Рішення

від 03.10.2023 по справі 504/1786/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/1786/22

провадження № 2/504/775/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Добров П.В.,

при секретарі Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Доброслав позовну заяву ОСОБА_1 до Визирської сільської територіальної громади, Любопільського старостинського округу, треті особи: Теплодарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності на житло в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Визирської сільської територіальної громади, Любопільського старостинського округу, треті особи: Теплодарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності на житло в порядку спадкування та просив суд, з урахуванням уточненої позовної заяви, визнати за позивачем у порядку спадкування за заповітом права власності, яке залишилося після смерті його матері- ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, про причини не явки не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 10543.

За життя, 12.09.2018 року, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті залишив на ім`я позивача заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С., зареєстрованого в реєстрі за №3438, яким зробила заповідальне розпорядження, що усе майно та все те, що на день смерті їй належало заповіла сину ОСОБА_1 .

Відповідно до листа роз`яснення від 09.03.2022 року державний нотаріус Теплодарської державної нотаріальної контори Одеської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право власності у зв`язку із відсутністю оригіналу державного акту на землю, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом, оскільки іншим шляхом, окрім судового порядку, не можливо оформити спадкові права і оформити у власність земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Статтею 55Конституції України гарантований судовий захист прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1ст.5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Таким чином судом з`ясовано, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний об`єкт, про що нотаріусом надане роз`яснення 09.03.2022 року.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання права власності на житловий будинок підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст.1216,1217 ЦК Україниспадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК Українипередбачає, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, успадковуються не тільки майнові права на об`єкти права власності, а й права із здійсненням яких законом пов`язується виникнення майнових прав.

Враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216,1217, 1218,1220, 1261,1268, 1270, ЦК України, ст.ст. 211, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Визирської сільської територіальної громади, Любопільського старостинського округу, треті особи: Теплодарська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права власності на житло в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у порядку спадкування заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 6,75га, цільове призначення для ведення товарного сільського господарського виробництва, розташовану на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №021284, виданого 16.02.2004 року на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 10.01.2004 року №2, кадастровий номер 5122783800:01:001:0120.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Добров П.В.