з Товариства з обмеженою відповідальністю « Контракт - Авто «Адреса-01042 . м. Київ , вул. Приймаченко , 1/27 , Код ЄДРПОУ - 37193925 В особі генерального директора Целовальникова Ігоря Вадимовича, ІПН НОМЕР_7 солідарно на користь позивача ОСОБА_1 розмір судового збору та судових витрат, сплачених за подання позову по даній цивільній справі, а саме 992 грн. 40коп.

В інших позовних вимогах - Відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: О. А. Веремчук