Рішення

від 04.12.2023 по справі 741/1595/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1595/23

Провадження № 2/741/448/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 04 грудня 2023 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання у порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 4 березня 2008 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по кормових угіддях колишнього КСП імені Фрунзе Носівської міської ради та передачу їх у власність громадян» ОСОБА_2 , як колишньому члену КСП імені Фрунзе та власнику сертифіката на земельну частку (пай), було передано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 188 площею 0,3837 га (сіножаті), кадастровий номер 7423810000:02:002:0388, та № 540 площею 0,9901 га (пасовища), кадастровий номер 7423810100:02:002:0587. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За життя ОСОБА_2 не отримала на зазначені земельні ділянки державні акти та не здійснила за собою реєстрацію права власності на ці земельні ділянки. Він (позивач) є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, спадщину прийняв, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки у зв`язку із відсутністю на них правовстановлюючих документів.

ОСОБА_1 просив суд визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе площами 0,3873 га (сіножаті), кадастровий номер 7423810000:02:002:0388, та № 540 площею 0,9901 га (пасовища), кадастровий номер 7423810100:02:002:0587, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на своє ім`я.

У судове засідання позивач та його представник адвокат Яцун В.М. не з`явилися, представник подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 4 березня 2008 року № 52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по кормових угіддях колишнього КСП імені Фрунзе Носівської міської ради та передачу їх у власність громадян» було передано ОСОБА_2 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки № НОМЕР_1 площею 0,39 га (сіножаті) та № НОМЕР_2 площею 0,99 га (пасовища), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9-12).

Таким чином, за життя ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України розпочала процес приватизації вказаних земельних ділянок, але не отримала правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та не зареєструвала за собою право власності на них.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6).

З копії спадкової справи № 55/2014 до майна померлої ОСОБА_2 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті.

У судовому засіданні встановлено, що на земельні ділянки № НОМЕР_1 та № 540 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), відповідно до якої:

- площа земельної ділянки № НОМЕР_1 становить 0,3873 га, а земельної ділянки № НОМЕР_2 0,9901 га;

- земельній ділянці № НОМЕР_1 присвоєно кадастровий номер 7423810000:02:002:0388, а земельні ділянці № НОМЕР_2 кадастровий номер 7423810100:02:002:0587.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, а тому підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1223, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе площами 0,3873 га (сіножаті), кадастровий номер 7423810000:02:002:0388, та 0,9901 га (пасовища), кадастровий номер 7423810100:02:002:0587, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на його ( ОСОБА_1 ) ім`я, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв