Ухвала

від 27.12.2023 по справі 308/22935/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/22935/23

1-кс/308/6125/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023071170000695, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2023, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023071170000695, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2023, відносно ОСОБА_4 .

В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23:00 год. до 06:00 год. до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотанння мотивоване тим, що в період часу з 22.17 години 17 вересня 2023 по 00.27 години 18 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, який введений відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, вважаючи що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 2124887400:10:015:0003. звідки незаконно, безоплатно та поза волею власника, викрав провід АС-50,довжиною 900 метрів, вагою близько 230 кг. ринкова вартість якого становить 30728 гривень,

Враховуючи викладене, своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав матеріальну шкоду ТзОВ « ПММ Агронова» на загальну суму 30728 гривень.

Слідчий стверджує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану обґрунтовується такими доказами, як: заява від ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 18 вересня 2023 року; показання: потерпілого ОСОБА_7 від 13 листопада 2023 року; свідка ОСОБА_8 від 01 жовтня 2023 року; речовими доказами: кусачки, експертизами: товарознавча експертиза № СЕ-19/107-23/1219-ТВ від 04 грудня 2023 року, дактилоскопічна експертиза № СЕ-19/107-23/10206-ТВ від 26 жовтня 2023 року.

Слідчий стверджує, що метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

?переховуватися від органу досудового розслідування суду;

?незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

?вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано потерпілого ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

Підозрюваний не має постійного офіційного джерела доходу та, відповідно, засобів для існування. Також підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків. А тому, враховуючи логічний взаємозв`язок з вказаними вище обставинами, існує високий ризик, що обвинувачений, може розпочати нові злочини проти власності з метою задоволення особистих потреб за рахунок незаконного заволодіння чужим майном.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину.

Стверджує, що,системний аналіззмісту тахарактеру запобіжнихзаходів даєстороні обвинуваченнядостатні підставивважати,що жоденз нихне здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, позаяк наявність лише передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, не забезпечить реальної можливості запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.

Стороною обвинувачення просить покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;

- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в період доби з 23.00 години по 06.00 годину;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Необхідність покладення вказаних обов`язків зумовлена потребою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та реальне виконання ним процесуальних обов`язків, а також звести до мінімуму можливість вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав, просив таке задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зокрема, заперечував наявність ризиків наведених у клопотанні слідчого. Зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки: одружений та має на утриманні дитину, працює електромонтером в Закарпаттяобленерго. Просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у зв`язку із характером роботи, оскільки підозрюваний працює позмінно (по 12 годин), а обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту унеможливить виконання ним службових обов`язків, а відтак можливості утримувати сім`ю.

У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

Як установлено з матеріалів клопотання, Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023071170000695 від 19.09.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «18.09.2023близько 16:19 годин невстановлена особа таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з трансформаторської будки, викрала електричний кабель, чим спричинила заявнику матеріального збитку на суму, яка встановлюється.»

22.12.2023 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.

У Кримінальному процесуальномукодексіУкраїни поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, протоколом огляду місця події від 18.09.2023 року, протоколом огляду предмета, постановою про визнання речовим доказом від 13.11.2023 року, протоком допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , висновком експерта № СЕ-19/107-23/1219-ТВ від 04 грудня 2023 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181КПКУкраїни домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення

Слідчий суддя вважає доведеними існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду має місце при обставинах, за яких підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у результаті визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення може переховуватись від слідства та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідка, то слідчий суддя бере до уваги той факт, що підозрюваний може з метою зміни наданих раніше показань вчиняти вплив на останніх.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає необґрунтований.

При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено:«Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

За змістомст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частинипершої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частинипершої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування щодо наявності ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на прокурора.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дитину, працює, слідчий суддя вважає, що в силу характеру конкретного діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1ст. 194 КПК України, зокрема, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та необхідність запобігання ризикам, передбаченим статтею п. 1, 3, ч. 1ст. 177 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.

Разом з тим, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1ст.177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, особу підозрюваного, характер виконуваної ним роботи, міцні соціальні зв`язки, наявність утриманців, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Для досягнення мети запобіжного заходу слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст.177-178,181,183,186,193,194,309,392,395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023071170000695, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2023, відносно ОСОБА_4 - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 20лютого 2024 року включно, поклавши на підозрюваного ОСОБА_4 у відповідності до ст. 194 КПК України такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 10 год. 00 хв. 28.12.2023 року.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1