Постанова

від 05.12.2023 по справі 495/10455/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7563/23

Справа № 495/10455/22

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2023 року

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пей» про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул через затримку повернення трудової книжки,

встановив:

27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з вказаним вище позовом який згодом уточнила та остаточно просила стягнути з ТОВ «Нова Пей» на її користь за затримку у видачі трудової книжки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2021 року о 01 травня 2023 року в сумі 140910,96 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 01 грудня 2021 грудня позивачка була звільнена з ТОВ «Нова Пей» за наказом №4155 від 30 листопада 2021 року на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України, однак станом на час подачі цього позову позивачка не отримала від відповідача трудову книжку, що перешкоджає їй працевлаштуватися у зв`язку з чим вважає, що роботодавцем порушуються вимоги ч.5 ст. 235 КЗпП України.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2023 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2023 року та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у день постановлення оскаржуваної ухвали, тобто 26 липня 2023 року скаржниця подала до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість прибути в судове засідання з поважних причин, оскільки перебуває на військовій службі у лавах Збройних Сил України, на підтвердження чого долучила довідку про проходження нею військової служби, однак ці обставини були проігноровані судом та позовну заяву помилково залишено без розгляду, чим скаржниця вважає суд допустив порушення норм процесуального права.

Правом на відзив відповідач не скористався.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду не відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка ОСОБА_2 вже не вперше не з`являється в судове засідання без поважних причин, надаючи заяви про відкладення розгляду справи, тобто її неявка є повторною, враховуючи тривалість розгляду справи, яка перебуває у провадженні суду з 2022 року, практику Верховного Суду, зокрема, щодо необов`язковості з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, з огляду на належне повідомлення позивачки, виходячи з принципу диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду з підстав передбачених п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Колегія вважає такий висновок суду помилковим, виходячи з такого.

У статті 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми частини п`ятої статті 223ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 28липня 2021року всправі №756/6049/19(провадження№61-4177св21)вказано,що: "залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьомупозивач маєбути належнимчином ів установленомупорядку повідомленийпро дату,час імісце якпершого,так ідругого судовогозасідання,в якевін нез`явився. Процесуальнийзакон невказує нанеобхідність врахуваннясудом поважностіпричин повторноїнеявки позивачадо суду.Такі положенняпроцесуального законупов`язанііз принципомдиспозитивності цивільногосудочинства,у відповідностідо змістуякого учасниксправи самостійнорозпоряджається наданимийому закономпроцесуальними правами.Зазначені наслідкинастають незалежновід причинповторної неявки,які можутьбути поважними.Таким чином,навіть маючидокази поважностіпричин неявкипозивача,суд залишаєпозовну заявубез розгляду,якщо нез`явленняпозивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значенняв даномувипадку маєлише належнеповідомлення позивачапро деньта часрозгляду справи,повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правовіпозиції викладеніВерховним Судом,зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі №675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі №675/1561/19 тощо".

У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівПершої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 09лютого 2022року всправі №201/13532/15-ц(провадження№61-17821св21)зазначено,що: «причиниповторної неявкипозивача всудове засіданняправового значенняне мають,а обов`язковимиумовами длязастосування передбаченихпунктом 3 частини першої статті 257ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні».

Так, два останні судові засідання були призначені місцевим судом на 14 червня 2023 року та 26 липня 2023 року, у які позивачка не з`явилася.

Однак, у матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували здійснення судом повідомлення (виклику) позивачки в судове засідання, призначене на 14 червня 2023 року, матеріали справи також не містять відомостей на предмет підтвердження того, що про вказане судове засідання повідомлявся представник позивачки за довіреністю ОСОБА_3 , таким чином позивачка в силу вимог процесуального закону вважається такою, що не була повідомленою належним чином, у встановленому законом порядку про дату та час судового засідання, призначеного судом на 14 червня 2023 року.

В наступне судове засідання, призначене на 26 липня 2023 року, представник позивачки за довіреністю ОСОБА_3 подав заяву у якій просив відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що ОСОБА_1 знаходиться на службі у ЗСУ, на підтвердження цих обставин представник долучив довідку згідної якої позивачка, починаючи з 30 березня 2023 року перебуває на військовій службі.

За таких обставин, висновок суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з вказаних вище підстав є помилковим.

Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про порушення судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379ЦПК України є підставою для її скасування, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Ураховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2023 року, і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Судовий збір підлягає відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційна скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 липня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено 11 грудня 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: М.В. Назарова

Н.В. Стахова